Упродовж тижня, що завершується, головним збурювачем спокою та анти(?)героєм валютного ринку став "Нафтогаз України". Скуповування НАКом валюти для розрахунків за газ призвело до чергових змін курсу гривні, яка наприкінці тижня котирувалася проти долара на міжбанку на рівні 8,22 грн/дол., після чого на готівковому ринку оптовики продавали американську валюту по 8,25 грн/дол.
Питання, яке цікавить зараз усіх найбільше: як ситуація може розгортатися у подальшому?
Небажання Нацбанку продавати валюту з резервів і сувора вказівка комбанкам, які обслуговують НАК, скупити якнайбільше доларів на відкритому ринку валютні дилери схильні називати керованою девальвацією. При цьому її розміри не мають бути особливо глибокими - восени 2013-го чистий попит на готівкову валюту значно знизився. У вересні він становив 679 млн дол., що майже втричі менше, ніж торік у цей самий час. За даними учасників ринку, в жовтні тенденція збереглася, і не виключено, що сальдо купівлі-продажу було меншим, ніж у вересні (офіційні дані НБУ поки що не оприлюднював). Нагадаємо, у жовтні-2012 чистий попит на валюту становив 1,17 млрд дол.
Очевидно, що в найближчі тижні попит "Нафтогазу" на валюту залишатиметься значним з огляду на продовження розрахунків як за серпневі поставки газу (за вересень, як зазначали в "Газпромі", платежі вже здійснено), так і за жовтневий імпорт.
Однак Нацбанк продаватиме валюту з резервів лише в крайньому разі, намагаючись утримати золотовалютні резерви на позначці вище 20 млрд дол. (за підсумками жовтня ЗВР знизилися трохи більше як на 1 млрд дол., до 20,6 млрд - див. табл. 1).
За даними DT.UA, обсяги підтримки валютою НАКу визначено на рівні 300 млн дол., що побічно підтверджують дані Нацбанку за підсумками минулого місяця (загальне сальдо інтервенцій мінус 297 млн дол., які не були спрямовані на згладжування коливань курсу).
Обережно керувати золотовалютними резервами Нацбанк стимулюють також валютні зобов'язання, як його власні, так і уряду. Під кінець року за кредитами МВФ Україна сукупно має повернути трохи менше 1 млрд дол. Крім того, Мінфін має оплатити за валютними ОВДП близько 400 млн дол.
Не можна забувати, звичайно, і про платежі 2014 р. (табл. 2). За підрахунками керівника напрямку ринку боргових цінних паперів "КІНТО" Марії Сидорович, за внутрішніми і зовнішніми валютними боргами Україні наступного року треба виплатити 7,1 млрд дол. Начальник аналітичного відділу "Альфа-Банку" (Україна) Олексій Блінов доповнює, що у 2014-му виплати України за валютними зобов'язаннями трохи знизяться (цього року - 8,5 млрд). Це відбудеться, зокрема, через зменшення платежів по зобов'язаннях перед МВФ - з 5,6 млрд дол. у 2013 р. до
3,7 млрд дол. у 2014-му.
Окрема важлива стаття виплат - погашення "Нафтогазом" у вересні 2014 р. євробондів на 1,55 млрд дол. Як анонсувала директор департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Міністерства фінансів Галина Пахачук, 14,6 млрд грн планується внести в капітал НАКу для виконання зазначених зобов'язань. Водночас О.Блінов зазначає, що оптимальним є сценарій пролонгації боргу під держгарантії. Тому що валютний ресурс для виконання цих зобов'язань "Нафтогазу" взяти немає звідки.
Звичайно, можна спробувати й надалі рухатися шляхом зовнішніх позик. Однак їхня доступність для України (як і для інших emerging markets) визначатиметься рішенням Федеральної резервної системи США зі згортання або продовження політики кількісного пом'якшення (відповідні питання ще розглядатимуться американським центральним банком на грудневому засіданні та в березні наступного року).
Певний позитив у зв'язку з цим привнесло на валютні ринки рішення Європейського центробанку, який знизив базову ставку до рекордно низької позначки 0,25%. З огляду на валютні війни у світі це зайвий привід для американців задуматися, чи варто саме зараз прикривати свій "кран" ліквідності.
"У разі підписання Угоди про асоціацію з ЄС, продовження співробітництва з МВФ шляхом виконання всіх вимог фонду ризик України як позичальника має істотно знизитися, і ми можемо одержати відсоткові ставки на досить прийнятному рівні, який буде близьким до значень поточного року", - коментує аналітик ринку облігацій групи "Інвестиційний Капітал Україна" (ICU) Тарас Котович.
Керівник аналітичного департаменту "Арт-Капітал" Ігор Путилін схиляється до думки, що у 2014-му ситуація на зовнішніх ринках поліпшиться, і Україна зможе розмістити євробонди на 1–2 млрд дол. "Крім того, уже підписані угоди з міжнародними фінансовими організаціями дозволяють розраховувати на вибірку в 2014 р. коштів у розмірі 1–
1,4 млрд євро. Підсумком переговорів із Китаєм може стати залучення 0,5–1 млрд дол.", - доповнює експерт.
