За оцінками прем'єра Яценюка, запровадження ПДВ-рахунків дасть можливість державі додатково залучити 12 млрд грн. А за оцінками експертів, закриття так званих податкових ям допоможе повернути до бюджету набагато більше - майже 70 млрд. Різниця в сумах вражає. Є привід думати, що уряд узагалі не збирається боротися з "податковими ямами", а реформу використовує виключно як черговий спосіб фіскального тиску, зберігши при цьому всі зловживання.
Реформа, що запрацювала минулого тижня, виявила чимало проблем і вже затьмарила роботу багатьох підприємців. Постанову "Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" приймали за день (!) до початку роботи самих рахунків. Результати очевидні - розуміння ситуації в підприємців відсутнє. Закон про ПДВ-рахунки ухвалено ще влітку, а система працює через раз, при цьому фіскали не ведуть роз'яснювальної роботи з бізнесом.
Досить довго підприємці опиралися нововведенню, причин чому - безліч. В основному вони звертають увагу на те, що, закручуючи гайки, податкова нічого не пропонує натомість. І якщо з приводу інших фіскальних нововведень можна полемізувати, то запровадження ПДВ-рахунків - це фіскальний пресинг у чистому вигляді. Система не передбачає повернення платнику податків надлишку коштів на його ПДВ-рахунку, відволікає понад 10% обігових активів, вимагає ретельного бізнес-планування.
Можливостей вплинути на непорядного контрагента немає, при цьому вводиться солідарна відповідальність за ПДВ. Якщо продавець відмовився внести передоплату за своїми податковими зобов'язаннями, то це буде змушений зробити покупець. Продавець може видавати податкову накладну лише на суму ПДВ, яка дорівнює сумі його "вхідного" ПДВ і сумі грошового залишку на ПДВ-рахунку.
Таким чином, кожен продавець, видаючи податкові накладні, зрештою, має передоплатити ПДВ зі створеної ним доданої вартості на ПДВ-рахунок. Державі така система надзвичайно вигідна, тому що вона отримує 100-відсоткову гарантію податкових надходжень. Для бізнесу все, навпаки, ускладнюється.
Навіть у тих, хто розібрався в системі, виникають проблеми, тому що в законі є чимало неврегульованих нюансів, особливо відносно прав платників податків. Попри те, що нову систему вже запущено, багато підприємців й досі не розібралися, як у ній працювати: плутають ПДВ-рахунки та СЕА (систему електронного адміністрування), не знають, що та коли починає працювати, кому й що відправляти. Плутанини додають і співробітники ДФС, які не в змозі дати компетентної консультації.
Крім недостатньої поінформованості бізнес-співтовариства, недосконала й сама система ПДВ-рахунків. У багатьох просто не виходить зареєструвати податкову накладну ні з першого, ні із другого, ні з третього разу. Але якщо технічну недосконалість програми теоретично можна усунути, то як уникнути казусів у самій системі адміністрування, якщо її від початку було невміло написано?
"Фірма-покупець уклала контракт і відправила півмільйонну передоплату, фірма-продавець зареєструвала податкову накладну, уже як має бути в ЄРПН (Єдиному реєстрі податкових накладних), - розповіла DT.UA Олександра Томашевська, експерт Київського центру підтримки розвитку бізнесу. - На підставі накладної було сформовано податкове зобов'язання. Потім щось пішло не так, і покупець розірвав договір. Передоплату повернули, натомість відправили коригування. Але за новими нормами кодексу для того, щоб зменшити податкове зобов'язання, потрібна згода контрагента, а він відмовляється її надати. У результаті грошей у фірми немає, податкове зобов'язання в системі висить, а способів впливу на контрагента не існує. Поки що це все можна вирішити, тому що все працює в тестовому режимі та без СЕА. Але що робити потім? У кодексі немає жодного механізму впливу на контрагента, навіть скарги не передбачено".
Це найбанальніша "податкова яма", і її або прикривають, або "кришують". Питання в іншому - що робити із завислим у системі податковим зобов'язанням, і як не допустити повторення ситуації?
