"Ох, нелегкая это работа - из болота тащить бегемота".
Корній Чуковський. "Телефон"
З податковою заставою як способом забезпечити сплату платником податків грошових зобов'язань, не сплачених у визначений законом термін, зіштовхувалися багато фізичних та юридичних осіб. Однак мало хто з них знає про проблеми, що стали виникати з податковою заставою з 1 січня 2013 р.
Річ у тім, що з цієї дати при реєстрації права власності на будь-яке нерухоме майно, а це може бути квартира, будинок чи земельна ділянка, державний реєстратор переносить запис про податкову заставу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У зв'язку з тим, що цей процес ще як слід не обкатаний, то в платників податків виникають проблеми з оформленням угод із відчуження нерухомого майна.
Для того щоб ці проблеми було видно в усій їхній красі, розповім про ходіння по муках мого товариша, який намагався продати свою квартиру в грудні 2013 р.
Під час оформлення угоди в нотаріуса з'ясувалося, що на майно мого товариша поширюється податкова застава, яка була зареєстрована податковим органом у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (ДРОРМ) ще в серпні 2010 р. Маючи таку інформацію, нотаріус відмовився оформити угоду купівлі-продажу квартири.
Мій товариш згадав, що, будучи підприємцем, він свого часу пропустив термін сплати єдиного податку в розмірі 200 грн. Податковий борг був ним погашений ще у вересні 2010 р.
Необхідно зазначити, що з моменту одержання органом податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу майно платника податків звільняється з податкової застави (п. 93.1.1 ст. 93 Податкового кодексу України, ПКУ). Попри те, що відомості про припинення обтяження підлягають реєстрації протягом п'яти днів від дня його припинення (ст. 41 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів і реєстрації обтяжень"), запис про податкову заставу не був вилучений з ДРОРМ.
У цьому місці нашої розповіді необхідно зупинитися на першій причині, через яку в нашого героя виникли проблеми. Підприємець, сплативши податковий борг, понадіявся на службовців податкової інспекції та не проконтролював їхніх дій у частині реєстрації припинення обтяження рухомого майна у відповідному держреєстрі.
Для того щоб не опинитися в аналогічній ситуації, платнику податків необхідно після погашення податкового боргу спрямувати в податковий орган листа, в якому викласти прохання підтвердити вилучення запису про податкову заставу з державних реєстрів, у яких було здійснено його реєстрацію. Тільки після одержання відповіді на цей лист він може спати спокійно.
Після відмови нотаріуса в оформленні угоди купівлі-продажу квартири наш герой звертається в податковий орган і нагадує місцевому інспектору про податкову заставу. Слід сказати, що досить оперативно - протягом одного дня з моменту звернення підприємця - запис про податкову заставу був вилучений з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Усе б добре, та от лихо, нотаріус знову відмовився оформляти угоду купівлі-продажу квартири. Річ у тім, що нотаріус виявив реєстрацію податкової застави ще й у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРПНМ), що, на його думку, не дозволяє оформити угоду.
Повторне відвідування податкового органу позитивних результатів не дало. Податковий інспектор відмовився подавати заяву про реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна у відповідний держреєстр (ДРРПНМ). Відмова обґрунтовувалася тим, що податковий орган не реєстрував податкової застави в цьому реєстрі.
У зв'язку з тим, що ніхто з державних службовців не зміг дати зрозумілої поради щодо виходу з ситуації, яка склалася, нам довелося самостійно шукати відповідь на запитання "хто винний?" і "що робити?".
Було встановлено, що податкова застава була зареєстрована в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно в листопаді 2013 р. при реєстрації права власності на земельну ділянку, яка належить моєму товаришу. Державний реєстратор при оформленні земельної ділянки переніс запис про податкову заставу з Держреєстру обтяжень рухомого майна. Ці дії передбачені "Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їхніх обтяжень", який затверджений постановою КМУ від
22 червня 2011 р. №703. У телефонній розмові держреєстратор наполягав на тому, що він усе зробив правильно. Причому він інформував нас про те, що запис про податкову заставу буде виключений з відповідного держреєстру лише в тому разі, якщо податковий орган подасть відповідну заяву.
На цій стадії ходіння по муках стало ясно, що ні податковий орган, ні державний реєстратор, ні нотаріус не зможуть дати відповідь на головне запитання нинішнього моменту: "Що потрібно зробити для того, щоб наш герой міг продати квартиру?".
Згадавши народну мудрість "порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих" і скориставшись Інтернетом, ми занурилися у світ нормативних документів, аналіз яких дозволив не лише знайти помилки в діях посадових осіб, а й одержати відповідь на головне запитання сьогоднішнього моменту.
Отже, зупинимося на ролі кожного учасника спектаклю "Податкова застава", винуватого в стражданнях нашого героя.
У зв'язку з тим, що головною дійовою особою цього спектаклю є податковий орган, то на його помилках зупинимося насамперед. Крім пропущеного терміну подачі заяви про припинення податкової застави, податковий орган припустився й інших помилок, про які й піде далі розповідь.
