Майже половина (49%) представників бізнесу в Україні вважають, що на заваді їх розвитку стоїть саме рівень податкового навантаження. Про це свідчать результати незалежних досліджень, здійснених громадськими організаціями та європейськими бізнес-спільнотами, зокрема результати дослідження «Індекс настроїв МСБ», що були опубліковані в лютому цього року Європейською бізнес-асоціацією. Та якщо порівнювати рівень податкового навантаження в нашій державі із країнами ЄС, то він у нас є доволі низьким, особливо для платників єдиного податку. А що ж тоді не так?
Проблемам того, чому бізнес і фіскальні органи не можуть знайти спільної мови та як відшукати баланс між антикризовими фіскальними стимулами та потребами бюджету, було присвячене перше обговорення із серії «Актуальних розмов із ZN.UA». Озвучені висновки щодо необхідних податкових змін ми пропонуємо читачам.
Закон №466-IX
Якщо заглибитись у суть проблеми, то можна дійти висновку, що не рівень податкового навантаження викликає таке невдоволення, а сама система адміністрування цих податків: вона потребує значного вдосконалення. На жаль, на сьогодні роль наших податкових органів зводиться тільки до фіскальної функції, але зовсім не до сервісної, як це мало би бути в європейській державі. Платники податків мають прагнути добровільно сплачувати податки і розуміти, за що вони їх сплачують, тільки в такому разі відбуватиметься достатнє поповнення бюджету та будуть присутні податкові стимули для економічного зростання.
Прийняття закону №466-IX перш за все мало на меті удосконалити адміністрування податків, усунути технічні та логічні неузгодженості у податковому законодавстві, однак замість очікуваних покращень платники податків отримали додаткові зобов'язання, що викликали ще більше невдоволення і розмови про можливу зміну податкового резидентства серед представників бізнесу.
Звичайно, є й позитивні досягнення у сфері адміністрування, які свідчать про спроби податкової переформуватись у сервісну службу, зокрема такі: єдиний рахунок для сплати податків, уніфікація звітності (ЄСВ і ПДФО), оновлення електронного кабінету. Однак, на жаль, методів тиску, що спостерігаються з боку податкових органів, усе ще залишається більше, ніж позитивних змін.
Вічні проблеми
У «Ілляшев та Партнери» нам доводиться вирішувати різноманітні проблеми, що виникають між податковими органами та платниками податків. Серед основних — незрозумілість роз'яснень податкового законодавства, відсутність у бізнесу достатнього людського ресурсу для відстежування постійних змін. Як ми бачимо, дуже часто представники бізнесу дізнаються про зміни в законодавстві вже після того, коли довелося стикнутися з донарахуванням штрафних санкцій.
Ми все ще досить часто спостерігаємо надходження необґрунтованих інформаційних запитів, які потребують значного часу на підготовку відповіді на них, а також відповідних документів. Ще одна типова ситуація — несвоєчасне подання звітності через технічні збої у роботі сервісу ДПС, що є причиною штрафів.
Перевірки — це горе. Кожна перевірка для платника податку автоматично означає донарахування податкових зобов'язань, заперечення на акт про результати проведеної перевірки не беруться до уваги податковими органами. Тільки належним чином обґрунтована правова позиція може врятувати платника податків від донарахувань у суді. Взаємодія між платниками податків і контролюючими органами в рамках здійснення податкових перевірок відбувається лише в паперовій формі. На жаль, на сьогодні у наших податкових органів відсутня технічна можливість здійснити перевірку кваліфікованих електронних цифрових підписів, що були накладені на зовнішньоекономічному контракті резидентом країни ЄС. Цей недолік не тільки утруднює процедуру проведення податкових перевірок, а й негативно впливає на зовнішньоекономічну торгівлю.
І, нарешті, найчастіша проблема — блокування податкових накладних у зв'язку з віднесенням платника податку до ризикових відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Цей пункт можна досить широко трактувати, що, власне, й роблять податкові органи, внаслідок чого добросовісні платники податків не можуть здійснювати свою діяльність і змушені витрачати багато часу на боротьбу і доведення своєї правоти. Тільки звернення до кваліфікованих юристів може допомогти прискорити процедуру.
Зміни, на які всі чекають
Три термінові кроки можуть поліпшити ситуацію майже негайно.
Перший — забрати у податкових органів можливість безпідставного блокування роботи добросовісних платників податків. Для цього слід внести зміни до постанови КМУ від 11 грудня 2019 року №1165, а саме — у додаток 1, якими виключити пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Другий крок — внести зміни до статті 85 Податкового кодексу України, дозволивши платникам податків надавати документи, що належать до предмета перевірки, в електронній формі, а також надавати копії зовнішньоекономічних контрактів, що були укладені з нерезидентами в електронній формі з накладеним електронним цифровим підписом, виданим в юрисдикції реєстрації нерезидента.
Третій — законодавчо встановити чітку процедуру перевірки електронних цифрових підписів, що були накладені на зовнішньоекономічні контракти, укладені між резидентами України та нерезидентами.
Що ж до глобальних реформ, які, на мою думку, виконуватимуть роль податкових стимулів економічного зростання, то ними могли б стати:
— перетворення податкової з органу, що займається збиранням податків, на сервісну службу для платників податків;
— зниження податкового навантаження на фонд оплати праці та тиску на легальний бізнес;
— розробка плану заходів щодо поліпшення інвестиційного клімату для заохочення вкладення капіталу в економіку України — за рахунок надання податкових пільг і страхових гарантій;
— звільнення від сплати податків підприємств (представників малого та середнього бізнесу), що лише розпочинають свою діяльність;
— запровадження єдиного податку для малодохідних підприємств у розмірі 5% від доходу.
При цьому завжди необхідно інформувати кожного представника бізнесу про зміни в законодавстві, що будуть викладені в доступній формі, про зміну рахунків для сплати податків, якщо така відбулася, про необхідність подання звітності.
Всі статті цієї авторки читайте тут.