Під приводом переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності банківський регулятор уже понад півроку не публікує свіжих фінансових даних по окремих банках (остання їхня дата - 1 жовтня 2015-го).
Тим часом скандал із приводу введення тимчасової адміністрації в банк "Хрещатик", який перебував у першій двадцятці найбільших у системі, породив нову хвилю хвилювань, домислів і страхів. При дуже жорсткому інформаційному дефіциті банківська система нині нагадує "чорний ящик", з якого продовжують вискакувати дедалі нові епізоди серіалу фінансових жахів під назвою "Банкопад в Україні". Адже, попри публічне торішнє запевняння його головного режисера, що "зачищення" банківського ринку закінчено, у новому "сезоні-2016" вийшла чергова, уже 68-ма за ліком, серія...
Інформаційна пауза, яка явно затягнулася в той час, як епохальні події на ринку йдуть повним ходом, точно не сприяє відновленню клієнтської довіри до банків. А без неї неможливий повноцінний порятунок системи від ресурсного голоду та її вихід на нормальну рентабельність. Тим паче, що й криза у фінансовому секторі та економіці в цілому, попри останні паростки позитиву, ще далеко не минула. Отже, залишатиметься актуальною загроза подальшого падежу банків і фікцією - надії на хоча б поступове відновлення кредитування економіки.
Звітна "творчість"
Одразу зазначимо, що й у минулі роки агреговані фінансові показники, які публікувалися як самими банками, так і їхнім регулятором, слугували не надто гарною підмогою для оцінки стійкості фінустанов і для їхніх вкладників, і для профільних експертів. І навіть для національних рейтингових агентств, які намагаються робити бізнес на інтерпретації фінзвітності. Хоча, задля справедливості, в останньому випадку слід брати до уваги й причини іншого характеру, але це - тема окремого детального розгляду.
Досить показовим є хоча б той факт, що з більш як 40 виведених із ринку в 2015–2016 рр. банків-банкрутів половина показувала позитивний результат по чистому прибутку як 2014-го, так і аж до моменту введення тимчасової адміністрації.
Як же так вийшло? Пояснення досить просте: вся річ у тому, що багато банків і донині примудряються "технічно" підмальовувати показники насамперед за рахунок "зручної" оцінки вартості заставного забезпечення за кредитами, а також класифікації самих кредитних зобов'язань, які все ще представляють собою для цього гарне "поле чудес". І хоча в останньому випадку виявляти подібну "креативність" уже стало значно складніше, методика визначення категорійности позичальників за галузевою класифікацією, яка не переглядалася як мінімум із 2011 р., економічно застаріла.
Банківський нагляд, при адекватному контролі якого все це було б нереально, милостиво дозволяв (і дозволяє) себе "дурити". Воно б, може, і нічого, якби при цьому не були масово обдуреними клієнти, які втратили в банках сотні мільярдів. Утім, як і платники податків. Тільки в рамках двохсоттисячних держгарантій Фонд гарантування вкладів фізосіб упродовж 2014–2016 рр. (станом на 1 квітня 2016 р.) уже виплатив вкладникам 62 неплатоспроможних банків 71,5 млрд грн, у тому числі 2014-го - 14,6 млрд, 2015-го - 50,3 млрд, 2016-го - 6,6 млрд. Виплати по багатьох банках ще тривають, а з додаванням "Хрещатика" ця сума збільшиться ще на
2,8 млрд грн.
Суми ж, які в цих банках втратили вкладники-фізособи "200 тис. плюс" (4-та черга кредиторів) і юрособи (7-ма черга), поки що оцінити складно до закінчення ліквідації/санації всіх 68 фінустанов, які втратили з початку 2014-го платоспроможність, і це затягнеться на роки. Принаймні очевидно, що сума втрат обчислюється сотнями мільярдів не тільки для економічних агентів, а й для економіки в цілому.
