Заощаджувати гроші у нинішніх умовах складно, але якщо ви готові робити це за будь-яких життєвих обставин, то чому б не зробити цього правильно?
З одного боку, кожен українець скаже, що у нас ментально закладені звички формувати накопичення і відкладати гроші. Згадаймо поведінку бабусь і мам, які регулярно відкладали частину заробітної плати всієї родини на «чорний день». Але, з іншого боку, є статистика, що свідчить про високий рівень заборгованості населення перед банками та обсяг непрацюючих кредитів на рівні 50%, рівень бідності у понад 30% і відсутність будь-яких грошових накопичень у частини українців на пів року і більше. Очевидно, що ощадливість стає запорукою виживання для багатьох із нас. Та хоч би як парадоксально звучало, сліпа економія грошей без плану та осмислення може призвести до зворотних результатів. Є помилки, яких люди припускаються при економії грошей, хоча на перший погляд їхні дії цілком логічні.
Перша помилка економії — формувати грошові накопичення лише на ощадному рахунку. Цього не слід робити ніколи, тим більше зараз, 2022 року, коли банківський сектор вразливий, а його стабільність залежить від цілого букета ризиків. Ви заощаджуєте час на тому, щоб користуватися послугами ще одного банку або знайти банківську комірку, за яку доведеться платити, але в такий спосіб ви ризикуєте всіма вашими грошима. Складати всі свої фінанси в один кошик — помилка, що дорого коштує. Навіть найкращі ставки за ощадними рахунками, що їх пропонують сьогодні, можуть не принести бажаного прибутку, зважаючи на поточну інфляцію. Тим паче, якщо банківський сектор буде змушений призупинити роботу. Гроші вкладників будуть заморожені та їх можуть не повертати роками. Якщо всі ваші гроші лежать у банку, ви залишитеся без них.
Друга — це відкладені нагальні витрати. Небажання виконати профілактичний ремонт будинку, квартири, транспортного засобу, як зрештою і затягування із вирішенням проблем із власним здоров’ям не зекономлять вам грошей у підсумку. У майбутньому будь-які профілактичні відстрочки лише збільшуватимуть витрати, та ще й зроблять ці витрати незапланованими. Відкладення поточної профілактики на кращі часи якраз і призводить до настання тих «чорних днів», на які зазвичай і заощаджують гроші. І причина, як правило, не у кількості грошей, а у відсутності можливості спланувати свої витрати в момент, коли маленька застаріла проблема вже переросла у велику нагальну біду. Тож поки ви маєте час і можливість розпланувати бюджет таким чином, щоб крок за кроком розбиратися із дрібницями, краще так і робити. Звісно, заощаджувати ви будете менше, але у результаті вбережете себе від значно більших невчасних витрат.
Третя помилка пов’язана зі знижками. У спробах заощадити також варто звернути увагу на хиткість ідеї розпродажів. Маркетологи докладають чимало зусиль, аби продати вам якомога більше товарів зі значними знижками. Але чи дійсно вам потрібні усі ці речі, навіть задарма? Багато хто ретельно складає списки, перш ніж вирушити за покупками, і уважно стежить за найкращими пропозиціями на продукти, які справді потрібні. Але не всі керуються списками, думаючи, що заощаджують, купуючи щось за «гарну ціну». Навіть якщо це «щось» їм зараз не потрібно. Зазвичай полювання на знижки, навпаки, призводить до перевитрати коштів. Адже магазини, виставляючи товари на розпродаж, якраз стимулюють імпульсні, а не продумані покупки. Тож хочете жити ощадливо, пам’ятайте, що вигідність цінової пропозиції далеко не завжди говорить про необхідність товару.
Четверта помилка економії. Важливо рахувати, скільки ви сплачуєте відсотків за своїми боргами. Порівняйте їх із відсотками, які ви заробляєте на своїх заощадженнях (або, бажано, на ваших інвестиціях). Припустимо, ви тримаєте більшу частину своїх грошей на ощадному рахунку, отримуючи 8% річних, але при цьому платите 18% річних за кредитною карткою. Отже, щомісяця, коли ви відкладаєте виплату за кредитною карткою з вищими відсотками, то втрачаєте гроші. Тож економія як така неможлива, якщо ваші заощадження не балансують із вашими боргами.
П'ятою помилкою економії є відсутність планування та аналізу. Здебільшого люди, на відміну від бізнесів, не ведуть обліку власних доходів і витрат, не аналізують, на що витрачають кошти, а покупки планують, лише якщо йдеться про якісь дорогі речі. А дарма. Навіть побіжний аналіз щомісячних витрат допомагає зрозуміти, що ощадливість — це якраз про дрібниці, а не про глобальне. Здавалося б, що таке зайва чашка кави, придбана поза домом, для місячного бюджету? Копійки. Але якщо є звичка купувати цю каву щодня, тим паче кілька разів за день, то ці копійки складаються у не таку вже й малу суму на місяць, яку можна було б заощадити, беручи, наприклад, каву із дому в термокружці. Це найпростіший приклад із можливих, який лише показує, що аналізувати сімейний бюджет важливо. Зазвичай саме такий аналіз дає змогу знайти неочікувані статті економії. Разом із тим ведення сімейного бюджету — це ще й хороша база для планування майбутніх витрат і пошуку коштів для них у власній кишені, а не у віконечку «швидких позик до зарплати».
Хай там як, але якщо ви заощаджуєте гроші прямо зараз, це добре, незалежно від того, як ви це робите. Звісно, якщо мова про великі грошові накопичення, то підходи до заощаджень, вибору інструментів і балансування витрат і доходів будуть іншими. Але зазвичай люди, в яких є надлишок грошей, мають і фінансового консультанта, що допомагає їм не збідніти у важкі часи. Натомість переважна більшість українців у боротьбі із власним збіднінням можуть керуватися лише своїм розумом. Тож не зайвим буде нагадати, що будь-які ваші накопичення мають бути розподілені між готівкою, картковим і депозитним рахунками. Зауважте, що невеликі заощадження не принесуть значного прибутку, тому в наш час краще їх зберігати у національній валюті, бо доступність важливіша за заробіток. Звісно, українці звикли купувати валюту як засіб порятунку від інфляції. Але допоки курс валют фіксований, навряд ви зможете заробити на девальвації гривні, не маючи інсайдерської інформації із НБУ.
А з інфляцією найкраще боротися інвестиціями, наприклад, у власне майбутнє — в освіту чи підвищення кваліфікації, що у подальшому дасть вам можливість заробляти більше або відкрити власний бізнес.
І, звісно, треба дуже уважно ставитися до ризикових фінансових послуг — депозитів із найвищою на ринку дохідністю, позик під надзвичайно низькі відсотки або пропозицій заробити багато тут і зараз тощо. Шахраї, як і всі ми, переживають непрості часи, тож докладають чимало зусиль, аби наповнити власні гаманці. Уникнення грошових втрат — це теж спосіб економії.
Більше матеріалів Максима Орищака читайте за посиланням.