Міністерство фінансів запропонувало збільшити акцизи на пальне — відповідне рішення вже було схвалене урядом, і його ще чекає розгляд у парламенті.
Згідно з урядовим планом протягом п’яти років акциз на бензин має зрости у 1,7 разу, з 213 до 359 євро/1000 л, на дизпаливо — у 2,4 разу, з 139 до 330 євро/1000 л. Це додасть до поточних цін за літр за сьогоднішнього курсу євро 7,3 і 9,6 грн відповідно. Натомість на скраплений газ акциз запропоновано підвищити з 52 до 70 євро/1000 л, тобто ціна за літр збільшиться на 0,9 грн (див. табл. 1). Перший етап підвищення заплановано вже на другу половину поточного року.
Безумовно, підвищувати податки необхідно, адже мова про гроші на оборону та відбудову країни. Але, як свідчить аналіз ситуації, можна зробити все це більш ефективно і для бюджету, і для людей, які візьмуть на себе додатковий податковий тягар.
При цьому варто наголосити, що підвищення саме акцизів є досить надійним джерелом наповнення бюджету, оскільки держава навчилася непогано його адмініструвати. В «нафтових» колах досі залишаються апологети системи «акциз замість ПДВ». Ця ідея сформувалась у 2022–2023 роках, коли держава зменшила ПДВ на пальне до 7%, що позбавило сенсу будь-які «податкові» скрутки, ями тощо. Але фінансово-податковий блок уряду та парламенту категорично відкинув такий варіант, повернувши з 1 липня 2023 року стандартний ПДВ у 20%. Серед ризиків підвищення акцизів залишається збільшення нелегального виробництва пального, але його потенціал наразі обмежений.
Урядовці ж ініціативу пояснюють необхідністю імплементувати європейське законодавство і наполягають, що обрали мінімальні ставки, які прописані у відповідній Європейській директиві.
Що ж, якщо ми говоримо про європейські стандарти в оподаткуванні, варто уточнити деякі позиції, які нам спускають начебто як неминучість та аксіоми.
По-перше, насправді немає жодних чітких вимог до імплементації саме таких акцизів. Євродиректива — це лише рекомендація. Наприклад, у Польщі та Угорщині, які є членами ЄС уже понад десять років, акцизи на бензин і дизпаливо нижчі, ніж зазначено у євродирективі. У Бельгії, Іспанії та Хорватії акциз на скраплений газ набагато нижчий за «рекомендований». У Бельгії він узагалі дорівнює 0, проте на бензин є одним із найвищих у ЄС — 600 євро/1000 л (див. табл. 2).
По-друге, як уже бачимо, немає будь-яких сталих пропорцій між акцизами на різні види моторного палива. Кожна країна встановлює свої ставки, спираючись на власну економічну ситуацію, а точніше, на особливості споживання, екологічну повістку тощо. Переважно тут потерпає дизпаливо як найбільш брудне.
Гадаю, те, що уряд говорить про підвищення податків на пальне та в цілому про посилення податкової дисципліни, є вимогою не стільки ЄС, скільки західних кредиторів загалом. Їм байдуже, як це буде зроблено, головне, щоб країна мобілізувала внутрішні резерви. Це ж, до речі, стосується й боротьби з корупцією, бо державні гроші, зокрема й надані Заходом, ідуть у чиїсь кишені, а не на потреби країни.
Тому підвищення акцизів має враховувати й можливості населення, й потреби бюджету. У нашому випадку насамперед необхідно прагнути справедливості в оподаткуванні, коли не буде прірви між споживачами різних моторних палив. Сьогодні найбільше акцизу чомусь платять покупці бензину — вчетверо більше за споживачів автогазу та у півтора разу більше, ніж споживачі дизелю.
Якими можуть бути нові ставки? Вони мають стати результатом пошуку балансу між згаданою справедливістю, потребами держави у грошах і впливом на економіку. Як відправну точку для розрахунків візьмемо 1,5 млрд грн — саме така щомісячна сума додаткових надходжень акцизу потраплятиме до бюджету у разі запровадження з другого півріччя 2024-го запропонованих Мінфіном акцизів: бензин — 242,6 євро, ДП — 177,6, автогаз — 55,6 євро/1000 л.
Дизель: з погляду калорійності, він близький до бензину, але ДП переважно споживає комерційний і промисловий сектор, тому підвищення цін на нього найбільше тиснутиме на споживчі ціни. Зауважимо, що акцизи на дизель у країнах ЄС у середньому на 30% нижчі за «бензинові». У своїх розрахунках ми зупинилися на ставці 165 євро.
Бензин: пальне з найбільшим податковим навантаженням, а отже, має найменший потенціал для збільшення, але для руху уперед розглянемо варіант підняття з 213,5 до 225 євро.
Скраплений газ: як і бензин, споживається на 90% комерційним або приватним автотранспортом. Понад 15 років LPG мав податкову акцизну пільгу, яка відіграла свою роль і вивела Україну у світові лідери споживання автогазу на транспорті. На цьому «соціальному» пальному не їздять хіба що «гєлікі». Це призвело до перетворення нас на імпортера цього продукту, що додатково зміцнилося після 24 лютого 2022-го. Є всі підстави вважати, що відсоток російського пального в імпортних обсягах LPG на сьогодні найбільший, завдяки переважно нашим польським «партнерам», які є найбільшими імпортерами російського автогазу у світі. Відповідно, підсилено стимулювати це й надалі абсолютно недоцільно та шкідливо. Час для податкових канікул минув. Але й ховати цей сегмент не можна.
Енергетична цінність скрапленого газу на 20% менша за «бензинову», тобто його розхід пропорційно більший. Враховуючи також додаткові витрати, обґрунтованою виглядає ставка акцизу на рівні 65% від акцизу на бензин. Це у нашому випадку 135 євро/1000 л (див. табл. 3). Така пропорція нових акцизів дає в сумі такий само результат, як і мінфінівська, але спирається на реальну картину ринку та його можливостей.
Звісно, ці ставки можна підбирати й далі. Є голоси, які закликають до значнішого підвищення акцизів на газ і дизель. Але у будь-якому разі йдеться про підвищення на літрі залежно від виду пального від 2 до 5 грн. А якою вже буде деталізація, залежатиме від того, чи готова держава перейти до справжніх непопулярних кроків, які вже перезріли.
Питання старе як світ: переможе прагматизм чи популізм?