Ухвалений парламентом закон про платіжні системи та безготівкові розрахунки №10656 дозволяє Нацбанку створити так званий центральний процесинговий центр - диспетчерську, де оброблятимуться дані будь-якої операції, яку ви здійсните з допомогою своєї платіжної карти. До цього ж центру стікатимуться й комісійні за таку роботу.
Фактично НБУ забирає внутрішній ринок обслуговування карт у глобальних гравців, яким належить карткова технологія, - у корпорацій Visa і MasterCard. Вони втрачають свій ключовий український бізнес: можливість отримувати комісійні за технічну підтримку операцій із картою одного банку в мережі або терміналах іншої фінустанови.
Нацбанк у результаті цих нововведень отримує не тільки гроші та контроль над даними (зокрема й про місце перебування того чи іншого власника карти), а й можливість зберегти систему безготівкових розрахунків у разі, якщо якомусь американському сенату заманеться за непрозорою процедурою вимагати від Visa і MasterCard відключити рубильник для України з політичних мотивів.
Складно сказати, взаємозалежні ці процеси чи ні, але операція з усунення гегемонії Visa і MasterCard на внутрішньоукраїнському картковому ринку проводиться в найбільш прийнятний для цього час. А саме: безпосередньо після нового зниження банківських комісійних від операцій з картами, розпочатого Visa у відповідь на цінову конкуренцію з боку нової продуктової лінійки MasterCard Debit.
Скориставшись невдоволенням банків, Нацбанк запропонував їм дуже солодку «цукерку» - можливість впливати на комісійні національного розрахунково-клірингового центру (а можливо, і процесингового), який планується створити з участю НБУ. Невеликим банкам при створенні національного центру з клірингових карткових платежів дозволять установлювати ПОС-термінали в торговельних мережах, що Visa і MasterCard дозволяють тільки великим банкам - емітентам їхніх карт.
Ключова ідея запропонованого Нацбанком закону полягає в тому, щоб одержати право регулювати правила роботи й тарифи міжнародних платіжних систем на території України, тим самим зменшуючи витрати для банків і споживачів. Влада також розглядає можливість поступово, протягом кількох років, знизити граничний ліміт розрахунків готівкою. Фахівці вважають, що вона в перспективі може становити 10-20 тис. грн., тим самим збільшуючи можливості одержання комісійного доходу для банків і валютного контролю - для НБУ.
Не маючи можливості впливати на політику й тарифи Visa і MasterCard, більшість учасників фінансового ринку з радістю вхопилися за шанс зробити свій бізнес дохіднішим. З обережністю до ініціативи поставилися хіба що представники «дочок» найбільших міжнародних фінансових груп, домовленості з провідними платіжними системами яких формуються на більш глобальному - материнському рівні.
За даними DT.UA, ключову підтримку ініціативам Нацбанку зі створення національного платіжного простору надав Приватбанк, який веде цінову війну з Visa після того, як остання знизила комісійні банків при банкоматних операціях (знизила, до речі, для стимулювання розвитку інфраструктури прийому безготівкових платежів проти банкоматів (АТМ, від англ. Automatic Teller Machine), що видають «кеш»).
Зниження комісійних власника банкомата при знятті готівки з допомогою карти стороннього банку з 1%+3 грн. до 0,5%+2 грн. призвело до того, що найбільша мережа банкоматів «Привата» почала недоодержувати понад 5 млн. грн. щомісяця. Саме ці втрати стали основою для впровадження «Приватом» так званої граничної суми на зняття готівки за картами Visa у своїй банкоматній мережі на рівні 100 грн. У такий спосіб дніпропетровський банк намагався утримати свою дохідність від видачі готівки за картами Visa інших банків на рівні 2,5%.
Бажання підвищити свій комісійний дохід, який відповідно до падіння попиту на кредити та зростання ставок на ресурсному ринку стає дедалі важливішим для банкірів, змусило приєднатися до боротьби проти Visa і MasterCard й інших банкірів, що активно брали участь в обговоренні нового законопроекту на базі Незалежної асоціації банків України й асоціації ЕМА.
Утім, як стверджують самі банкіри, деяких їхніх пропозицій при розробці законопроекту так і не врахували. Побоювання стосуються передусім можливості одержати право на частку участі на ринку в національній платіжній системі після її створення. У законопроекті потребу подальшої корпоратизації передбачено, а от як вона здійснюватиметься - конкретики поки що немає. Як і у випадку з депозитаріями, надії банкірів на право одержати частку в створюваних інфраструктурних механізмах з обслуговування операцій з картами можуть виявитися даремними, якщо вони не отримають права на управління центральним процесинговим центром, який визначатиме розмір комісійних банків при операціях із картами (тобто фактично задавати напрям розвитку ринку безготівкових платежів).