Інформаційний голод
Припинити популярність серед банків "творчості" з підмальовуванням-прикрашанням у звітності, мабуть, була покликана ініціатива їхнього регулятора, який запровадив торік для своїх підопічних перехід на Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ). Відповідна постанова НБУ вийшла у світ улітку минулого року (№540 від 18 серпня 2015 р.), вступила в силу з 1 грудня 2015-го. Реформа справді дуже важлива, оскільки сприяє не тільки підвищенню відкритості та прозорості фінзвітності, а й досить фундаментальним змінам облікової політики банків. І за належної реалізації вона спроможна спричинити тектонічні зрушення й у характері відносин фінустанов з їхніми клієнтами, отже, і економіки в цілому. Слід сказати, що звичка вести бухгалтерію у двох або трьох варіантах, та ще й зі своїм "національним колоритом" - за фактично совковими принципами та методологією, тривалі роки заважала не лише збору податків до держбюджету, а й залученню повноцінних іноземних інвестицій і позикових ресурсів.
Нова нормативка вимагає від банків публікації їхньої звітності до 30 квітня ц.р. Отже, чекати залишилося взагалі-то недовго, хоча не можна виключати, що на сайті НБУ узагальнені дані з'являться не раніше червня. І судячи з того, що практично жоден із банків не квапиться перевиконувати графік, справа тут не тільки в "труднощах переведення" на нові стандарти, які передбачають у тому числі й необхідність наявності аудиторського висновку однієї з авторитетних міжнародних компаній. Мабуть, приємного в новій звітності для банків буде міститися дуже мало. Зокрема, більш адекватні класифікація активів та оцінка ризиків передбачатимуть необхідність для банків зафіксувати значно менш привабливі показники результатів своєї діяльності.
Та найцікавіше, що поки на банківському ринку проходить ця "тиха революція", громадськість втратила можливість бачити звітність за старими національними стандартами і хоч якось придивитися до фінансового стану банків, зобов'язання яких перед клієнтами, нагадаємо, становлять близько 1,2 трлн грн. Останню опубліковану інформацію датовано 1 жовтня минулого року (тобто застаріла вже більш як на шість місяців). А відтоді - тиша, хоча банки, як і раніше, подали свої дані регулятору ще до 20 січня, передавши їх і в асоціації, а також обмінявшись між собою. Тобто інформація взагалі-то не секретна. Спірне пояснення: регулятор нібито не може її публікувати, допоки цього не зроблять самі фінустанови.
До речі, Нацбанк так і не опублікував результатів торішніх стрес-тестів по найбільших банках. При цьому в ЗМІ просочувалася інформація й про те, що загальна потреба в рекапіталізації системи оцінюється в 150–200 млрд грн (і це ще до останнього витка девальвації), а багато хто, у тому числі й найбільші банки, працюють із від'ємним капіталом. Нагадаємо, що другий раунд діагностичного обстеження 20 провідних банків України, на частку яких припадає 80% активів сектора, був розпочатий рівно рік тому - 24 квітня 2015-го. Відповідно до програми розширеного фінансування EFF із МВФ результати щодо оцінки потреби в капіталі десяти найбільших фінустанов мали бути доступні ще наприкінці серпня минулого року, наступних десяти - наприкінці жовтня. Упродовж трьох місяців після цього банки повинні були підготувати плани докапіталізації. Однак після цього терміни завершення стрес-тестів і надання планів із рекапіталізації двічі переносилися - спочатку на кінець листопада 2015-го, а потім на 1 лютого 2016-го для першої десятки та на 1 квітня - для другої. Відповідно, банки першої десятки мали забезпечити додатне значення капіталу до 1 квітня 2016 р., а другої - до 1 травня 2016 р., значення достатності на рівні не менш як 5% - до 1 вересня та 1 жовтня 2016 р. відповідно.
Із оголошеної публічно цього року фрагментарної інформації, потреба в докапіталізації була відсутня в чотирьох із 20 найбільших банків, а п'ять установ уже виконали програму докапіталізації. Про інші підсумки та показники окремих банків, отже, можна лише здогадуватися.
Що відомо?
