Ніколи не вважала себе зайве сентиментальною, але, сидячи на прес-конференції, що відбувалася 5 вересня - у Міжнародний день добродійності й роковини смерті Матері Терези (останнє тепер здається мало не лиховісним знаком для української добродійності), - раптом відчула, що готова розплакатися. Абсурдність ситуації, що склалася чи то через непрофесіоналізм, чи то через жадібність деяких чиновників, коли, по суті, знищується те, що так важко зароджується в Україні, - добродійність і громадянське суспільство - доводить до відчаю.
Про те, як законом про добродійність цю саму добродійність в Україні можна дискредитувати й убити, замість того, щоб сприяти її розвитку, DT.UA вже писало (№27 від 19 липня, "Як знищити доброчинність"). Нагадаю: ішлося про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про благодійництво та благодійні організації", розміщений на сайті Мін'юсту для публічного обговорення. 16 серпня його зареєстрував Кабмін у Верховній Раді під номером 3100. До речі, з порушенням процедур погодження. Але про це - нижче.
Однією з головних "новацій" згаданого законопроекту стала вимога оформляти письмовим договором, засвідченим у нотаріуса, кожне благодійне пожертвування валютних цінностей, що перевищує п'ятдесятиразовий розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (тобто 850 грн). Введення такої норми, на думку юристів і експертів благодійного сектора, є порушенням Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства і Стратегії реформування системи соціальних послуг. Ці зміни суперечать і рекомендаціям ЄС про розвиток доброчинності. Відповідно до них доброчинній діяльності не повинні створюватися податкові й економічні перепони. Крім того, пожертвування можуть бути анонімними. Норма ж про нотаріальне засвідчення акту доброчинності позбавляє права на анонімність як добродійника, так і отримувача такої допомоги. Отже, запропоновані зміни ще більше заженуть у тінь і без того недостатньо прозору систему збирання пожертвувань в Україні.
Ухвалення законопроекту №3100 призведе до фатальних для української доброчинності наслідків, уважають експерти. По-перше, обов'язковість відвідувати нотаріуса істотно скоротить кількість і обсяг пожертвувань від фізичних осіб і бізнес-компаній. Наприклад, на лікування за допомогою благодійного проекту "Таблеточки", відповідно до підрахунків його керівника і члена опікунської ради Охматдиту Ольги Кудіненко, - на 80%. "Законопроект залишить без допомоги 82% людей, тобто 26 дітей із 32 не зможуть виїхати на трансплантацію кісткового мозку від нерідного донора, яка не проводиться в Україні. Вони будуть приречені". Отака, майже фашистська, селекція серед українських громадян буде проведена в результаті законодавчого впровадження нової норми!
По-друге, міжнародні благодійні пожертвування від нерезидентів України - як приватні, так і у вигляді грантів або договорів про благодійну допомогу, буде заблоковано. Особливо, якщо зарубіжні пожертвувачі не мають своїх представників в Україні. І хоча на прес-конференції говорили, насамперед, про важко хворих дітей (саме їм найбільше і найчастіше готовий допомагати український добродійник) і дорослих, які не зможуть вчасно і в потрібному обсязі дістати благодійну допомогу (а це нерідко - питання життя і смерті), ухвалення законопроекту негативно позначиться на дуже багатьох громадських організаціях і місцевих співтовариствах. А це паростки громадянського суспільства, які так важко пробивають собі шлях крізь асфальт твердих вітчизняних реалій саме за допомогою грантів.
По-третє, стане неможливим використовувати найсучасніші і прозорі способи залучення благодійних коштів - Інтернет, банківські платіжні картки та інші електронні комунікації.
По-четверте, зменшиться програмний бюджет, і при цьому зростуть адміністративні витрати благодійних фондів і організацій на оплату послуг нотаріусів, але не якість і ефективність надаваної благодійної допомоги.
Таким чином, можна стверджувати, що пропонована зміна суперечить статтям 3 і 22 Конституції України, оскільки обмежує права і свободи, вже гарантовані законом.
Зате зростуть доходи нотаріусів (на 150-200 гривень від кожного договору) і держбюджету (з пожертвування в 1500 грн держмито становитиме 17). Представник Асоціації юристів України, партнер адвокатської групи "Солодко & партнери" Олена Сотник уважає, що пояснювальна записка до законопроекту суперечить його змісту. "Заявлена мета ухвалення акта (узгодження Закону про благодійництво із Цивільним кодексом України) - профанація. Сьогодні жодних протиріч немає. Справжньою метою є лобіювання приватних інтересів нотаріусів".
