Поточна правова база регулювання ринку віртуальних активів в Україні, на думку Міжнародного валютного фонду, може створювати ризики для фінансової стабільності держави. Відтак, в оновленому після третього перегляду Меморандумі про співпрацю з Фондом чітко зазначено, що до кінця грудня 2024 року Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), з допомогою МВФ, повинні спільно підготувати оновлений варіант законодавства щодо регулювання ринку віртуальних активів і привести його у відповідність до найкращих міжнародних практик. Серед іншого це оновлення передбачатиме створення правової бази для оподаткування криптовалюти та інших віртуальних активів.
План для реалізації програми співпраці з Європейським Союзом Ukraine Facility, що його уряд недавно передав Єврокомісії, також робить акцент на пріоритетності впровадження ефективного регулювання ринку віртуальних активів. Крім того, раніше Єврокомісія вже рекомендувала Україні або доповнити профільний закон 2019 року, або продовжити ухвалення нового всеосяжного закону про віртуальні активи, щоб імплементувати відповідні стандарти FATF — Міжнародної групи з протидії відмиванню грошей.
Тож навряд чи питання про оподаткування криптоактивів уряду вдасться відкласти на потім, і очікується, що до кінця грудня 2024 року НКЦПФР уже представить оновлене регулювання для крипторинку.
Навіщо це потрібно
Євросоюз продовжує будувати єдиний європейський цифровий простір. Для цього, зокрема, впроваджуються такі системи, як EUDIW (Європейський цифровий гаманець), що потрібен для ідентифікації особи при здійсненні економічних операцій у країнах ЄС. Або ж створюються та впроваджуються єдині правила MiCA (Markets in Crypto-assets) для регулювання європейського ринку криптоактивів. Ці заходи потрібні для того, щоб захистити права інвесторів і споживачів, синхронізувати вже існуючі стандарти країн ЄС із випуску та використання криптоактивів і, нарешті, створити комфортні умови для розвитку галузі. Дослідження європейських інституцій говорять про високу перспективність впровадження загальних систем регулювання сфери. З одного боку, інтерес до неї останнім часом стрімко зростає, з іншого — впровадження держрегулювання підвищує надійність інфраструктури криптоактивів, посилює безпеку та дає змогу залучати у ринок великі капітали.
За частки на ринку наразі борються США, країни Південної Америки, Азії та Євросоюзу. Конкуренція гостра, тому регулятори намагаються діяти швидко — за принципом «хто перший, той і переможець». Лише за чотири місяці (після десяти років відмов) у США було схвалено спотові Bitcoin-ETF — особливий тип ETF, який надає інвесторам простий і регульований метод торгівлі ціною Bitcoin на звичайних фінансових ринках. У Гонконгу на столі місцевого регулятора вже лежать аналогічні заявки від китайських фондів. Активізує свої зусилля і ЄС. Нагадаємо, що правила MiCA були представлені у вересні 2020 року. Кілька років робота за ними велася досить пасивно. Але 2023-го, коли сигнали про прийняття криптовалют як повноцінних активів надійшли з США, MiCA було схвалено Європарламентом. Уже в травні 2023 року єдині правила було прийнято й Радою Європи. Це був заключний крок, що визначив шлях, яким рухатиметься регулювання у нашому регіоні.
Чому MiCA важливі для України
Шлях інтеграції із ринками ЄС власне передбачає наближення всіх регуляцій, у тому числі і фінансових, а отже, новий європейський стандарт MiCA, по суті, є орієнтиром, якщо не взірцем, для українського криптовалютного законодавства. А він включає жорсткі й дуже конкретизовані вимоги:
- регламентовано діяльність бізнесу в сфері криптоактивів;
- встановлено умови зберігання та адміністрування таких активів;
- визначено правила організації торгів, вимоги конвертації в «фіат», управління портфелем тощо.
Якщо зараз в Україні все це практично ніяк не регулюється, то з появою нового закону «про віртуальні активи» правовий вакуум зникне. Починаючи з того, що для здійснення діяльності на крипторинку буде потрібна ліцензія, і закінчуючи оподаткуванням цієї діяльності. Причому як для компаній, що надають послуги на ринку, так і для їхніх клієнтів, фізичних і юридичних осіб.
Постачальник послуг на ринку віртуальних активів повинен буде відповідати майновим вимогам, мати страхове покриття. Можливо, буде створено спеціальний страховий фонд. І в рамках проведених змін податкової системи України (мається на увазі Єдиний реєстр рахунків і доступ до них наглядових органів) рух криптоактивів у майбутньому має стати таким же прозорим, як і рух коштів в українській банківській системі. Зважаючи на темпи змін і взяті нами зобов’язання, все це перспектива приблизно трьох-чотирьох років. Тож, як і у випадку з Єдиним реєстром рахунків, варто про всяк випадок заздалегідь готуватися до майбутніх питань з Податкової служби України.
Якими будуть ставки податків
В Євросоюзі MiCA почнуть повноцінно працювати з січня 2025 року. В Україні доопрацьований закон «Про віртуальні активи», найшвидше, запрацює через рік-півтора. Якими у ньому будуть остаточні податкові ставки на криптоактиви, сказати складно, але наразі обговорюється, що податкові ставки в перші роки легалізації криптоактивів мають бути 5% для доходів фізосіб і 18% — для компаній. А вже в перспективі зростатимуть до європейських орієнтирів.
Наразі у країнах ЄС ставки податків на крипту також різні. Фіскальна система, на відміну від монетарної, у них не спільна. Але в основному шкала ставок прогресивна, тобто що більший ваш дохід, то вища для вас ставка податку. В середньому це близько 15–20% на доходи від криптоактивів фізичних осіб і 25–30% на доходи від криптоактивів для бізнесу. До цих рівнів поетапно йтиме і Україна. Адже значних розбіжностей у загальному європейському економічному просторі ніхто не допустить, — не забуваймо про зобов’язання імплементувати відповідні стандарти FATF, які саме й передбачають, що усунення можливостей для спекуляцій (а нижчі ставки — це вони і є) є найнадійнішим способом боротьби із відмиванням грошей.