Прагнучи хоч якось задовольнити інформаційний голод, який сформувався через явну неповагу НБУ до інтересів вкладників своїх підопічних, про необхідність відновлення довіри яких іде так багато порожніх розмов із високих трибун, редакція DT.UA публікує дані фінзвітності за національними стандартами 13 найбільших із діючих банків (група 1) за підсумками минулого року та першого кварталу нинішнього (1-й квартал 2016-го - без Промінвестбанку), на частку яких припадає близько 80% активів системи.
При цьому ми навмисно утримаємося від детальних оцінок будь-яких показників, звернувши увагу тільки на найбільш примітні з них і загальні тенденції, а також давши деякі значущі пояснення.
Зміни "великомасштабного ландшафту"...
Слід зазначити, що група найбільших (з активами, які перевищують 0,5% від загальносистемного показника, група 1), котра налічувала на початку минулого року 16 учасників, втратила трьох фігурантів (із ринку було виведено банки "Надра", "Дельта" і "Фінанси та кредит"). Решта учасників ринку з початку поточного року були скинуті в "одну купу" - групу 2.
Також наприкінці лютого було оголошено, що до категорії системно важливих (читай - непотопаючих) регулятор відніс тільки три банки з тих, які нині функціонують, - Приватбанк, Ощадбанк та Укрексімбанк.
Слід сказати, що нині група включає три держбанки (Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк) і вісім "дочок" іноземних фінансових груп. Причому половина останніх - російського походження ("Сбербанк Росії", Промінвестбанк, "Альфа-банк" і ВТБ). До європейських можна віднести "Райффайзен Банк Аваль", Укрсоцбанк, Укрсиббанк та "ОТП Банк". Слід зазначити розпочатий у січні 2016-го після обміну пакетами на рівні материнських структур перехід Укрсоцбанку (належав італійській Unicredit) під контроль ABH Holdings S.A. (фактично - "Альфа-груп", що володіє "Альфа-банком"), головний офіс якої зареєстрований у Люксембурзі, а основні кінцеві бенефіціари (М.Фрідман і Г.Хан) є ізраїльськими громадянами, які проживають при цьому в Лондоні та мають основні бізнес-інтереси в Росії. Такий от кандибобер.
І тільки два банки в групі найбільших належать приватному українському капіталу - Приватбанк (Коломойського, Боголюбова та компанії), а також ПУМБ (Ріната Ахметова), займаючи, відповідно, 1-шу та 10-ту позиції в системі за розміром активів.
…і оглядових ракурсів
Особливістю торішньої звітності є та обставина, що традиційний головний критерій ефективності не тільки банківської діяльності - фінансовий результат - у нинішніх умовах виявляється далеко не головним і не найкращим індикатором. Причому не тільки надійності (згадуємо приклад половини з 40 останніх банкрутів), а й поточного стану справ у кожному окремо взятому банку. І в даному контексті додатне значення "чистого прибутку" конкретної установи не може слугувати достатнім заспокоювачем, навпаки, може викликати питання про зайве маніпулювання цифрами або так зване недорезервування - неповне покриття резервами своїх кредитних ризиків.
Для більш адекватної оцінки стійкості банку навіть у найпершому наближенні слід у комплексі порівняти більш значущі зараз показники, а саме:
- адекватність (достатність) регулятивного капіталу (Н2 - розраховується з урахуванням сполучених ризиків);
- достатність сформованих резервів під покриття можливих втрат від активних операцій;
- поточний операційний прибуток, що формується здебільшого за рахунок процентного і комісійного чистих доходів (ЧПД+ЧКД) за вирахуванням накладних витрат банку.
Причому останній показник (особливо в динаміці) є одним із найбільш значущих критеріїв поточного стану справ у банку, що відображає стійкість його розвитку і є значно релевантнішим, ніж загальний фінансовий результат. Тому саме операційний прибуток є одним з інструментів для "швидкого аналізу" банківської установи.
