За перше півріччя 2014-го контролюючі органи збільшили суми штрафних санкцій удвічі, зібравши з підприємців майже 2,4 млрд грн, про що свідчать дані моніторингу Федерації роботодавців України. Кількість притягнутих до відповідальності осіб збільшилася на 43% - до 560 тис. Отже, з постійними деклараціями уряду про зниження тиску на бізнес такі дії слабко корелювали. Мабуть, пам'ятаючи про обіцяне поліпшення бізнес-клімату, віце-прем'єр Володимир Гройсман ініціював реформу контролюючих органів з метою зниження адміністративного тиску на підприємців. Понад те, з серпня по грудень
2014 р. уряд запровадив мораторій на перевірки бізнесу. Обидві ініціативи насправді виявилися досить суперечливими та жодного відчутного полегшення українським підприємцям не принесли.
Переділ контролю
Постанова уряду №442 декларує оптимізацію центральних органів влади. Відповідно до документа з 56 українських контролюючих держорганів залишаються 27. Але насправді питома вага служб, інспекцій та агентств у системі влади тільки зростає. Реального скорочення контрольно-наглядових функцій не відбулося. Ці функції або передали від ліквідованих органів існуючим, або банально перерозподілили. Більш того, уряд створив чотири контролюючі органи з надзвичайно широкими можливостями та повноваженнями - Держслужбу з питань праці, Держслужбу з лікарських засобів і контролю за наркотиками, Держслужбу з безпеки на транспорті та Держслужбу з безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів.
У результаті лише номінальне скорочення кількості контролюючих органів анітрохи не полегшило життя підприємцям і виявилося черговою профанацією, загорненою в гарну обгортку передвиборних обіцянок. Назавжди та безповоротно було ліквідовано тільки службу з питань захисту персональних даних, решта змін - чиста зміна додатків місцями. Понад те, більш як 14 центральних органів виконавчої влади, які здійснюють контроль за бізнесом, узагалі не були ідентифіковані урядом як такі. Наприклад, 12 із 16 українських міністерств наділено повноваженнями контролю. Але на це реформатори закрили очі.
Фактично обіцяна оптимізація не дасть скорочення кількості перевірок і зниження адміністративного тиску, а лише має привести до зменшення видатків на утримання держапарату. І то поки що лише в теорії, причому не беззаперечної, - адже навіть сама ліквідація держоргану теж потребує коштів.
За запевненнями ініціаторів реформи, в її розробці брали участь провідні експерти Єврокомісії, Світового банку, Міжнародної фінансової корпорації, Американської торговельної палати та інших міжнародних організацій. І в результаті новацій Україна поступово перейде до прогресивної світової практики контролю та регулювання. Однак багатьом експертам запропонована урядом система не здається такою вже прогресивною. "Наявність альтернативи - ось один із ключових факторів, покликаних регулювати ці питання. Наприклад, в американському порту в Чесапікській затоці працюють близько ста структур, які видають дозвільні документи з державною печаткою. Вони акредитовані державою, мають відповідні ліцензії. У результаті там усі питання вирішуються за хвилини. Ринок регулює конкуренція, і ніхто там не стане розповідати вам про "умови проходження", нав'язуючи "відкоти" та "підкоти". А безальтернативність наших контролюючих органів - це ключове питання, над яким нині потрібно працювати", - розповів DT.UA Леонід Козаченко, віце-президент УСПП. Але, мабуть, урядовим реформаторам такий досвід здався надто радикальним, та й відверто неприбутковим.
Фіскальна стахановщина
Ковток повітря підприємцям мав подарувати мораторій на перевірки до кінця цього року. Адже перше півріччя виявилося в цьому плані досить непростим. Лідерами за кількістю перевірок стали Державна служба з надзвичайних ситуацій (105 тис. перевірок), Державна санітарно-епідеміологічна служба (74 тис.) і Державна ветеринарна та фітосанітарна служба (65 тис.). До топ-3 за кількістю позапланових перевірок увійшли Пенсійний фонд (57 тис.), Санепідемслужба
(46 тис.) і Державна фіскальна служба України (35 тис.). А за сумою накладених штрафів у першому півріччі лідирували Екологічна інспекція (понад 932 млн грн), ДФСУ (більш як 642 млн) і Інспекція по захисту прав споживачів (553 млн грн). Картина похмура, і мораторій міг би її виправити. От тільки на перевірки ДФСУ та прокуратури дія заборони не поширюється. Отже, підприємцям полегшає, але не набагато.
Відверто негативною тенденцією є зростання позапланових перевірок за дорученням правоохоронних органів. За перше півріччя 2014-го їх було майже 12 тис., тоді як в аналогічному торішньому періоді - лише 4,5. Упродовж нинішнього року прокурорами пред'явлено позовів по захисту інтересів держави в сфері використання бюджетних коштів на 977 млн грн. Сума, на яку було задоволено позови, з урахуванням пред'явлених раніше становила майже 1,5 млрд грн. Нині у провадженні судових інстанцій перебувають ще більш як тисяча справ на загальну суму понад 1,2 млрд грн.
"Останнім часом ми дедалі більше чуємо про тиск на компанії. На нашу думку, на це варто звернути увагу", - вважають у Європейській бізнес-асоціації. За їхньою інформацією, багато компаній скаржаться на зростання кількості необґрунтовано відкритих кримінальних справ. Попри обіцянки влади, багато проблем бізнесу так і залишилися невирішеними: "Всупереч обіцяному, на практиці ми не бачимо ні реальної боротьби з корупцією, ні полегшення ведення бізнесу".