До речі, заява в.о. директора Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Мін'юсту Дмитра Журавльова, розміщена на офіційному сайті, що нібито "добродійники не до кінця розібралися з нормами законопроекту", і насправді "вимога щодо нотаріального засвідчення договорів поширюватиметься тільки на благодійні пожертвування валютних цінностей і не стосуватиметься інших договорів, які укладають благодійні організації", звучить, щонайменше, дивно. Відповідно до чинного Декрету Кабміну України №15-93 від 19.02.1993 р. (останні зміни внесено 4.07.2013 р.) "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", термін "валютні цінності", поряд із платіжними документами та іншими цінними паперами, іноземною валютою, а також банківськими металами, містить у собі і валюту України.
Другою небезпечною нормою, про яку Д.Журавльов, кажучи про безпідставність критики добродійниками законопроекту, чомусь навіть не згадав, є пропозиція з частини першої ст.8 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації", яка говорить, що "благодійники мають право встановлювати сервітути (право обмеженого користування чужими речами (майном) з певною метою й у встановлених межах. - А.К.) земельних ділянок або іншого нерухомого майна на користь благодійних організацій або інших бенефіціарів за умови їх використання з метою благодійної діяльності", виключити слова "за умови їх використання з метою благодійної діяльності". Таким чином, у законопроект, по суті, свідомо закладаються корупційні схеми для зловживання на базі благодійних організацій і фондів. Так от як, виявляється, змінюватиметься "алгоритм дій із запобігання і виявлення корупції в Україні"... До речі, заявки на таке використання благодійних організацій уже надходять. Керівник ВБФ "Крона" Олена Мацибох, звернувшись до місцевого депутата з проханням підтримати одну з програм фонду, у відповідь почула: "Добре, допоможемо. Але давайте подумаємо, що треба зробити, аби землю, на якій ви реалізуєте свою програму, можна було на вас оформити. А там уже щось вирішимо"...
До слова, є думка, що норму про 850 гривень увели саме, щоб відвернути увагу громадськості від наміру державних корупціонерів (скоріш, чиновників середньої ланки), уникаючи оподатковування, використати земельні сервітути добродійників з неблагодійною метою (попри непереконливі запевняння Мін'юсту у зворотному, розміщені на офіційному сайті 6 вересня). Адже тут вам і заміські будинки, і елітні спортклуби тощо. Ну як від такої нахабності не заплакати?
Третя норма законопроекту, що викликала обурення громадськості, - пропозиція забрати зі ст.13 чинного закону про види благодійних організацій статутні акти за заповітом. Таким чином, на думку керівника Програми розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Максима Лациби, "українцям фактично забороняють створювати фонд Нобеля". І чим останній завинив перед українською владою?
Ну й трохи про порушення процедур погодження. У пояснювальній записці до законопроекту (підготовленого Мін'юстом на чолі з Олександром Лавриновичем і зареєстрованого у ВР за підписом уже екс-міністра) зазначено, що його погоджено з громадськістю. Однак, за словами директора Українського форуму благодійників (УФБ) Ганни Гулевської-Черниш, усі звернення добродійників і їхні правки Мін'юст отримав, але ігнорував. Про це свідчить лист-відмова від 26 липня, підписана заступником міністра Сєровим. Крім того, у пояснювальній записці сказано, що до проекту закону Міністерством доходів і зборів України висловлено зауваження, які не було враховано. Однак із відповіді згаданого міністерства на запит УФБ від 9 серпня 2013 року випливає, що висновок про погодження законопроекту не надавався. "Тобто ми маємо справу або з підробкою документів, або зі свідомим обманом, - вважає Максим Лациба. - Будемо звертатися до Генпрокуратури з вимогою перевірити діяльність Мін'юсту".
Учасники прес-конференції обнародували відкритого листа - заклик не включати до порядку денного ВР законопроект Кабміну України №3100. Підписати звернення можна ТУТ.
P.S. Ще одну "допомогу" благодійному сектору 2 вересня цього року надав президент Янукович у вигляді Указу №473/2013 "Про внесення змін до деяких указів Президента України про волонтерську діяльність". Відповідно до цього документа, розвитком волонтерства в країні мають опікуватися міністерства екології, надзвичайних ситуацій, культури, соціальної політики, а також Міграційна служба України. З одного боку, дивно, що з цього переліку випали міністерства охорони здоров'я, науки і освіти, молоді і спорту. Адже саме у сфері їхньої компетенції нині працює найбільша кількість волонтерів. З другого - як відомо, у семи няньок дитя без ока. Крім того, Мінсоцполітики надаються повноваження видавати ліцензію на волонтерську діяльність, що насправді є одним із видів доброчинності. Це - нонсенс. Такого немає ніде у світі. Експерти ще мають розібратися, як це позначиться на благодійному секторі.