Відомо, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису (п. 89.3 ст. 89 ПКУ). Цей акт має підписати платник податків. Необхідно зазначити, що наш герой в очі не бачив акта опису майна.
На підставі цього акта уповноважена особа податкового органу заповнює розділ "Опис майна" заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна ("Інструкція про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв", затверджена наказом Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 р. №73/5). У зв'язку з тим, що при незначних сумах податкового боргу податковий інспектор, очевидно, не утруджує себе складанням опису майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, то в заяву звичайно вноситься запис "Усі активи платника податків". Таке формулювання опису майна поширює податкову заставу на все рухоме й нерухоме майно платника податків.
Слід зазначити, що будь-яка податкова застава реєструвалася в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (див. спільний наказ Міністерства юстиції України та Державної податкової адміністрації України №9/5/59 від 7 лютого 2003 р.).
У зв'язку з тим, що з 24 вересня 2013 р. цей наказ втратив силу, з цієї дати податкова застава рухомого майна реєструється в Держреєстрі обтяжень рухомого майна, а нерухомого - у Держреєстрі речових прав на нерухоме майно (див. лист Міністерства доходів і зборів України від
22 жовтня 2013 р. №21742/7/99-99-11-02-01-17).
Тепер про проблему, що неминуче виникає в тих платників податків, у яких до 24 вересня 2013 р. податкова застава була зареєстрована в Держреєстрі обтяжень рухомого майна та поширюється на всі активи платника податків. У цьому випадку при реєстрації права власності на будь-яке нерухоме майно, чи це квартира, будинок або земельна ділянка, таке нерухоме майно обтяжується податковою заставою. Це відбувається через те, що державний реєстратор, виконуючи свої функції щодо права власності на квартиру, будинок, земельну ділянку та інше нерухоме майно, переносить запис про податкову заставу з Держреєстру обтяжень рухомого майна в Держреєстр речових прав на нерухоме майно.
Оскільки податковий орган реєстрував податкову заставу тільки в першому зі згаданих держреєстрів, то після погашення податкового боргу він подає заяву про припинення податкової застави лише в ньому, і в результаті відповідний запис вилучається тільки звідти, залишаючись у другому.
Ще однією причиною, через яку запис про податкову заставу залишився у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно після погашення податкового боргу, стали непрофесійні дії державного реєстратора.
Відповідно до п. 94 "Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно і їх обтяжень" орган державної реєстрації прав у день прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень направляє податковому органу, яким установлено обтяження прав на нерухоме майно, рекомендований лист, у якому повідомляє його про перенесення відомостей про податкову заставу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У нашому випадку державний реєстратор не знав про такий свій обов'язок. Після того, як ми йому нагадали про це, відповідний лист було направлено в податковий орган. Ця подія сталася лише в січні 2014 р. До цього моменту податковий орган просто не мав інформації про те, що податкову заставу зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Втім, попри те, що податковий орган одержав цього листа, жодних дій з його боку не було...
Наша розповідь буде неповною, якщо не зупинитися на діях нотаріуса з перевірки обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих у відповідному держреєстрі.
Відповідно до п. 1.5 "Порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", затвердженого наказом Мін'юсту від 2 серпня 2011 р. №1936а/5, пошук обтяжень прав на нерухоме майно здійснюється за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна, адресою об'єкта нерухомого майна, номером запису. Нотаріус провів такий пошук і встановив, що квартира мого товариша не обтяжена податковою заставою.
Чому ж, у такому разі, нотаріус відмовився оформити угоду?
Річ у тім, що він провів пошук обтяжень нерухомого майна ще й за ідентифікаційними даними фізичної особи.
Слід зазначити, що якщо права власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано у відповідному держреєстрі, то обтяження прав на нерухоме майно реєструються в спеціальному розділі реєстру. У цьому разі при оформленні угоди з таким майном нотаріус шукає обтяження за ідентифікаційними даними фізичної особи.
Як виявилося, у нашому випадку нотаріус неправильно інтерпретував результати пошуку обтяжень нерухомого майна за ідентифікаційним даними фізособи. Річ у тім, що податковий орган не реєстрував податкової застави в спеціальному розділі реєстру. Реєстрацію податкової застави державний реєстратор здійснив на підставі переносу запису про податкову заставу з Держреєстру обтяжень рухомого майна. Причому цю реєстрацію було здійснено в розділі реєстру, відкритого на земельну ділянку, тобто податковою заставою була обтяжена земельна ділянка. Таким чином, у нотаріуса не було підстав для відмови в оформленні угоди купівлі-продажу квартири після виключення запису про податкову заставу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Після того, як нотаріус розібрався з цим питанням, угоду купівлі-продажу квартири було оформлено. Однак досі земельна ділянка обтяжена податковою заставою, адже запис про це залишився в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Ходіння по муках триває.
Для того щоб у платників податків не виникало проблем з податковою заставою після погашення податкового боргу, Міністерству доходів і зборів слід дати своїм підлеглим роз'яснення щодо вилучення запису про податкову заставу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно при ситуаціях, описаних у нашій розповіді.