UA / RU
Підтримати ZN.ua

"Утримання" рецесії і бюджетне нетримання

Щоб виконати запланований орієнтир за доходами загального фонду держбюджету, у грудні до нього має надійти 57,5 млрд грн, що майже в півтора разу більше, ніж торік за цей самий період, і вдвічі більше, ніж у листопаді-2013.

Автор: Василь Пасочник

Політична криза в Україні, яку спровокувало непідписання Угоди про асоціацію з ЄС, і події на Євромайдані не можуть не вплинути на економіку. Через нарощування негативних очікувань формується дюжина ризиків - скорочення виробництва, падіння інвестицій, споживання, дестабілізація фінансової системи та ін. Це може стримати очікуване пожвавлення економіки у 2014 р. або й продовжити рецесію. А отже, і збільшити дисбаланси в бюджетній сфері.

Перед Вільнюським самітом В.Янукович в інтерв'ю кільком українським телеканалам нарешті визнав, що при бюджетному плануванні на 2013 р. (цитуємо) "ми трохи прорахувалися" ("трохи" - це десятки мільярдів гривень завищеного орієнтиру за доходами. - В.П.). Як це роблять і представники уряду, гарант уже традиційно все списав насамперед на "проблемні питання з товарообігом з Росією". Начебто немає інших факторів: поганого інвестклімату, нерозвиненості внутрішнього ринку для збуту вітчизняної продукції тощо. Не кажучи вже про те, що гострі торговельні випади нашого східного сусіда почалися влітку поточного року, а не 2012-го, коли й стартувала рецесія в Україні.

Також резидент Банкової висловив тоді надію, що за підсумками 2013-го економіка подолає спад, враховуючи жовтневе зростання на 6,2% до вересня. "Листопад за динамікою не гірший, ніж жовтень, а швидше за все, буде кращим… Є надія, що й грудень буде не гіршим. Вийдемо по нулях, а швидше за все, буде невелике зростання", - зазначав В.Янукович. За кілька днів до цього прем'єр М.Азаров розповідав, що за десять місяців зниження ВВП уповільнилося до 0,6% (у першому кварталі був мінус 1,1%, у другому - мінус 1,3%, у третьому - мінус 1,5% при запланованих Кабміном 3,4% зростання).

При цьому експерти звертають увагу, що жовтневе пожвавлення економіки було викликане насамперед відкладеним збиранням урожаю через несприятливі погодні умови у вересні. Під кінець року є надії на передсвяткове зростання активності споживачів, але політична нестабільність і фінансова волатильність можуть нівелювати цей фактор.

Хоча певне пожвавлення в промисловості все-таки можуть забезпечити хіміки, ціни на продукцію яких почали у світі поступово зростати, а також металурги - з цієї ж причини (галузеве об'єднання "Металургпром" повідомляло, що в грудні метпідприємства збільшать на 7% виплавку сталі порівняно з листопадом). Щоправда, ложка дьогтю тут - антидемпінгове розслідування, розпочате проти української арматури в Митному союзі.

За прогнозом керівника аналітичного підрозділу групи "Інвестиційний Капітал Україна" (ICU) Олександра Вальчишена, у четвертому кварталі ВВП зросте на 2%.

А от керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що показник буде в районі нуля. За результатами року він очікує скорочення ВВП на рівні близько 0,8%."На реальному секторі поточні (політичні. - Ред.) процеси позначаться через деякий час. За великим рахунком, країна й економіка продовжують функціонувати в порівняно нормальному режимі. Але якщо протистояння затягнеться, може бути негативний ефект як на банківську систему, так і на внутрішнє споживання, що позначиться і на ВВП", - пояснює експерт.

Це не може не вплинути на наповнення бюджетів усіх рівнів. "Ключову роль тут відіграють очікування. Наприклад, через імовірну відмову роботодавців виплачувати наприкінці року
13-ту зарплату у світлі нинішньої нестабільності держава може недоодержати кошти по ПДФО, через скорочення споживання - по ПДВ і т.ін.", - коментує директор департаменту податкової політики Інституту бюджету і соціально-економічного розвитку Артем Рудик.

Листопад:
виправдання і надії

За даними Держказначейства, за січень-листопад доходи держбюджету порівняно з цим самим періодом 2012 р. зросли на 1,04%, до 308,7 млрд грн, за загальним фондом - 266,4 млрд грн., або плюс 2,8%. Із суто бюджетного погляду цей результат, можливо, не такий поганий, якщо враховувати скорочення економіки, однак він не дотягує до "космічного" зростання майже на 7 і 12%, які закладені в діючому держкошторисі.

Водночас спостерігається тенденція уповільнення зростання доходів держбюджету (за десять місяців було +1,9%, за дев'ять місяців - +1,8%, щоправда, за вісім місяців було –1,4%). Ще сутужніше довелося б держфінансам, якби не вже "хронічно" значні відрахування НБУ за статтею перевищення його доходів над витратами, які за 11 місяців становили 27,3 млрд грн проти 16,6 млрд за цей самий період 2012 р. (інформація екс-міністра фінансів, нардепа Віктора Пинзеника; Мінфін офіційно статистики ще не оприлюднив). Виходить, що в листопаді ЦБ влив у держбюджет 3,5 млрд грн (11,6% усіх доходів за місяць). Що, правда, трохи менше, ніж було в жовтні - 4,05 млрд грн (14,5% доходів).