Водночас прокуратура залишається єдиним реальним союзником підприємців у боротьбі зі свавіллям фіскальної служби. Рекламуючи нову податкову реформу, глава ДФСУ неодноразово заявляв про необхідність заборонити перевірки суб'єктів господарювання з річним доходом до 20 млн грн, знизити тиск на бізнес, стимулювати розвиток існуючих підприємств і відкриття нових. Але, декларуючи це, ДФСУ продовжує йти іншим шляхом, закручуючи гайки бізнесу в гонитві за позитивною статистикою податкових надходжень. Тобто глава служби Білоус каже одне, а його перший заступник у погонах Хоменко (начальник податкової міліції) слухає, та робить свою (чи спільну?) справу?
Предметом окремої гордості для ДФСУ стала операція під красномовною назвою "Урожай -2014", що була проведена під час збиральної кампанії та справді принесла непоганий "урожай" фіскалам. Податківці "відпрацювали" понад 60% усіх платників податків, які працюють у сфері АПК, а це близько 24 тис. суб'єктів господарювання. За результатами перевірок до держбюджету було донараховано понад 247 млн грн. Про те, скільки було донараховано в кишені фіскалів, не знає ніхто. Але факт проведення перевірок у період активної діяльності підприємства - улюблений метод податківців - каже сам за себе. Адже в піковий сезон навіть короткочасна зупинка роботи чревата значними збитками, чим із задоволенням користуються перевіряльники.
Упродовж січня-серпня поточного року фіскальна служба забезпечила приріст (до аналогічного періоду 2013-го) надходжень: податку на доходи фізичних осіб - на 11,7%, збору за спеціальне використання лісових ресурсів - на 70, акцизного податку - на 58,5, платежів за користування надрами - на 20,8, збору за користування радіочастотним ресурсом - на 35,9%, а вивізного мита - в 3 рази.
Такі ударні темпи не могли не викликати відповідної реакції бізнесу. В Умані через свавілля місцевих фіскалів уже перестали працювати понад 30 підприємців. Унаслідок чого, за оцінками місцевих аналітиків, місто втратило близько 30 млн грн бюджетних надходжень. Аналогічні проблеми виникають й у підприємців Закарпатської області. Зокрема, фіскали більш як на місяць заблокували роботу складів кількох компаній. Після рішення суду на користь підприємців податківці пішли, але збитків, понесених бізнесменами через місячний простій, їм, природно, ніхто не відшкодував. Зі схожими проблемами звернулися до місцевої обладміністрації чернігівські підприємці, зазначаючи, що тиск на бізнес не послабився, представники влади продовжують зловживати своїми повноваженнями, а правоохоронні органи на заяви та звернення представників бізнесу просто не реагують. Голова обладміністрації пообіцяв розібратися, але чи велика ціна цим обіцянкам?
Минулого тижня понад
30 керівників бюджетоутворюючих підприємств Житомирської області написали колективне звернення до прокуратури з проханням припинити тиск на бізнес із боку ДФСУ. Крім іншого, підприємці вимагали у фіскалів відмовитися від практики виконання плану грошових надходжень при перевірках і стримати свої апетити, інакше бізнесу як такого в області не залишиться. "Вони зобов'язують підприємства платити податок незалежно від того, чи одержали вони дохід, незалежно від економічних і ринкових умов, і це рано чи пізно призводить до банкрутства цього підприємства, - розповіла на зустрічі зі ЗМІ Ружена Ляшенко, юрист компанії "Фаворит". - Це незаконно, але це неофіційна вказівка податкових органів, яку мають виконувати інспектори". Справді, через два дні після цього під час III податкового форуму глава ДФСУ із гордістю доповідав про виконану роботу: "У нас шалені цифри - майже 26 млрд переплати по ПДВ. Загальна сума переплати становить близько 30 млрд - там є й інші податки".
На жаль, "висока результативність" роботи фіскальних органів не змогла істотно поповнити держскарбницю. Відповідно до фінансового звіту Держказначейства основним джерелом доходів держбюджету в серпні стала фінансова допомога від Євросоюзу в 4,7 млрд грн. Якщо ж цю статтю доходів виключити, то надходження до бюджету зросли лише на 0,4%. Навіть девальвація та інфляція не допомогли фіскалам. "Інфляція справді згладжує негативний вплив падіння реального виробництва та споживання на бюджет, - пояснив DT.UA Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Ukraine. - Але це не панацея, а тільки частина загальної картини. Наприклад, здавалося б, після такої стрімкої девальвації податки на імпортні товари мають вирішити всі проблеми. Але імпорт падає швидше (-21,5% за вісім місяців), ніж зростають ціни (+12,9% із грудня), тому надходження від ПДВ на імпортні товари падають однаково".
Виходить, що драконівські методи фіскалів не принесли очікуваної вигоди, а лише погіршили бізнес-клімат у країні. І позиція ДФСУ, і чергова реформа-пустушка недвозначно дають зрозуміти, що життя підприємців не поліпшиться найближчим часом, і хоч би що там декларував уряд, насправді він бажає лише за будь-яку ціну наповнити порожній бюджет. "На кожну силу дії є сила протидії. Посилення тиску на бізнес із боку контролюючих органів призводить тільки до збільшення витрат, бізнес більше витрачає коштів на відстоювання своїх інтересів, більше ресурсів і часу необхідно на ведення бухгалтерської, податкової звітності тощо, - вважає Андрій Сидоренко, юрист ЮФ "Ілляшев і Партнери". - Об'єктивне збільшення тиску на бізнес призводить до зменшення його прибутковості. Бізнесмен в умовах зростаючого тиску насамперед думатиме про збереження дохідності, а не про розвиток. Під час кризи це неефективна та недоречна тактика, це все одно, що очікувати хорошого врожаю без поливу в посушливий сезон".