Коли у березні 2020 року запроваджувався мораторій на проведення документальних і фактичних перевірок, усі розпочаті перевірки було призупинено, а планові — перенесено до закінчення карантину, тобто на невизначений час. Також була запроваджена заборона на застосування штрафних санкцій і пені за несвоєчасну сплату податків і зборів, крім тих, що пов’язані з нарахуванням, декларуванням і сплатою ПДВ, акцизного податку та рентної плати.
Таким чином, від сплати податків на період карантину представників бізнесу не звільнили, але якщо через труднощі у них немає можливості сплатити податкове зобов’язання, то застосувати до них штраф і пеню податковий орган усе ще не може.
Мораторій (і, схоже, карантин) не торкнувся документальних перевірок, що проводяться у тому разі, якщо заявляється бюджетне відшкодування з ПДВ на суму, яка перевищує 100 тис. грн; фактичних перевірок, пов’язаних із можливими порушеннями обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; камеральних перевірок, що проводяться в межах податкового органу та не потребують участі платника податків. «Вікно можливостей» було використано податківцями максимально креативно.
Юридичні особи
Оскільки податківці не були обмежені в здійсненні перевірок, пов’язаних із декларуванням ПДВ, то найпоширенішими 2020 року стали випадки блокування податкових накладних.
Такої кількості звернень щодо безпідставного блокування податкових накладних, як цього року, в «Ілляшев та Партнери» не було в жодному із попередніх років. Податкові накладні блокували на підставі пункту 8 критеріїв визначення ризиковості платника податку. Зазначеною нормою встановлено, що платник податку може бути визнаний ризиковим, якщо у контролюючого органу наявна будь-яка інформація, що визначає ризикованість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Цей пункт дає можливість податковим органам досить широкого трактування, чим, власне, й користувалися контролюючі органи. Податкові органи вважали платників податків ризиковими з абсолютно різноманітних причин. Клієнт міг опинитися у переліку ризикових через відсутність, на думку контролюючого органу, достатньої кількості працівників, обладнання чи приміщень для здійснення діяльності. Для того, щоб розблокувати відповідну ПДВ-накладну та виключити клієнта з переліку ризикових платників податків, доводилося готувати нереально великі пакети документів, що підтверджували добросовісність платника податків і реальність здійснюваної ним діяльності.
Фізичні особи і платники єдиного податку
Користуючись можливістю проведення камеральних перевірок, податкові органи здійснили перевірки за попередні роки щодо сплати податку на нерухомість, плати за землю, транспортного податку фізичними особами.
Податкове законодавство дозволяє контролюючим органам визначити суму податку за попередні три роки. Однак 2020 року були частими випадки незаконного донарахування податкових зобов’язань за більш ранні періоди — за 2015-й чи 2016 рік, що призвели до здійснення численних звірок або ж масово оскаржуються у судовому порядку по всій країні.
Траплялись і курйозні ситуації з надсиланням податкових повідомлень-рішень щодо необхідності сплати транспортного податку власникам легкових авто, вартість яких не підлягає оподаткуванню. Відповідно до чинного законодавства об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більш як п’ять років і середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (на 2020 рік це 1 771 125 грн). Однак навіть з документами, які підтверджують, що вартість авто нижче встановленої суми, його власники отримували податкові повідомлення-рішення щодо сплати податку. У таких випадках також необхідно було звертатися до податкових органів із листом щодо проведення звірки.
Незважаючи на те, що платники єдиного податку, які використовують земельну ділянку у своїй господарській діяльності, звільняються від сплати плати за землю, навіть їм податкові органи цього року надсилали податкові повідомлення-рішення. Такі податкові повідомлення-рішення також масово оскаржуються у судовому порядку.
Судова практика у податкових спорах
У судах також не обійшлося без курйозів: 2020 рік ознаменувався відсутністю у податкових органів коштів на оплату судового збору за подачу апеляційних і касаційних скарг. Це призвело до того, що податкові органи подавали по кілька разів апеляційні скарги без сплати судового збору навіть після того, як суд апеляційної інстанції повертав їм їхню скаргу (вочевидь, з метою затягування судових процесів).
У результаті навіть Верховний суд у своєму рішенні став на бік платників податків і звернув увагу контролюючих органів на неповажність пропуску процесуальних строків у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів на оплату судового збору.
Верховний суд зазначив, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечити сплату судового збору. Невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
***
Тож 2020-й став непростим роком абсолютно для всіх — як для платників податків, так і для податкових органів. Щоб 2021 рік, попри продовження карантину, став кращим, варто звернути увагу на те, які заходи, окрім «режиму тиші», запроваджуються для підтримки бізнесу в європейських країнах і США, яку політику здійснюють фіскальні органи іноземних країн, щоб не тільки поповнювати бюджет, а й виконувати сервісну функцію в обслуговуванні платників податків своєї країни.
Більше статей Ніни Бец читайте за посиланням.