При цьому начальник відділу аналізу та досліджень "Райффайзен Банку Аваль" Дмитро Сологуб констатує, що без програми співробітництва з МВФ при збереженні високих ставок по запозиченнях Україна навряд чи зможе залучити в 2014 р. більш як 2–3 млрд дол., та й то за ставками не менш як 9%. У свою чергу, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь не виключає, що Мінфіну доведеться йти навіть на встановлення дохідності за євробондами на рівні 10–11%.
Потенціал залучення валюти на внутрішньому ринку фахівці оцінюють на рівні 2–
3 млрд дол. Такі самі орієнтири у вересні називали й у Кабміні. При цьому не виключався варіант, що Мінфіну доведеться піти на деяке підвищення дохідності за внутрішніми валютними облігаціями з нинішніх 8,25%.
На характер виконання сувереном зобов'язань у 2014 р. (запаси валюти) впливатиме, звичайно ж, загальна динаміка платіжного балансу, зокрема, експортно-імпортні операції. Так, за прогнозами міжнародних агентств, дефіцит поточного рахунку наступного року скоротиться. Агентство Standard&Poor's очікує скорочення дефіциту до 6% ВВП (з 8% за підсумками поточного року), Fitch - до 6,2% ВВП (з 7,3% у 2013-му).
За словами експертів, стимулом для принаймні незначного пом'якшення курсу в поточних умовах є не лише спадна динаміка ЗВР, які з початку року скоротилися на 16%, а й зміцнення реального ефективного обмінного курсу гривні, що мало місце з весни через девальвацію нацвалют торговельних партнерів України (Росії, Туреччини та ін.). Це знижувало конкурентоспроможність наших товарів за й так несприятливої кон'юнктури експортних ринків. У результаті дефіцит поточного рахунку за три квартали виріс на 7% порівняно з таким же періодом 2012 р. - до 10,2 млрд дол.
Певним компенсатором тут була низька інфляційна динаміка в Україні (якщо вірити офіційній статистиці), проте й вона в жовтні почала прискорюватися (+0,4% до рівня вересня). Якщо, зокрема, тарифи на комунальні послуги все-таки почнуть підвищуватися, то індекс споживчих цін якщо не до кінця поточного року, то вже наступного може вийти з дефляційної "коми", розігнавши темпи свого зростання до 4–4,5%.
Кероване ослаблення гривні на цьому тлі виглядає логічним як у контексті вимог МВФ, який вимагає від уряду більшої гнучкості курсу, так і для зниження дефіциту поточного рахунку платіжного балансу. З урахуванням цього, як уже писало DT.UA, у владних коридорах розглядається можливість незначного керованого ослаблення гривні (до 8,5 грн за долар).
Попри профіцит зведеного платіжного балансу за підсумками дев'яти місяців 2013 р. (+1,546 млрд дол.), дефіцит поточного рахунку продовжує збільшуватися (-10,2 млрд дол.). Зокрема, у вересні - на 2 млрд дол., що майже на 74% більше, ніж у вересні-2012, і на 30%, ніж у серпні-2013. Це було зумовлено не лише скороченням експорту (у вересні - на 10% у річному обчисленні), а й зростанням імпорту (+6,7%). Що також можна відкоригувати ослабленням курсу гривні.
Д.Сологуб зазначає, що ослаблення гривні до 10% стабілізувало б на першому етапі девальваційні очікування та на 2–3% знизило б дефіцит поточного рахунку в перспективі 12–18 місяців. Як додає аналітик, банківська система сьогодні набагато менш уразлива перед девальвацією, ніж у 2008 р., оскільки частка валютних кредитів істотно зменшилася. Водночас необхідні заходи для підвищення внутрішньої конкурентоспроможності та енергоефективності. "Зокрема, імпортні енергоносії подорожчають у результаті девальвації, і цей ефект можна нівелювати заходами щодо скорочення споживання енергії", - констатує експерт.
У свою чергу, О.Жолудь вважає, що НБУ доцільно провести різку помірну девальвацію. Але при цьому підготуватися до того, щоб стримати "першу реакцію на "шокову" (за українськими мірками) зміну курсу", хоча такі коливання, скажімо, у Росії - звичайна річ. "Коли люди побачать, що далі курс не просідає, а незначно коливається, значних хвилювань (відпливу гривневих депозитів, зростання попиту на валюту на готівковому ринку тощо) не буде", - припускає аналітик.
Також представник МЦПІ наголошує, що зміни на валютному ринку не мають звестися лише до коригування курсу - потрібно якісно оновлювати курсову політику шляхом переходу до більш гнучкого курсоутворення. Як це, власне, рекомендує Україні МВФ.
При цьому головний економіст Dragon Capital Олена Бєлан зазначає, що відновлення кредитування від МВФ істотно зменшило б ризики при ослабленні гривні, зокрема, у контексті поведінки населення, динаміки депозитів тощо.
Нагадаємо, що умови фонду з коригування тарифів на газ для населення залишаються незмінними. Тому до прийняття рішення з цього питання у вищих кабінетах країни Нацбанку нічого не залишається, як
"командно-вказівним" методом намагатися стримувати зростання курсу долара, сподіваючись на його зниження після домовленостей з фондом.