Однак найбільш значущим критерієм надійності банку, як відомо, є адекватність його регулятивного капіталу, покликана свідчити, яка частина ресурсів фінустанови покривається його власними (скоригованими на ризики) ресурсами. Невипадково саме цей показник (а не "чистий прибуток") визначений як ключовий цільовий орієнтир у рекомендаціях МВФ з оздоровлення банківської системи. Біда тільки в тому, що при декларуванні цього показника банками й позначаються найбільшою мірою ті самі "підмальовування", про які згадувалося вище. Причому без доступу до специфічної інформації про реальну якість банківських активів і рівень реального покриття поєднаних із відповідними вкладеннями ризиків самостійна оцінка цього показника недоступна навіть сертифікованим фінансовим аналітикам. А попередженню зловживань на цьому терені покликаний слугувати адекватний банківський нагляд і прискіпливі перевірки аудиторів, які одержують доступ до будь-якої релевантної інформації. На жаль, і з першим, і з другим в Україні виникають відомі всім проблеми. І чи вирішить їх впровадження МСФЗ, залишається великим питанням.
Додатковою підмогою при цьому можуть послужити так звані непрямі методи оцінки. А точніше, порівняння з показниками "у середньому по палаті". Адже хоч би скільки повторювали в тій чи іншій установі про унікальність власної бізнес-моделі та досконалість використовуваної системи оцінки ризиків, насправді вони рідко кардинально відрізняються (у кращий бік) від середньоринкових.
Нагадаємо, що всі нижче наведені цифри підраховано за національними стандартами фінзвітності. І можна лише здогадуватися, наскільки від них відрізнятимуться очікувані фінрезультати за МСФЗ. Причому очевидно, що далеко не в кращий бік.
Фінрезультат, капітал і резерви
Відповідно до раніше опублікованої НБУ інформації, фінансовий результат усієї банківської системи за минулий рік становив мінус 66,6 млрд грн (у підсумку за 2014–2015 рр. - близько 120 млрд, а за два перші місяці поточного року - ще 2 млрд). І це без урахування показників уже виведених з ринку банків. Серед найбільших банкрутів, за інформацією finbalance.com.ua, "Дельта Банк" Лагуна за підсумками восьми місяців минулого року одержав збитків на 50,6 млрд грн, а "Фінанси та кредит" Костянтина Жеваго за весь минулий рік - на 21,05 млрд (і ще 9,54 млрд - у першому кварталі поточного року). Збиток банку "Надра" (Фірташа) тільки в першому кварталі 2015-го становив 21,7 млрд грн, а Імексбанку за весь минулий рік - 9,77 млрд.
Не виключено, що лави банкрутів поповнюватимуться й надалі, зважаючи на те, що рентабельність активів і капіталу банківської системи загалом досі ще залишаються, як це було в останні два роки, від'ємними (хоча тенденція до поліпшення є).
На частку ж 13 з найбільших банків припало 62 млрд грн, або 93% із загального торішнього збитку системи. Тільки три з них (Приватбанк, Укргазбанк, Укрсиббанк - див. табл.) показали 2015-го позитивний фінрезультат (хоча досить і досить символічний). Треба сказати, що нинішнього року ситуація поки що помітно поліпшилася - за підсумками першого кварталу таких банків було вже сім ("Райффайзен Банк Аваль", "ОТП Банк", Приватбанк, Ощадбанк, Укрсоцбанк, "Сбербанк Росії", Укргазбанк).
Власний капітал по групі 1 за 2015-й зменшився майже вдвічі (з 99 млрд грн до 54 млрд). Водночас при величезних витратах на формування резервів (понад 99 млрд грн) співвідношення регулятивного капіталу до ризикових активів продовжило знижуватися у всіх найбільших фінустановах (за винятком трьох банків з іноземним капіталом - Укрсоцбанку, "Райффайзен Банку Аваль" і "ОТП Банку").
Саме півтораразове зростання відрахувань у резерви через болісне падіння якості кредитних портфелів і стало основною статтею витрат (не перший рік поспіль), що викликає нинішню збитковість банківської діяльності. Водночас що вище сформоване тим чи іншим банком покриття резервами кредитних ризиків, то вищі стабільність і прогнозованість роботи банку на наступні роки. При цьому останні два роки резервування по банківській системі йшло з темпом 10–11% від розміру кредитного портфеля на рік, але окремі банки обмежують свої витрати на формування резервів рівнем менш як 3% кредитного портфеля. На жаль, джерел формування кредитних резервів у банків раз, два та й край - здійснювати його можна за рахунок збільшення акціонерного капіталу й прибутку самого банку.
