UA / RU
Підтримати ZN.ua

Квартирне питання зіпсувало їх

Можна на елементарному прикладі пояснити, як функціонує електронний майданчик з оцінки майна.

Автор: Олександр Лємєнов

Уявіть, що ви сплачуватиме за кожне входження на свою електронну пошту. Не за доступ до відео- чи аудіоконтенту, а просто за одноразовий вхід на сервер. І не власнику цього сервера, а сторонній особі. Депутатам і чиновникам, які запровадили цю схему, хотілося б побажати подання е-декларацій не напряму в Єдиний держреєстр, а через приватні "майданчики". І що більше декларуєш майна, то більше сплачуєш. Тоді у можновладців відпало би бажання придумувати та підтримувати чергові корупційні схеми.

Наразі ж вони навіть у відчайдушній боротьбі із відвертою корупцією продовжують її підтримувати усіма силами. Прем'єр Володимир Гройсман і віце-прем'єр Степан Кубів кілька місяців тому оголосили про наміри розібратися в ситуації з електронними майданчиками, ба більше, визнали існування схеми та засудили її. А потім власноруч прибрали з урядової постанови пункт про безоплатний і безперешкодний доступ до Єдиної бази оцінки, фактично схему легалізувавши. Ми крок за кроком розкажемо, як вибудовувалася схема, яка за урядової та парламентської підтримки щомісяця виймає майже мільйон доларів із наших з вами кишень.

Більш як місяць тому на шпальтах DT.UA вийшла стаття під назвою "Нерухома схема" про запровадження додаткових послуг при входженні до Єдиної бази звітів про оцінку майна. Кошти за доступ до згаданого державного реєстру стягувалися з допомогою приватних майданчиків, які належать компаніям, що діяли напрочуд симптоматично і синхронно. Сумнівно, що це дійство можна назвати ринковими відносинами, коли за нікому не потрібну послугу на громадян перекладається обов'язок сплачувати понад тисячу гривень за кожне відчуження нерухомості. Так, саме на плечі звичайних українців переноситься фінансовий тягар, хоча по факту в Єдину базу входять суб'єкти оціночної діяльності (оцінювачі) і нотаріуси.

Оскільки в попередньому тексті деталізовано попередню історію, пройдемося лише по найважливіших моментах і додамо останні штрихи, щоб стало зрозуміло - ніхто не збирається оперативно скасовувати новостворену корупційну схему. Більш того, її легалізація та цементування стали наріжним каменем голосування за бюджет-2019, коли фракція "Відродження" протиставила цей момент як важіль впливу на пропрезидентську більшість і Кабінет міністрів. І ті без особливого спротиву погодилися. Тим часом схема "збирає" з громадян до мільйона доларів щомісяця. Не дивно, що публічний осуд прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, віце-прем'єра Степана Кубіва та парламентаріїв не трансформується у протидію, а навіть навпаки, спостерігаються ознаки потурання черговому "схематозу".

Старе - викинути, нове - запровадити

Проблема заниження вартості нерухомості при відчуженні (продаж, обмін, дарування) стоїть на порядку денному не перший рік. Важко сказати, що це було односторонньою дією з боку громадян. Скоріше, таке завдання при передачі майнових прав на нерухомість стало можливим завдяки безглуздій політиці держави. До 2010 р. відчуження нерухомості обкладалося податком у вигляді різниці між ціною купівлі та ціною продажу. Згодом цей підхід було змінено, і базою оподаткування став валовий дохід (вартість продажу майна без вирахування вартості придбання). Іншими словами, можна продати нещодавно куплене майно зі збитками, проте податки сплачувати треба з усієї суми продажу. Хоч як дивно, але мало кого турбувало це питання, і тому громадяни почали шукати обхідні шляхи задля уникнення сплати необґрунтованих платежів до бюджету. Назвати ці кроки з боку громадян жадібністю в той час, як держава впроваджує абсолютно нерозумні правила гри, неможливо.

Виходом із ситуації, коли бюджет не поповнюється на відповідну суму, міг стати здоровий підхід до контролювання оцінювачів, які вносять дані до Реєстру. Між тим наші урядовці та парламентарії, за старою традицією, не шукають легких шляхів. Більш того, дехто цілеспрямовано намагається "нагрітися" на нерелевантному регулюванні відповідної сфери.

