Щороку перед початком опалювального сезону уряд робить умови отримання субсидій дедалі жорсткішими і складнішими, в результаті кількість субсидіантів за останні п’ять років скоротилася втричі.
Навіть попри те, що наразі українці загалом переживають не найлегші часи, цього року уряд традиції не зрадив — наказав максимально перевірити всіх субсидіантів, щоб виявити порушників та урізати виплати субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Хоча верифікація проводиться щорічно, 2023-го запроваджують її посилений варіант, і дані звірятимуть одразу з чотирьох реєстрів.
Якщо під час верифікації буде виявлено порушення, виплати допомоги припинять і змусять повернути державі.
Уряд запровадив критерії, за якими громадянам скасують субсидію:
- наявність заборгованості за комунальні послуги понад 680 грн;
- якщо член сім'ї не сплачує ЄСВ більш як три місяці;
- якщо за останні пів року член сім'ї придбав майна на понад 50 тис. грн;
- якщо у сім'ї хтось має депозит понад 100 тис. грн;
- якщо площа квартири перевищує 130 кв. м або будинку — 230 кв. м;
- наявність автомобіля, якому менш як п’ять років, або наявність у сім'ї двох авто, яким більше 15 років;
- якщо в сім'ї є дорослий, який офіційно не навчається, не працює і не має статусу безробітного;
- працюючий член сім'ї отримує менше мінімального розміру виплат.
До речі, українці масово скаржаться через те, що їм невчасно виплачують субсидії. Відповідні звернення регулярно з’являються у коментарях на офіційній сторінці Пенсійного фонду України у соціальній мережі Facebook. Це сталося через непрофесійне, шкідливе рішення передати оформлення і виплату субсидій до ПФУ (де пенсії, а де субсидії).
Усім, хто отримує субсидію чи претендує на неї, необхідно вже зараз заздалегідь звернутися до Пенсійного фонду за її оформленням.
Для призначення житлової субсидії надаються заява та декларація.
За обставинами:
- у разі проживання заявника у житлі, що орендується, — договір оренди;
- копія договору про реструктуризацію заборгованості — за наявності заборгованості за комунальні послуги.
У разі потреби громадяни можуть надавати інші документи, наприклад, довідку внутрішньо переміщеної особи.
Людина, яка звертається за призначенням субсидії, пред’являє свій паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення. Всі документи подаються до підрозділів Пенсійного фонду України або в електронній формі через Портал Дія, через веб-портал електронних послуг ПФУ чи мобільний додаток Пенсійного фонду.
Субсидія призначається одній із зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, тобто за місцем реєстрації особи, з урахуванням усіх зареєстрованих осіб. При цьому під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, якщо їхнє зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства.
Якщо в житлових приміщеннях зареєстровані неповнолітні діти, які залишилися без батьківської опіки, або недієздатні особи працездатного віку, над якими встановлено опіку, субсидія призначається за заявою опікуна (піклувальника).
Субсидія може бути призначена за фактичним місцем проживання особам, які орендують житло на підставі договору найму, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийнято в експлуатацію.
Житлова субсидія також може призначатися одному із членів домогосподарства, які не зареєстровані, але фактично проживають у житловому приміщенні без укладеного договору оренди житла, у разі, коли вони є внутрішньо переміщеними особами.
У випадках призначення житлової субсидії орендарям і внутрішньо переміщеним особам склад домогосподарства декларується заявником під час звернення за призначенням такої субсидії з додаванням до заяви відповідних документів, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства.
Житлова субсидія не може призначатися одночасно за зареєстрованим місцем проживання особи та за місцем її фактичного проживання.
На субсидії на оплату житлово-комунальних послуг 2023 року у бюджеті передбачено 24,4 млрд грн. Очікується, що 1,7 мільйона сімей отримають таку допомогу. Водночас, за оцінками експертів, загальна сума заборгованості населення за послуги ЖКГ уже сягає 150 млрд грн, тобто далеко не всі мають змогу оплачувати тарифи, але й субсидій вони не отримують.
Кількість отримувачів субсидій різко зросла одразу після перших же сором’язливих спроб привести до ринкового рівня українські тарифи. На піку кількість пільговиків, за яких частину рахунків сплачувала держава, становила 7 мільйонів сімей. Ті ж таки західні партнери, які вимагали ринковості в тарифах, були зрештою приголомшені й кількістю тих, хто не тягне цієї ринковості. Не додали оптимізму і люксові апартаменти з оформленими субсидіями, і багатоповерхові маєтки, власники яких декларували тотальну нужденність. Відтоді усіма правдами й неправдами уряд скорочує кількість пільговиків.
Зрозуміло, що субсидії — тягар для держбюджету. Щороку на них ідуть десятки мільярдів бюджетних гривень. Тож намагання урядовців скоротити бюджетні видатки цілком зрозумілі. Та щоб розв’язати цю проблему, треба владі кардинально змінювати підхід: збільшувати через розвиток національної економіки доходи населення. І тоді дедалі більше українських домогосподарств зможуть самостійно впоратися з оплатою комуналки.
Середньостатистична європейська родина, скажімо, витрачає не більш як 10% сукупного сімейного доходу на оплату житла й комунальних послуг. У нас цей показник сягає 30%. Коли і в Україні він знизиться до «цивілізованих» європейських параметрів, субсидії населенню не знадобляться.
Досягнути цього можна, або зменшивши тарифи, щоб вони були підйомними для більшості сімейних бюджетів, або суттєво збільшивши доходи громадян, аби ті могли самостійно утримувати власне житло.