Як і позаторік, найбільші суми на створення "подушки безпеки" під знецінення активів витратили держбанки (21,3 млрд - "Ексім", 12,8 млрд - "Ощад"). У 2015 р. до них змушений був приєднатися російський Промінвестбанк (18,2 млрд).
За надісланими на адресу нашої редакції даними регулятора, середнє співвідношення сформованих резервів під кредитну заборгованість до її валового обсягу для ТОП-20 банків на 1 березня 2016 р. становило 24,8% (у т.ч. для юросіб - 23,7%, фізосіб - 32,6%).
У Приватбанку, як повідомляється у відповіді його прес-служби, вважають рівень сформованих резервів достатнім, "станом на 1 квітня 2016 р. співвідношення сформованих резервів під кредити юридичних і фізичних осіб до обсягу виданих кредитів становить 11,44 і 24,74% відповідно". Хоча показники, як видно, більш як у два й приблизно півтора разу нижчі від середньоринкового показника.
Стійкість і надійність
У 2015 р. адекватність регулятивного капіталу (Н2) загалом по системі впала з 15,6 до 12,7% із наступним зниженням до 10% у перші місяці 2016-го. При цьому в НБУ зазначають зростання Н2 у чотирьох з ТОП-13 банків.
Серед найбільших системних банків адекватність регулятивного капіталу на 1 квітня 2016 р. становила в "Приваті" - 10,1%, "Ощаді" - 12,8, Укрексімбанку - 9,6%. Ще на початку року Кабмін оголосив про збільшення статутних капіталів Ощадбанку (4,96 млрд) і Укрексімбанку (9,32 млрд), у результаті адекватність їхніх регулятивних капіталів зросла, відповідно, з 11,5 до 12,8% в "Ощаді" та з критичних 2,4% до хоч і недостатніх, але більш комфортних 9,6% в "Укрексімі" (мінімальне припустиме значення - 10%). В "Укргазу" завдяки проведеним ще раніше уливанням Н2 за торішніми підсумками перебував на й так комфортних 19,1%.
Іноземні "мами", переважна більшість яких з величезним полегшенням позбулися б українських "дочок", аби знайшовся на них покупець, пересилюючи себе, все ж таки нарощують їхній капітал (головним чином, переводячи в більш довгострокові вкладення раніше виділені лінії фінансування). Це питання ще торік закрили Укрсоцбанк (Н2=25,7% на 1 січня 2016 р.), "Райффайзен Банк Аваль" (18,9%), "ОТП Банк" (15,7%), Укрсиббанк (13,6%). Щоправда, у більшості випадків проблему було вирішено лише частково. Так, адекватність капіталу "Укрсоцу" за підсумками першого кварталу 2016-го знову впала "нижче плінтуса" - до 6,8%. І якщо "Укрсиб" на початку лютого оголосив про збільшення статутного капіталу на 3,3 млрд грн (за рахунок додаткових внесків головних акціонерів BNP Paribas і ЄБРР), то угорській ОТП ще треба буде піднапружитися. Після торішнього збільшення капіталу банку на 2,5 млрд грн його адекватність (Н2) було зросла до досить комфортних 15,7%, але в першому кварталі року нинішнього знову впала до 7,7%. Так, у своїй річній звітності за минулий рік установа визнала розрив у ліквідності в другому-четвертому кварталах нинішнього року в 5,5 млрд грн.
З росіян у досить комфортну зону (Н2=20,2%) уже перейшов ВТБ, піднявши в першому кварталі свій статутник на 8,9 млрд грн, але незрозуміло поки що, чи може про себе вже сказати те саме його близький родич Промінвестбанк ("дочка" російського "ВЭБ"), що мав торік найбільші збитки в системі - 18,06 млрд. У результаті установа опинилася на межі введення тимчасової адміністрації, але проблему капіталізації було частково вирішено за рахунок оголошеного наприкінці лютого уливання на 20 млрд грн
(800 млн дол.).