Можливість створення центрального процесингу за картковими операціями на базі НБУ й стала ключовим об’єктом для критики з боку Visa і MasterCard. Але якщо MasterCard обрав для цього досить м’який тон, то Visa пішла на Нацбанк з шаблею наголо. Корпорація звернулася з відкритим листом до президента Януковича, в якому вимагала ветувати Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків)».
У корпорації констатували, що парламент ухвалив документ без урахування позиції учасників галузі, що може завадити розвитку індустрії електронних платежів в Україні у результаті встановлення де-факто монополії, яку в Visa назвали офшорним бізнесом українських чиновників. «Українські споживачі не зможуть скористатися своїми платіжними картами в магазинах, ресторанах, а також для зняття готівки в банкоматах у
межах країни. Витрати на реалізацію закону покладуть на українське банківське співтовариство, яке муситиме залучати для цього кошти, які могли б бути використані для розвитку інновацій в інтересах споживачів і бізнесу», - сказано в релізі компанії.
За словами керівника регіонального бізнесу Visa Стівена Паркера, лондонський процесинговий центр (обслуговує європейську частину бізнесу корпорації) обійшовся Visa в 500 млн. дол. Приблизно такі самі кошти, як вважає пан Паркер, доведеться знайти Україні для побудови власного центру клірингу платежів за картами (втім, місцеві експерти оцінюють цю суму значно скромніше). Представник Visa упевнений, що ці гроші візьмуть з кишень банків і споживачів їхніх послуг, а сам процес створення такого центру відкине Україну на десятиліття назад, бо навіщо державі витрачати гроші на створення того, що вже створено ринком?
Охарактеризувавши запроваджувані законодавчі зміни як загалом позитивні, певні застереження озвучили цього тижня і у міжнародній платіжній системі MasterCard. Регіональний директор MasterCard Europe із взаємодії з органами державної влади в Росії, СНД, країнах Центральної, Східної і Південно-Східної Європи Олексій Малиновський зазначив, що «формулювання деяких статей законопроекту передбачають досить широке тлумачення, що в майбутньому може порушити принципи конкуренції та умови інтеграції України у світове економічне співтовариство».
У свою чергу в Незалежній асоціації банків України, яка виступала ключовим комунікатором із Нацбанком щодо «платіжного» закону з боку банківських установ, заявили, що фінансисти брали активну участь у розробці законопроекту. Відповідно, твердження VISA про неврахування позиції учасників ринку при прийнятті закону далеко не повною мірою відображає дійсність. Мовляв, досить дивно, що Visa вказує на ризики монополізації ринку безготівкових платежів, «покриваючи» разом з MasterCard понад 90% ринку і діючи саме як монополіст, «тобто виключно у своїх комерційних інтересах».
«До прийняття цього закону в Україні існував вид діяльності - робота платіжних систем, який не регулювався належним чином. Внаслідок цього на ринку безготівкових карткових платежів утворилися два монополісти - Visa і MasterCard, а в національному українському законодавчому полі було відсутнє поняття регулювання цих процесів усередині країни. Ми вважаємо усунення цієї прогалини великим досягненням системи і всіляко його вітаємо», - сказав у коментарях DT.UA член ради НАБУ Юрій Яременко.
На думку банкіра, найбільше неприйняття в корпорації Visa викликає створення національного процесингового центру, який зможе проводити кліринг за всіма операціями з платіжними картам міжнародних платіжних систем (МПС), залишаючи Visa і MasterCard конкурентну участь у ринку.
«Закон базується на найкращому досвіді країн ЄС, США і Російської Федерації. Але, напевно, Visa дуже боїться конкуренції, тому така позиція. Однак тут важливо, що ніхто не збирається викидати МПС з ринку України», - наголошує координатор комітету НАБУ з питань банківської інфраструктури і платіжних систем Володимир Єременко.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко додає, що МПС могла також насторожити законодавча вимога про узгодження правил своєї роботи з НБУ. Що, втім, є стандартом регулювання відносин між банками і платіжними системами в більшості країн.
У будь-якому разі до натяків з приводу можливого виходу МПС з українського ринку пан Охріменко ставиться досить скептично. «Закон №10656 дає великі можливості щодо розширення використання платіжних карт при розрахунках у торговельних мережах. Іншими словами, це дасть змогу суттєво збільшити доходи платіжних систем, у тому числі Visa, оскільки для будь-якої платіжної системи вигідно, коли фізособа розраховується її карткою. Часи змінюються, і тепер уже не Україні потрібні МПС, а Україна потрібна міжнародним платіжним системам», - резюмував фахівець.
До чиєї думки прислухається Янукович? Якщо проводити паралелі із Законом «Про депозитарну систему», який був підписаний усупереч волі іноземців, свою візу президент має поставити і під законом №10656. Хоча не виключено, що лобісти зі Штатів, до яких нинішня влада ставиться з дедалі більшим пієтетом, будуть переконливішими, ніж у випадку з депозитарієм - російські.