У середу ввечері, 26 березня, у Києві завершилися переговори з Міжнародним валютним фондом. "Ми виконали велику роботу, ніколи раніше не працювали так ефективно", - сказав на презентації результатів роботи голова НБУ Степан Кубів. Місія МВФ пробула в Києві три тижні, хоча звичайно не затримувалася довше двох.
Результат візиту - обіцянка виділити Україні фінансову допомогу в розмірі 14–18 млрд дол. на два роки. Кредит за програмою stand-by, у свою чергу, має розблокувати надання допомоги з боку інших іноземних партнерів країни - Євросоюзу, США, Японії тощо. Загальний обсяг зовнішньої допомоги Україні має становити 27 млрд дол., заявив керівник місії фонду в нашій країні Микола Георгієев. Перший транш кредиту МВФ може бути виділений уже у квітні.
Відразу після заяви МВФ дохідність українських єврооблігацій пішла на спад: за день вони подешевшали відразу на 7 відсоткових пунктів (до 21,36%, за даними агентства Bloomberg). Одержавши кредит МВФ, Україна зможе розплатитися з зовнішніми кредиторами, у чому вони в останні тижні обґрунтовано сумнівалися. "Якщо (Київ) одержить програму фонду, вона покриє майбутні виплати України у валюті", - прокоментували аналітики Укрсиббанку. Загальний обсяг таких виплат на 2014–2015 рр., за даними банку, становить 17,3 млрд дол. (з урахуванням боргів НАК "Нафтогаз України").
Та якщо в інвесторів в українські держпапери нині є привід для оптимізму, всередині країни реакція навряд чи буде однозначною. Рекомендації фонду допоможуть збалансувати держфінанси, але вдарять по гаманцях звичайних громадян і деяким галузям економіки.
Камені спотикання
Довгоочікуваний візит місії МВФ в Україну подовжували тричі: 14, 21 та 25 березня. "Комплексна програма реформ уряду охоплює широке коло питань, і для забезпечення подальшого прогресу в обговоренні програми необхідно виконати додаткову роботу", - пояснював М.Георгієв в одному з офіційних релізів. "Наше співробітництво з українською владою було чудовим", - стверджував він. Але за інформацією DT.UA, швидшому завершенню переговорів заважали принаймні три гострі питання, вирішити які вдалося ледь не в останній момент.
Перше питання - глибина девальвації гривні. Із січня національна валюта вже знецінилася на 26%, і Національний банк прагне не допустити її подальшого ослаблення. Але у МВФ вважають, що така девальвація відповідає стану економіки. І якщо обставини вимагатимуть подальшого ослаблення гривні, "пручатися" не варто, каже високопоставлений співрозмовник DT.UA у НБУ, обізнаний з перебігом переговорів. За його словами, рекомендуючи проводити стрес-тести українських банків, МВФ пропонував моделювати їх навіть для 50-відсоткової девальвації.
У результаті МВФ і Нацбанк домовилися, що останній забезпечить повністю гнучкий курс і замість утримання курсу гривні візьме під контроль темпи інфляції, йдеться в заяві фонду.
Друге спірне питання - підвищення цін на газ і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення. Ця рекомендація послідовно озвучувалася в програмах МВФ і 2008-го, і 2010 р. Адже зараз ці ціни не покривають навіть витрат комунальних компаній та "Нафтогазу" на надання їхніх послуг. У результаті дефіцит НАКу в 2013 р. досяг майже 2% ВВП, що підриває здоров'я й без того хворої економіки України. Але виконати цю вимогу в попередніх урядів України духу не вистачало.
Тепер Кабмін зважився на цей крок. З 1 травня ціни на газ для громадян зростуть на 50%, заявили в нафтогазовій монополії. Але щоб компенсувати втрати для населення, МВФ вимагав реальної реформи системи підтримки незаможних. Компромісом стало рішення Кабінету міністрів розширити коло осіб, які одержують субсидії на оплату енергоносіїв, з 1,4 млн до 4 млн українських родин, що становитиме майже третину населення України. "Кожна малозабезпечена сім'я додатково одержуватиме на покриття
своїх витрат на оплату житлокомпослуг до 500 грн", - заявив у четвер, 27 березня, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.