Як уже згадувалося, в 2014 р. знову виникла можливість занижувати вартість майна. І хоч як смішно це звучить, таке стало можливим через "боротьбу зі старою схемою". Біг по граблях у державному регулюванні - улюблена справа можновладців. Проте варто зважити на розгляд цього питання Антимонопольним комітетом України, що знову ж таки підводив до невтішних висновків. По-перше, оцінка для цілей оподаткування здійснювалася всіма сертифікованими оцінювачами лише шляхом використання програми, розробленої громадською організацією "Інститут управління якістю". По-друге, при здійсненні оцінки майна сертифікований оцінювач фактично був лише посередником між споживачем-замовником послуг і власником програми контролю якості - згаданим Інститутом. По-третє, оцінювачі укладали угоду з Інститутом про передачу невиключного права на використання зареєстрованих творів (як уже згадувалося в попередній статті, 80% отриманих оцінювачами коштів передавалось Інституту). І останнє, Фондом держмайна приймалася лише одна програма контролю якості, авторське право на яку отримав знову ж таки Інститут. "Чим не монополія?" - запитають читачі. І будуть в цьому, з точки зору здорового глузду, абсолютно праві.

Унаслідок дослідження цього досить специфічного ринку АМКУ надіслав листи до Кабміну, Фонду держмайна, а також профільного комітету Верховної Ради з пропозицією внести відповідні зміни до Податкового кодексу, законів "Про Фонд державного майна України" та "Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012–2014 роки" (скасування виокремленого та виключного виду оціночної діяльності для цілей оподаткування та окремих повноважень Фонду у цій сфері). Тоді ж, у жовтні 2014-го, АМКУ оштрафував "Інститут управління якістю" на 15 тис. грн за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації на вимогу державного уповноваженого.

Інструкція із запровадження корупційної схеми

Між тим інтерес Антимонопольного комітету на цьому не згас. І тут немає навколополітичних підтекстів, просто з кінця 2017 р. в Україні знову почали запроваджувати нову систему, про яку згадувалося на початку, - Єдину базу з оцінки. Цілі, як завжди, були благими і лежать у фарватері наповнення бюджету. 26 жовтня 2017 р. Фонд держмайна, підтримавши пропозицію Нотаріальної палати України, створив робочу групу для врегулювання питань із запобігання зловживань оцінювачами під час визначення оціночної вартості майна та вжиття дієвих заходів із забезпечення виконання оцінювачами вимог законодавства. На початку грудня 2017-го парламентарії виклали пункт 172.3 Податкового кодексу у новій редакції. Там почало згадуватися про Єдину базу даних звітів про оцінку, уточнювався порядок її ведення, а також було зазначено важливу деталь - внесення інформації зі звітів про оцінку до Єдиної бази виключно через авторизовані електронні майданчики. Це можна вважати першою цеглиною в конструкції корупційної схеми.

Наприкінці лютого 2018 р. Фонд оголосив закупівлю послуги з проектування, розробки, впровадження та супроводження інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдина база даних звітів про оцінку". 18 квітня Фонд уклав договір із ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Медирент" на загальну суму 830 тис. грн (очікувана вартість становила 1,9 млн). Це була друга цеглина в конструкцію корупційної схеми. Вже 15 травня Фонд видає спільний наказ з адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (ДССЗЗІ) стосовно затвердження Порядку авторизації електронних майданчиків. Через день - публікується наказ Фонду "Про затвердження Порядку ведення єдиної бази звітів про оцінку" №658. Третю цеглину схеми технічно прилаштували у фундамент.

Зрештою, прийняття змін до Податкового кодексу і видача двох наказів Фонду держмайна дали змогу зануритися у черговий корупційний "схематоз". Виник новий і досить специфічний "ринок". Приватні електронні майданчики надають послуги з розміщення, отримання і передавання інформації до Єдиної бази перевірки оціночної вартості об'єкта нерухомості. Держава здійснює лише контроль за внесенням інформації до Єдиної бази. Задля виправдання чиновники розповідали про прозорість, відкритість майданчиків, а також - про конкуренцію між ними. Більш того, лунали порівняння із системою електронних закупівель ProZorro. З першого погляду, можливо, вони чимось і схожі. Хоча, навіть не дуже занурюючись у деталі, стає очевидним, що участь у державних закупівлях, на відміну від оцінки майна, є добровільною, а конкуренція серед електронних майданчиків у доступі до Єдиної бази оцінки відбувається лише в межах кількох кишень однієї групи людей.

Стосовно цього факту організація Transparency International, яка тривалий час займалася розробкою системи, публічно відповіла Фонду держмайна, що ProZorro побудовано відповідно до інших підходів і філософії. Тому таке порівняння з боку чиновників абсолютно недоречне.

Симптоматичною ознакою схеми стало ще й те, що 17 липня 2018 року Фонд авторизував перший майданчик Оцінка.online. А саму Єдину базу було введено в експлуатацію лише наступного дня. За два тижні Фонд авторизував ще два майданчики (ТОВ "Акцепт Онлайн", ТОВ "Про Закупівлі"), згодом і майданчик від ПП "Інформаційно-консалтинговий центр АСБОУ". Четверта цеглина в схему.

