Імовірність погіршення ситуації на крипторинку велика. По-перше, це ніколи не був передбачуваний ринок, як валютний чи фондовий, наприклад. По-друге, з минулого року очевидними є прив'язка та зацікавленість США у криптоіндустрії, що під різними приводами відштовхує користувачів із Китаю та Росії. По-третє, у період переділу світової політичної арени користувачі підуть із високоспекулятивного майданчика на більш спокійний. Усе це є достатніми підставами, щоб чекати зменшення обсягу торгів, виходу гравців із ринку, падіння цін на криптовалюти та скорочення криптопроєктів загалом. Виходить, що скорочення кількості біткоїнів у світі не є приводом для зростання його вартості, як цього чекали. І це ще раз дає нам орієнтир, що це ненадійна спекулятивна арена, де простіше втратити гроші, ніж заробити.
Окремо зауважимо, що Європейський центральний банк уже каже, що росіяни використовують криптовалюту для обходу санкцій. Так, російські фізособи просто користуються криптовалютою, як і громадяни будь-якої іншої країни. Нестабільність економіки та санкційний тиск провокують бізнесменів і громадян із вагомими накопиченнями виводити гроші з Росії. При цьому скрізь є можливість звернутися до спеціалізованих або приватних провідників, які конвертують рублі в біткоїни чи інші криптовалюти, тому дивуватися бажанню людей вивести свої гроші в іншу країну не доводиться. Щотижнева вартість конвертованих у біткоїн рублів становила після початку війни в Україні близько 28 млн дол. США порівняно із приблизно 14 млн у середині лютого. Це 100-відсоткове зростання. Занепокоєння ЄЦБ, як і його погрози пильніше слідкувати за ринком криптовалют, аби унеможливити обхід санкцій, зрозумілі.
Але у глобальному масштабі конвертовані у криптоактиви рублі — все ще крихітний відсоток ринку. За даними постачальника даних про криптовалюту Kaiko, щотижня на біткоїн витрачається від 20 до 40 млрд дол. Таким чином, торгівля біткоїн—рубль становить менш як 0,14% від загального обсягу. На ринок такі обсяги торгів не впливають.
Стосовно того, чи не спровокує загальних обмежень на крипторинку бажання європейських чиновників заблокувати цей спосіб обходу санкцій, зазначимо, що європейські чиновники наразі не мають права регулювати крипторинок. Тому заблокувати дії людей будь-якої національності на цій арені вони не можуть. Але саме бажання урядів регулювати криптоіндустрію, аби припинити шляхи обходу санкцій, є потужним сигналом для ринку, що може спровокувати ще більше зниження інтересу до нього в усьому світі.
Та й самі санкції не оминають цього ринку. Згадаємо, що у квітні 2021-го на Китай припадало 46% світового майнінгу криптовалюти. З квітня 2019 року частка скоротилася на 30%. Після заборони майнінгу Китаєм і «відпливу» з країни майнерів Росія стала третім за величиною світовим хабом із майнінгу біткоїнів. За оціночними даними банку Росії, обсяг операцій російських громадян із криптовалютами міг досягати 5 млрд дол. на рік. Після початку війни в Україні ми побачили, що Binance став частиною блокувань для користувачів із РФ у рамках західної санкційної політики. Для багатьох бізнесменів це стало додатковим сигналом до виведення грошей із криптоіндустрії.
Виходить, що Сполучені Штати довго старалися і розвивали крипторинок, щоб потім необережно занапастити багатомільярдну індустрію, в якій працюють сотні тисяч співробітників по всьому світу. Ми бачимо, що зараз капіталізація ринку не зростає здебільшого саме через те, що його середовище є спекулятивним, і за наявності проблем або побоювань щодо вартості біткоїна спекулянти швидко виводять гроші в безпечніші активи чи просто в кеш. Станом на середину травня його ринкова капіталізація вже становить 15 млрд дол., хоча наприкінці 2021-го сягала 1,2 трлн.
Розмірковуючи про обставини, за яких біткоїн може продовжити падіння аж до повного знецінення, вважаю, що тільки регулювання з боку США може стати тим тригером, через який ринок зникне. Якщо Америка заборонить біткоїн зокрема і криптовалюти загалом, як це зробили у Китаї, то побачимо стрімкі розпродажі і падіння ціни до нуля. Але сказати, що це явно реалістичний сценарій, наразі не можна. Причина в тому, що світ змінюється нині дуже швидко, тож уявити, якою буде правляча еліта наступних років і якою буде світова зовнішня політика, вкрай важко.
Якщо розглядати найближчу перспективу, то звернемося до причин волатильності. Фактори та події, які стануть вирішальними найближчим часом, такі: посилення монетарної політики ФРС США, ситуація навколо війни в Україні, питання регулювання крипторинку з боку Америки. При цьому зазначимо, що вербальні драйвери, як це було 2021 року, зараз нікого не цікавлять. Ринок змінюється, і тригери волатильності щомісяця також різні. Всі пророкують ринку новий удар, бо бачать, що не з'являються нові гравці, які хочуть купити криптовалюту. А відсутність попиту з боку інституційних інвесторів є причиною наростаючої недовіри і серед звичайних людей.
Тож від основних криптовалют найближчими місяцями чекаємо динамічного падіння цін. Bitcoin дешевшатиме до рівня 20 тис. дол. за монету, Ethereum — до 1200 дол. Періодично бачитимемо призупинення падіння цін і спроби викупити це падіння, але слабкість настроїв покупців у нинішніх умовах зберігатиметься. Попри те, що в американському медійному просторі з кожним днем дедалі менше говорять про Україну як фактор політичної нестабільності у світі, інвестори добре розуміють глобальний вплив цієї війни та всі супутні ризики.
На щастя, бізнес наразі якщо і користується крипторинком, то здебільшого для переказу коштів, а не для спекуляцій чи інвестицій. Це є дуже важливим етапом для криптоіндустрії, — вона нарешті стає грошовою, а не спекулятивною ареною. Це важливо і є хорошим сигналом, що у перспективі найближчих років ціни на Bitcoin, Ethereum та інші монети можуть повернутися до зростання. Втім, ці перспективи відновлення крипторинку напряму залежать від покращення глобального політичного тла у світі.