А от "Сбербанк Росії", очевидно, закриває сформований на 1 квітня 2016 р. дефіцит капіталу (Н2=4,1%), оголосивши днями про його збільшення на 4,3 млрд грн. На черзі ще "Альфа", яка теж поки що не може похвалитися нормальним показником капіталізації (Н2=6,8%). Такий само низький показник адекватності (6,8%) і в ахметовського ПУМБа.
І тут настав час пояснити, чому два банки із приватним українським капіталом, що залишилися в першій групі, потребують особливо пильної уваги.
1. Обмежені можливості з докапіталізації. Зокрема, у березні нинішнього року міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило довгостроковий рейтинг дефолту емітента належного Ахметову DTEK Energy B.V. (DTEK, Україна) до рівня "RD" (обмежений дефолт), виходячи з того, що "компанія допустила дефолт за кількома банківськими кредитами". Як повідомив днями голова правління ПУМБа Сергій Черненко, у вересні 2016-го банк буде докапіталізовано на 1,2 млрд грн. При цьому він наголосив, що фінустанова поки що не планує звертатися по гроші до акціонера й шукає інші шляхи докапіталізації. Ну а голова правління Приватбанку Олександр Дубілет ще в жовтні минулого року заявив про незгоду з приписами НБУ підвищити капіталізацію установи на 8 млрд грн після торішнього стрес-тесту й проведення "консультацій з НБУ з цього приводу". Чим закінчаться переговори, мало стати відомо до кінця листопада, але відтоді якихось конкретних цифр по обидва боки так і не пролунало. Тим часом, як повідомляло в тому числі й DT.UA, реальна потреба "Привату" в докапіталізації може в рази перевищувати зазначену суму.
2. Висока частка операцій із пов'язаними особами (здебільшого інсайдерських кредитів), непомірні обсяги яких стали головною причиною найбільших банківських банкрутств в Україні в останні роки. Тому регулятор слідом за стрес-тестами ініціював і спеціальну діагностику такого виду операцій у банках. "Діагностика операцій з пов'язаними особами показує, що ситуація дуже різниться залежно від банку, - зазначили в НБУ у відповідь на запит DT.UA про результати діагностики. - Так, показники банків з іноземним капіталом перебувають у межах нормативу, а в деяких банків з українським капіталом обсяг кредитування пов'язаних осіб сягає 60–80%".
Ще в своїй звітності за третій квартал минулого року Приватбанк офіційно визнав порушення відразу кількох важливих нормативів, серед яких - перевищення в 4,5 разу нормативу максимального розміру кредитного ризику щодо операцій з пов'язаними з банком особами (45,23% при встановленому НБУ допустимому показнику 10%). А буквально днями порушення відповідного нормативу визнав і голова правління ПУМБ Сергій Черненко. І тільки за три роки ПУМБ планує скоротити частку кредитів пов'язаним особам до нормативу в 25% від капіталу, тоді як зараз їхня частка в кілька разів перевищує капітал банку.
Прибутковість поточної діяльності
Саме кредитні портфелі банків, як відомо, є головним джерелом банківських доходів. Тому від їхньої якості залежить і поточний стан справ банку - їх процентні й комісійні доходи. Як показали підсумки 2015-го, загальна сума чистого процентного й комісійного прибутку (ЧПД+ЧКД) по групі ТОП-13 за рік знизилася на 10 млрд грн, якість кредитних портфелів погіршилася на 20%. При цьому примітно, що найбільший процентний дохід від працюючого кредитного портфеля одержав державний Ощадбанк (5,89 млрд грн), за яким ідуть "Райффайзен" - 3,97 млрд і "Сбербанк Росії" (2,62 млрд).
Примітним є задекларований величезний торговий дохід Приватбанку (7,96 млрд), що перевищив половину (53%) його операційного прибутку, тоді як зазвичай загалом по системі цей показник не перевищує кількох відсотків. Цікаво, як установа примудрилася його одержати, якщо взяти до уваги як мізерну величину ринку ЦП і похідних фінансових інструментів в Україні, так і структуру (інструменти, ризиковість) подібного портфеля. На жаль, у коментарі від банку ми не одержали на наше запитання чіткої відповіді.