Зважаючи на вищевикладене, нікого не має здивувати той факт, що ринкові механізми якось не діють на учасників нового ринку. Зі збільшенням кількості майданчиків, що надають "послуги", вартість самих послуг перманентно зростала, а не знижувалася. Спочатку вона становила 390 грн за разовий доступ до Єдиної бази, наразі - вже 570 грн за аналогічну дію. Конкуренція не спрацювала. Чи не тому, що спрацювала змова?

Вчергове нагадаємо, що відповідна сума сплачується щоразу - і нотаріусами, і оцінювачами - саме за доступ, навіть не за внесення/зміну даних, до Єдиної бази. Тобто плату беруть просто за точку входу до бази. Позиція АМКУ, наприклад, стосовно загальних трендів функціонування електронних майданчиків така: послуги, що мають ознаки адміністративних і є примусовими, надаються приватними структурами, при цьому на розмір сплати за доступ до Єдиної бази держава не впливає, а обґрунтованість розміру такої сплати відсутня, на ринку присутні занадто схожі за всіма параметрами компанії, що може бути ознакою змови, інформація з Єдиної бази стосовно методів розрахунку базової ціни, з якою порівнюється оціночна вартість, є закритою, питання фінансування утримання Єдиної бази досі не врегульоване, тощо.

При цьому Антимонопольний комітет неодноразово наголошував на інших підозрілих чинниках, зокрема, на схожості дій електронних майданчиків, і навіть більше - на ідентичності назв файлів договорів і регламентів майданчиків. Звісно, комітет звернувся до всіх суб'єктів (власників майданчиків) про призупинення погоджених дій, проте відповіді досі не отримав.

Науки корені в повторенні

Уся ця історія могла стати лише поганим сном для державних органів і профільних експертів, що задіяні у відстеженні подібних схем. Нагадаємо, що більш як десять років тому за аналогічної безглуздості спотворили процедури державних закупівель. Тоді ще "молодий і перспективний" Антон Яценко сконструював схему з допомогою "прокладки", без якої участь у торгах була неможливою. Все нове - гарно забуте старе. І хоч як це дивно, вуха організаторів тієї схеми стирчать і з електронних майданчиків, що продають нікому не потрібну послугу. Понад те, саме ця теза підтвердилася під час ультиматуму фракції "Відродження" під час голосування за поправки 151 та 152 до Податкового кодексу, якими фактично й легалізували схему. П'ята цеглина в фундамент корупційної схеми.

Несправедливо буде не згадати і публічного реверансу урядовців. Паралельно з публікацією новини, що вони не тільки створюють робочу групу, а й фактично засуджують корупційну схему, урядовці опубліковують зміни до постанови Кабміну №358, де з тексту прибрали слова "безкоштовно і безперешкодно". Пересічному українцю це нічого не скаже, якщо не враховувати ширшого контексту. Якщо раніше доступ до Єдиної бази був безкоштовний і безперешкодний, то зараз - платний і через "прокладку" під назвою "електронні майданчики". Унаслідок цього урядова документація тепер ніяк не суперечить практичному застосуванню електронних майданчиків. Шоста і остання цеглина в "гнилу основу" корупції.

На жаль, громадськість передчасно оголосила про перемогу і намагання віце-прем'єра Степана Кубіва прибрати схему. По факту ініціативу "Разом проти корупції" просто використали у своїх навколополітичних корупційних ігрищах. Нині урядовці можуть запрошувати до робочих груп хоч усіх антикорупціонерів світу, але це просте затягування процесу. Якщо Кубів чи Гройсман хочуть знищити схему, то у них у руках усі можливості для цього. "Забалакувати" тему з профільної громадськості ніхто не захоче. Та й загалом на п'ятому році "рішучих реформ" треба вже нарешті навчитися дивитись правді в очі - перед нами знаходяться люди, які використають кожну можливість для незаконного збагачення, витягуючи кошти з кишень платників податків.

Тим часом провладні кола не збираються зупинятися в своєму політико-корупційному вальсі стосовно намагань зробити вигляд, що вони зрозуміли помилку і її виправлять. Один з авторів схеми - народний депутат Максим Курячий - вкотре вирішив скористатися своїм конституційним правом і внести зміни до законодавства. Цього разу йдеться про видалення з Податкового кодексу пунктів, де згадуються авторизовані електронні майданчики. Однак не тільки це запропонував парламентар, його поправки стосуються також і знищення механізму оцінки в Єдиній базі через створення нової схеми ідентифікації середньоринкової вартості об'єктів нерухомості. Як стверджує нардеп, відповідним процесом має займатися Міністерство економічного розвитку і торгівлі, щоквартально публікуючи дані на своєму веб-сайті. Боротьба за потоки триває. Проти корупції - ні.