До певної міри життєствердними виглядають доходи спецфонду в листопаді на рівні 5 млрд грн, що на 1,5 млрд більше, ніж у листопаді-2012, і на 1,8 млрд, ніж у попередньому місяці. Проте А.Рудик не виключає, що причиною такої динаміки стали "адмінплатежі" бюджетних установ (за надання адмінпослуг тощо). Крім того, можливо, певну роль відіграли й акцизи від нафтопродуктів (враховуючи активізацію роботи деяких вітчизняних НПЗ).

Як визнавав М.Азаров, за 11 місяців держскарбниця недоодержала 34 млрд грн, передбачених розписом на цей період. При цьому до держбюджету за податком на прибуток надійшло на 3 млрд грн менше і на 13 млрд грн менше від оподаткування експорту-імпорту (як пояснював прем'єр, через "погіршення стану європейської та світової економіки").

Дивуватися, зокрема, "прибутковим" результатам не доводиться. Недоотримані суми могли бути і більшими, оскільки фінансовий результат підприємств до оподаткування за січень-вересень 2013-го впав на 57% (до 22,844 млрд грн). Від ще більшого скорочення утримують авансові платежі за податком на прибуток, офіційно запроваджені торік.

Це й визначило не надто вдалі показники листопада. Незважаючи на квартальну сплату податку на прибуток, порівняно з жовтнем доходи загального фонду зросли лише на 0,6 млрд грн. Порівняно ж із листопадом-2012 надходження до загального фонду зменшилися на 3,6 млрд.

Щодо оподаткування зовнішньоекономічних операцій можна згадати, що за десять місяців імпорт товарів скоротився на 7,1% (не тільки за рахунок газу, який звільнено від сплати ПДВ, а й продукції машинобудування, металургії тощо), експорт - на 9%.

Хоча в прем'єрському посланні про "погіршення стану європейської та світової економіки" є нюанси. Така аргументація здається дещо суперечливою і навіть неточною, якщо врахувати певне пожвавлення в третьому кварталі економік країн - членів ЄС (+0,1% до попереднього кварталу), Китаю (+7,8%, максимальне квартальне зростання ВВП 2013-го), США (+2,8 % до попереднього кварталу в перерахуванні на річні темпи).

Інша справа, що вітчизняна продукція втрачає конкурентоспроможність на міжнародних ринках. У тому числі через курсову складову (зміцнення реального ефективного обмінного курсу на тлі ослаблення валют найбільших торговельних партнерів). І хоч би як кривили душею представники влади і споріднених з нею експортних бізнесів, нинішнє підвищення волатильності гривні певною мірою їм на руку (якщо, звичайно, не враховувати збільшення видатків на обслуговування боргів і сплату критичного імпорту, насамперед газу). Тим більше що зараз у курсових коливаннях більш ніж зручно звинуватити "політичну нестабільність".

Грудень: як розпетляти?

Щоб виконати запланований орієнтир за доходами загального фонду держбюджету, у грудні до нього має надійти 57,5 млрд грн, що майже в півтора разу більше, ніж торік за цей самий період, і вдвічі більше, ніж у листопаді-2013. Як образно висловлювався В.Пинзеник, зробити це можна буде лише в тому разі, якщо "2013-й продовжити до середини лютого 2014-го".

"За нашими оцінками, дохід центрального бюджету за підсумками року становитиме близько 340 млрд грн (якщо НБУ не почне друкувати додатковий дохід бюджету). Недовиконання за дохідною частиною становитиме близько 30 млрд грн", - прогнозує О.Паращій.

Як діятиме Кабмін? Дедалі активніше використовується тактика недофінансування видатків. Наприклад, наприкінці листопада уряд прийняв постанову про перенесення на період з 1 вересня по 1 грудня 2014 р. погашення векселів "Укравтодору", виданих під відновлення інфраструктури в областях, які постраждали від стихійного лиха 2008 р. Також перенесено розрахунки з суб'єктами господарювання за товари, роботи і послуги, надані при підготовці до Євро-2012. Нагадаємо, спочатку строки погашення векселів передбачалися не раніше 1 вересня і не пізніше 1 грудня 2012-го, згодом були перенесені на 1 вересня - 1 грудня 2013-го. Номінальна вартість векселів становить 999,85 млн грн.

Хочеш не хочеш, а починаєш вірити в конспірологічні теорії, що Кабмін навмисне неадекватно роздмухує видатки держбюджету, щоб наприкінці року більше виділяти "угідним". Днями М.Азаров заявив, що в західних регіонах через страйк місцевої влади гроші можуть, мовляв, не дійти до одержувачів. Хоча за фактом вони й зараз не доходять через заморожування коштів місцевих органів влади Держказначейством. Знову ж зручно під шумок усе списати на політичну кризу… До речі, на 1 грудня
2013 р. залишок на єдиному казначейському рахунку був 1,197 млрд грн - найменша сума для грудня з 2003-го (на 1 грудня 2012 р. - 8,8 млрд грн), щоправда, ця сума майже втричі більша, ніж на початок листопада.