Експерт не сумнівається, що розробники реформи навіть не моделювали ситуації з поверненням передоплати. І дивуються, чому, коли подібні питання виникають на практиці, співробітники фіскальної служби відмовляються їх вирішувати? Виходить, що в основі реформи лежить ставлення до платників податків як до шахраїв, оскільки вони нічого не можуть робити без схвалення контрагентів. Це заводить ситуацію в глухий кут, адже сам контрагент може виявитися шахраєм. Один із чиновників ДФС, відповідаючи на запитання, що ж робити підприємцям у подібних ситуаціях і чи не можна виправити подібні огріхи системи, сказав: "Навіщо? У нас є суд. Звертайтеся".
DT.UA уже писало про те, що фактично ПДВ-рахунки не вирішать проблеми "податкових ям", тому що борються тільки з одним їхнім видом. "Покласти край зловживанням із ПДВ може тільки політична воля вищого керівництва держави: Кабміну, Мінфіну, ДФС. При цьому ПДВ-рахунки - це лише один із багатьох допоміжних засобів, не більше. Якщо політичної волі не буде, цей та інші методи контролю не допоможуть, - поділився з DT.UA Леонід Рубаненко, голова Спілки податкових консультантів. - Свого часу головним засобом у боротьбі з махінаціями має стати додаток №5 до декларації ПДВ, впроваджений у 2008 р. Та ситуація показала українські реформи в усій красі: податківці, одержавши більше інформації, почали вимагати більших хабарів. От і всі реформи. Справді непоганий механізм було використано для наповнення власних кишень. Нині ситуація аналогічна: можливостей для зловживань на адмініструванні ПДВ-рахунків - безліч".
Навіщо ж тоді реформа, яка так сильно б'є по бізнесу? ПДВ-рахунки - це ідея МВФ, за яку активно вхопилися українські фіскальні органи. Тільки МВФ передбачав у такий спосіб вирішити проблеми з фіктивним відшкодуванням податку. Справді, чому ні? Адже не просто так були об'єднані митна та фіскальна служби. За великим рахунком, їм давно вже ніхто не заважає контролювати надходження від імпортного ПДВ і відшкодовувати експортний. Але, на жаль, відшкодування ПДВ - це окремий вид тіньового бізнесу. Щоб із ним боротися, необхідні не ПДВ-рахунки, а електронний контроль на митниці, який передбачає фіксацію як експорту (з нашого боку), так і імпорту (з боку покупця). На жаль, навіть ця модель не дасть стовідсоткових гарантій правомірного відшкодування ПДВ. Адже в більшості схем є "інтерес" фіскалів.
З початку 2015 р. держава заборгувала підприємцям 19,3 млрд грн відшкодувань (табл. 1). І це ще ситуація поліпшилася порівняно з кінцем минулого року - тоді заборгованість була ще на 4,5 млрд грн більшою. Крім того, важливо розуміти, що частину відшкодування підприємці тепер одержують не живими грошима, а ПДВ-облігаціями (уже понад 6,8 млрд грн). Це ще один привід для спекуляцій і зловживань, адже по суті це не більш ніж розписка про те, що борг тобі повернуть. І той, хто "ближче" до податкової, одержує "кеш", а той, хто "подалі", - папірці.
Дехто продовжує одержувати відшкодування, так би мовити, у першу чергу, попри все (табл. 2). У січні в п'ятірку компаній, яким було відшкодовано найбільші суми ПДВ, увійшли: "Кернел-Трейд" Андрія Веревського - 591,7 млн грн, ММК ім. Ілліча Ріната Ахметова - 549,5 млн, "Арселор Міттал Кривий Ріг" - 325,2 млн, корпорація "ІСД" Тарути і Гайдука - 237,2 млн та "Імперово Фудз" Бахматюка - 176,7 млн грн. Слід зазначити, що корпорація "ІСД", як, до речі, "Мотор Січ" і компанії "Укрлендфармінг" того самого Бахматюка одержують відшкодування ПДВ гарантовано та регулярно.
У грудні 2014-го ситуація з відшкодуванням була набагато гірша, держава повернула бізнесу копійки - 1,2 млрд грн проти середніх 4,5 млрд. Найбільшим одержувачем тоді став Алчевський меткомбінат (АМК), який розташовується на непідконтрольній українському уряду території, що жодним чином не завадило "відшкодувати" підприємству 271,9 млн грн. От вам й економічна блокада. Менше, але теж чимало, 62,5 млн грн, відшкодували й донецькій кондитерській фабриці "АВК". І тут без коментарів.