Комментарии банков
ZN.UA обратилось с запросами по поводу ключевых финпоказателей в три крупнейших системных банка - Приватбанк, Ощадбанк и Укрэксимбанк. К моменту публикации этого материала ответы были получены из первых двух финучреждений. В пресс-службе Укрэксимбанка отказались давать какие-либо комментарии, сославшись на то, что отчетность банка еще находится на стадии подготовки.
Пресс-служба Приватбанка
Приватбанк за 2015 г. по национальным стандартам показал финансовый результат в сумме 216,0 млн грн. По формированию отчетности по МСФО еще ведется работа, т.к. по требованиям НБУ сроком предоставления соответствующей информации является 30 апреля 2016 г. В связи с этим в настоящий момент нет возможности предоставить информацию по прибыли по стандартам МСФО, т.к. работа по отчетности еще не закончена.
На величину чистого процентного дохода банка в 2015 г. (по данным ZN.UA - 357,4 млн грн. - Ю.С.) в первую очередь оказали значительное влияние процентные расходы, связанные с привлечением рефинансирования НБУ, которым частично компенсировались оттоки депозитов физлиц в 2014 г. Соответствующие ставки - высокие (доходят до 31,5%), что выше ставок по депозитам физлиц. Если бы вместо рефинансирования НБУ у банка оставались депозиты физлиц, то это позволило бы снизить процентные расходы на 2,5 млрд грн, позволив банку занять 3–5-е место среди банков по чистому процентному доходу.
Полученная величина торгового дохода (по данным ZN.UA - 7,96 млрд. - Ю.С.) объясняется тем, что банк выделил приоритеты и сосредоточился на использовании существующих возможностей по увеличению непроцентных доходов, в том числе от торговых операций. Банк ориентируется на увеличение: непроцентной составляющей в кредитных продуктах (деривативы); количества транзакций и развитие продуктов, не требующих фондирования, расширение услуг онлайн-банка "Приват24" и в мобильном приложении; разработка новых программ взаимодействия с ритейлом; интернет-технологии (онлайн-рассрочка) и др.
Пресс-служба Ощадбанка
Несмотря на продолжение экономического спада в Украине, девальвировавшую национальную валюту, вооруженное противостояние на Востоке страны, существенную геополитическую неопределенность, улучшения бизнес-модели Ощадбанка позволили перейти с убыточной операционной деятельности в 2014 г. (минус 0,42 млрд грн) в прибыльную область (4,88 млрд). При этом при росте операционных затрат всего на 0,4% операционный доход возрос более чем в два раза - до 9,13 млрд грн.
Следуя требованиям обновленной кредитной политики и политики управления рисками, МСФО и укрепления среднесрочной устойчивости банка при соблюдении установленных регулятором нормативов адекватности капитала по МСФО, Ощадбанк принял решение о дополнительном формировании 17,2 млрд грн добавочных кредитных резервов в 2015-м. По состоянию на 1 апреля 2016 г. соотношение сформированных резервов под кредиты юридических и физических лиц к объему выданных кредитов составляет в среднем порядка 40%, в т.ч. к кредитному портфелю юридических лиц - порядка 40%, физических лиц - порядка 50%, что отвечает текущему уровню рисков активных операций банка с заемщиками.
Показатель адекватности регулятивного капитала по Ощадбанку составил 11,6% на начало нынешнего года и увеличился до 13% на 1 апреля 2016 г. (при снижении этого показателя в первые месяцы 2016 г. в целом по системе до 10%). Увеличение данного показателя свидетельствует о позитивной динамике Ощадбанка как в расширении рыночной доли, так и в развитии качественной операционной платформы и систем управления рисками. Банк осуществил полный переход на автоматизацию расчетов резервов по 39-му стандарту МСФО и стандартов отчетности, позитивный финансовый результат за первые три месяца 2016 г. (112 млн), рентабельность активов (ROA) - 0,26% (при негативном ROA в среднем по системі).