Минулого тижня світові фінансові ринки пережили неабиякий струс - масований розпродаж активів: практично повсюдно обвалилися ринки акцій, облігацій та основних біржових товарів. Зокрема, ціна золота на світових торговельних майданчиках падала до 1286 дол. за унцію (найнижчий рівень за останні 2,5 року). Порушником спокою стала одна-єдина людина - глава американського центробанку Бен Бернанке.
У четвер, 20 червня, багато громадяни, які цікавляться курсом валют, звично кинувши оком на нього у віконцях валютних обмінних пунктів, могли трохи здивуватися (а дехто - і напружитися). Курс євро, який ще напередодні підбирався до позначки 10,90 грн за одиницю євровалюти, знизився відразу на 20 коп. - у середньому до 10,70 грн. Але цього разу це не була заслуга НБУ та не результати нового "пакращення" від уряду.
Річ у тім, що напередодні ввечері відбулася подія, очікуванням якої весь фінансовий світ жив уже близько двох тижнів, - виступ глави Федеральної резервної системи США Бена Бернанке за підсумками засідання Комітету з операцій на відкритому ринку. У цьому разі такий ажіотаж викликали чутки, що США готові згорнути свою програму кількісного пом'якшення (програма стимулювання економіки).
Однак чутки теж самі по собі не народжуються. Немає диму без вогню, і вогонь цей запалив усе той же "Прометей усія США" Бернанке у своєму виступі місяцем раніше - 22 травня ц.р. Тоді він доволі чітко заявив, що ФРС може скоротити обсяги щомісячної програми викупу облігацій у рамках найближчих засідань, якщо регулятор буде впевнений в усталеності економічного зростання.
Водночас статистичні звіти з Європи зовсім не радували інвесторів, ослабляючи позиції єдиної валюти. Так, економіка єврозони вже шостий квартал поспіль демонструвала зниження, що стало найтривалішим періодом падіння з 1995 р.
Однак першого літнього робочого дня євро різко виріс на тлі падіння долара проти практично всіх його основних візаві на міжнародних валютних ринках. Сталося це після того, як опублікований у США травневий індекс активності у виробничому секторі ISM зафіксував несподіване падіння (до 49 пунктів порівняно з 50,7 у квітні та прогнозованими економістами 51). У результаті активізувалися спекуляції з приводу того, що американський центробанк не поспішатиме зі згортанням програми купівлі боргових зобов'язань. Простіше кажучи, слова не підтвердилися цифрами.
Пізніше вийшли досить сильні (на тлі попередніх розчарувань) звіти по економіці Німеччини й регіону загалом. Водночас імовірність згортання програми стимулювання в США почала оцінюватися нижче, ніж наприкінці травня. Власне, все це й призвело до зростання курсу євро як у світі, так і у вітчизняних обмінниках.
"Свято життя" у єврозоні тривало до вечора середи. А потім сталося те, чого так чекали й боялися, - Бернанке оголосив терміни початку згортання програми кількісного пом'якшення, і вони виявилися навіть ближчими, ніж передбачалося. Поки за результатами безпосередньо засідання ФРС відсоткова ставка та обсяг програми залишилися без змін. А от прогнози щодо основних макроекономічних показників США переглянуто в бік поліпшення.
Отже, американський ЦБ очікує падіння рівня безробіття в США до 6,5% уже до 2014-го (у попередньому прогнозі значився 2015 р.). Раніше ФРС заявляла про намір зберігати близький до нульового рівень відсоткових ставок доти, доки рівень безробіття перевищуватиме згадані вище 6,5%. Тепер прогнозується, що після зниження безробіття з нинішніх 7,6 до 6,5-6,8% 2014-го показник може знизитися нижче позначки 6% у 2015 р.
Як припускають у ФРС, темпи зростання ВВП США перевищать 3% у 2014-му і 2015-му. А от уповільнення інфляції цього року має тимчасовий характер. Прогноз на 2013 р. знижено (до 0,8–1,2%), а на 2014-й підвищено (до 1,4–2,0%).
Бернанке зазначив, що Федеральний резерв починає обговорювати модернізацію стратегії відходу від політики стимулювання. Як терміни було вказано закінчення нинішнього року (якщо справдяться прогнози інфляції та рівня безробіття). Деякі експерти як терміни початку згортання стимулюючих заходів уже навіть назвали вересень цього року.
Отже, фінансовий світ почув те, що хотів, і навіть більше. Європейські валюти почали вертикально падати. Також упали й національні фондові індекси на 15 з 18 ринків Західної Європи. Саме цю реакцію ми й спостерігали в наших обмінних пунктах.
У такий же спосіб - падінням цін - на "полум'яну" промову Бернанке відреагували ринки облігацій. У результаті, зокрема, дохідність 10-річних казначейських облігацій США зросла до 3,13%, установивши 22-місячний максимум.
Водночас дохідність італійських 10-річних урядових зобов'язань зросла до 4,45, іспанських - до 4,71%. Дохідність грецьких держоблігацій підвищилася до 10,47%, португальських - до 6,36, німецьких - до 1,67, а британських - до 2,29%.
Однак це все дрібниці порівняно із зростанням дохідності наших вітчизняних суверенних єврооблігацій (утім, така тенденція була характерна для євробондів майже всіх інших країн, що розвиваються). Так, дохідність за єврооблігаціями України з погашенням у 2017 р. днями зросла до 8,2%, з погашенням у 2022 р. - до 8,7%.
Щоправда, причини такого зростання трохи різні. У випадку зі Штатами все за підручником - очікування посилення монетарної політики призводить до подорожчання грошей. Відповідно, ціна державних облігацій падає, щоб їх купували, а дохідність зростає. В Україні зростання дохідності зумовлене у принципі тими ж економічними законами. От тільки у випадку з американськими паперами причиною є економічне зростання та, відповідно, можливість трохи підвищити дисконтні ставки. А у випадку з Україною причиною виступає страх, що джерело зовнішнього фінансування вичерпується.
Повернімося до обмінного курсу. Тепер увагу учасників фінансових ринків буде прикуто до економічних даних США. Їх розглядатимуть під мікроскопом, і аналітики всіх мастей шукатимуть натяки, які підтверджують оптимістичні прогнози ФРС або спростовують їх. Тож тим, у кого кредити в євро чи франках, рано розслаблятися. Таке різке зниження курсу єдиної валюти може так само різко розвернутися назад за найменшого побоювання, що батьківщина Бена Бернанке в небезпеці.