Не виключено, що, аби звести кінці з кінцями, уряд може спробувати застосувати такий важіль (неодноразово апробований у бюджетній історії України), як зменшення відшкодування ПДВ. Тут запас міцності є. За підсумками 11 місяців, повернення податку зросло на 7,4 млрд грн, або на 16,9%, порівняно з цим самим періодом 2012-го - до 51,3 млрд грн (з них "автоматом" -
21,8 млрд грн; щомісяця досить стабільно - близько 2 млрд). До речі, це зростання спостерігається, незважаючи на економічну і бюджетну ситуацію. Хоча принаймні частково це можна пояснити скороченням кількарічних старих боргів, поспіхом перед усе ще можливим випуском казначейських векселів тощо.

Однак закрутити ПДВ-вентиль буде непросто не лише з погляду здорового глузду (враховуючи і так складний фінансовий стан підприємств). Це неминуче викличе опір бізнесу, у тому числі того, до якого керівництво держави особливо "чуйно" прислухається. Нещодавно об'єднання металургів зазначало певну стабілізацію повернення ПДВ, хоча й давало зрозуміти, що потенціал "поліпшення" явно не вичерпаний.

Існує висока ймовірність того, що за підсумками грудня і року дефіцит держбюджету перевищить визначені законом 50,5 млрд грн. За даними Мінфіну, за десять місяців він уже становив 40,8 млрд грн. Тому особливого значення набувають позики і підтримка НБУ.

Як повідомляло Держказначейство, на 1 грудня 2013 р. до держбюджету від запозичень надійшло 117,3 млрд грн, у т.ч. за внутрішніми - 93,3 млрд грн, за зовнішніми - 23,9 млрд. Тобто Мінфін уже вийшов за орієнтир внутрішніх позик, який прописано в держкошторисі (92,9 млрд грн), але недобрав за зовнішніми (42,7 млрд грн).

Враховуючи зростання дохідності суверенних євробондів (за короткими паперами з погашенням у 2014 р. - під 20%), Кабмін, швидше за все, до кінця року на зовнішній ринок запозичень вийти вже не зможе, тому сконцентрується на внутрішньому ринку. До слова, уряд ще має запас лімітів позик у вигляді сум, недоотриманих від приватизації. При встановленій у законі про бюджет планці в 10,9 млрд грн за десять місяців до держскарбниці надійшло лише 979,3 млн грн (інформація Мінфіну).

У борговому контексті не можна не звернути уваги на динамічне збільшення портфеля ОВДП нерезидентів (фактично вдвічі, до 8,8 млрд грн на 4 грудня ц.р.), яке почалося з 21 листопада. Саме тоді, нагадаємо, уряд оприлюднив рішення призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Це, власне, і пояснює "випадковий" збіг, що основними покупцями держоблігацій серед нерезидентів зараз виступають саме російські структури. Таке от "ми - вам, а ви - нам".

На цьому політекономічному тлі для багатьох дивною здасться інформація Bloomberg, що протягом вересня-листопада фонди американської Franklin Templeton докупили на зовнішньому ринку єврооблігації України на 1,4 млрд дол., збільшивши портфель до
6 млрд дол. Скуповування паперів проводилося в т.ч. на тлі їх масового розпродажу, що розпочався після призупинення Україною евроінтеграційного процесу.

Таким чином, стара інтрига тільки посилилася (при тому, що рейтингові агентства погрожують знову знизити оцінки України, про це заявляли S&P і Fitch). Можливо, американці справді знають те, про що не поінформовані інші інвестори? Або мають особливі домовленості з урядом підтримувати котирування? А можливо, насправді діють в інтересах вітчизняних інвесторів, близьких до влади, які впевнені, що за будь-якої економічної погоди держава з ними розплатиться?

Невідомість-2014

Продовжує зберігатися й інтрига щодо проекту держбюджету-2014. Лідер фракції ПР у парламенті Олександр Єфремов заявив, що В.Янукович "поставив завдання, щоб до 17 грудня був готовий держбюджет". Разом з тим спікер Володимир Рибак зазначав, що держкошторис можуть так і не прийняти до кінця року. "Не виключаю, що доведеться перший місяць 2014-го фінансувати за першим місяцем 2013 р.", - констатував спікер ВР.

Хоч як парадоксально, це можливо. Але А.Рудик вважає, що прийняття держбюджету-2014 уже наступного року - це не такий поганий сценарій з того погляду, що в такому разі підвищиться шанс на його реалістичність і більш адекватне урахування макроекономічних перспектив. І принаймні це означає, що в головному фінансовому кошторисі країни вже з перших місяців наступного, передвиборного, року політики не почнуть шалених перегонів - без урахування економічних реалій - підвищення соцвиплат та інших форм "засівань" перед виборцями.