"Для того, щоб тобі повернули ПДВ, у більшості випадків потрібно "поділитися" з самою податковою: як правило, 70/30 або 60/40, - пояснила Олександра Томашевська. - Причому більша частка надається саме податковій. За таких умов контролювати та відстежувати ці процеси неможливо. Як правило, саме в таких хлібних для податкової клієнтів всі формальності в ідеальному стані. Отже, ті, хто незаконно відшкодовував ПДВ торік, зможе безперешкодно робити це й нинішнього року, при новій системі. В основі незаконного відшкодування лежать змова з податковою та документи, котрі, як правило, завдяки тій самій податковій, оформлені ідеально".
Зрозуміло, чому замість реформи, адекватної потребам держави, проштовхується реформа, вигідна виключно фіскальним органам. Адже вона дасть їм можливість одночасно й частку отримувати, і бюджет наповнювати. Та й ПДВ-рахунки, за всього масштабу змін, запровадити було набагато простіше, ніж вирішити питання з незаконними відшкодуваннями. Адже, з одного боку, ні фіскальна служба, ні митниця не готові розставатися зі схемами, якими вони так успішно керують. З іншого - ніякої нормальної системи обліку експорту/імпорту в країні й близько не існує. А нині існуюча - чиста профанація, яка дозволяє в ручному режимі реєструвати, скасовувати та перереєстровувати все, що завгодно.
Очевидно, ДФС у цій реформі привабила виключно висока "фіскальність" ПДВ-рахунків, яка до певного часу дасть змогу забути про невиконання нереальних мінфінівських планів зі зборів. А також дасть додаткові важелі, які дозволяють тиснути на бізнес. Справді, коли спецрахунки запрацювали в Азербайджані, надходження за ПДВ збільшилися в країні вдвічі, аналогічний ефект був і в Болгарії. Можуть похвалитися успіхами також Таджикистан, Габон, Тайвань, Румунія та інші просунуті по частині електронного адміністрування податків країни. Але виникає запитання: який рівень корупції в цих країнах? А рівень життя? А умови для ведення бізнесу?
"Процес зміни податкового законодавства виглядає комічно, тому що не визначено основного завдання, якому й мають підпорядковуватися всі зміни. У цьому разі незрозуміло, що було основним: наповнення бюджету чи поліпшення інвестиційного клімату, залучення капіталів тощо. На жаль, це дві взаємовиключні речі. Поки не зрозуміємо, до чого прагнемо, ми не зможемо адекватно оцінити результат, - каже DT.UA Артем Рудик, директор департаменту податкової політики Інституту бюджету та соціально-економічного розвитку. - Таке відчуття, що при здійсненні реформи забули про те, що Україна перебуває в стані кризи, і для виходу з неї необхідне зростання споживання, якого не буде, крім іншого, через вимивання обігових коштів і ліквідності платників податків. Тому з погляду макроекономіки ця реформа - крок назад".
Саме про це експерти кажуть без малого півроку, але ДФС глуха. Її завдання - забезпечити здійснення нездійсненного, наповнити дохідну частину бюджету. Тут усі засоби згодяться. Не йде на контакт із представниками бізнесу й нова міністр фінансів. Регулярно знаходячи час для зустрічей з іноземними експертами, вона вже систематично зриває зустрічі з експертами українськими. Безумовно, на плечах міністра зараз увесь фінансовий тягар воюючої країни, але невже думка вітчизняного бізнесу, який і формує державний бюджет, недостатньо вагома?
Так чи інакше, система вже запущена й працюватиме, створюючи чимало складнощів підприємцям і чимало можливостей "заробити" фіскалам. За оцінками PwC, запровадження ПДВ-рахунків - це найдовший і найдорожчий варіант реформування системи адміністрування ПДВ, на якому й вирішила зупинитися "процвітаюча" Україна. Триватиме він мінімум чотири роки. Ті самі чотири роки, дати прогноз на які нині не візьметься ніхто. Саме в цей час бізнесу потрібно буде пристосовуватися до роботи з цілковито нелегкотравною системою. І допомогти йому в цьому ніхто не прагне. Як відповіли в ДФС одному з підприємців: "Ви робіть, як знаєте, а ми потім перевіримо". Що ж, ні додати, ні забрати.