Однак, як показало голосування в парламенті, найскладнішим для України могло бути навіть не рішення по гривні й тарифах, а питання секвестру державного бюджету.
Давня хвороба урядів України - надто оптимістичний погляд на життя, у тому числі в питанні оцінки майбутнього економіки. Торік Кабмін заклав зростання ВВП у 3,4%, але за підсумками року економіка показала нульове зростання. Прогнози минулого Кабміну на поточний рік теж не вирізнялися реалістичністю: 3% зростання, хоча, наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку в листопаді 2013 р. очікував лише 1,5% зростання.
Новий уряд пообіцяв переглянути перспективи економічного розвитку. 5 березня Мінекономіки підготувало оновлений прогноз динаміки ВВП: він у 2014 р. скоротиться на 1%, підрахували у відомстві. Інфляція становитиме 10,5% грудень до грудня, кажуть дані порівняння позицій МВФ і МЕРТ, які є в розпорядженні DT.UA.
Однак і ці підрахунки у МВФ забракували. Фонд оцінює перспективи України більш песимістично. Падіння ВВП у 2014-му в цій організації оцінили в 4%, інфляцію - в 14,2% (грудень до грудня). Схожі прогнози динаміки ВВП у "Райффайзен Банку Аваль" (очікують падіння ВВП на 3–7%) і JP Morgan (очікують скорочення на 3,2%).
У результаті переговорів Київ і МВФ зійшлися на думці, що ВВП упаде на 3%, а інфляція під кінець року досягне 12%.
Гірша динаміка ВВП означає менше надходження податків до бюджету. Відповідно до прийнятої 27 березня нової версії державного бюджету, тільки через перегляд прогнозу зростання економіки прогноз податкових надходжень зменшився на 44,1 млрд грн (понад офіційний дефіцит у 71 млрд грн). Якщо залишити бюджет у версії, прийнятій Кабміном Миколи Азарова, це буде означати сукупну діру в держбюджеті майже в 10% ВВП (з урахуванням дефіцитів "Нафтогазу"), йдеться в заяві МВФ.
Тим часом, за умовами фонду, до 2016 р. Україна має скоротити дефіцит до 2,5%.
Щоб знайти компроміс і скоротити дефіцит бюджету, Кабмін пропонує серйозно урізати видатки та збільшити дохідну частину. 27 березня уряд вніс і проштовхнув через парламент одразу два проекти закону, які знизили видаткову частину зведеного бюджету країни (на 19,4 млрд грн)
і збільшили дохідну - на 24,7 млрд грн (без урахування поправок у проекти законів, внесених у парламент в останній момент).
Нехай платять слабкі
Навіть тепер, коли крапки над "і" з основних питань роботи з МВФ уже розставлено, переговори тривають. Наприклад, дотепер не вирішено питання, якою буде схема надання кредиту. Зазвичай МВФ надає підтримку центральному банку країни, але минулого разу частину допомоги одержало й Міністерство фінансів.
Цього разу Мінфін сподівається на таку саму схему, каже високопоставлений співрозмовник DT.UA у цьому відомстві: на потреби бюджету хочуть залучити близько 3 млрд дол. обіцяного кредиту. Це дало б змогу повністю рефінансувати валютні погашення на користь МВФ, які має зробити Мінфін цього року (2,9 млрд дол.).
Щоб одержати навіть перший транш кредиту, Україні потрібно буде виконати низку попередніх умов, заявив Микола Георгієв. Наприклад, до середини квітня, коли керівництво МВФ прийматиме рішення щодо видачі кредиту, український парламент має прийняти нову версію закону про держзакупівлі, що забезпечить прозорість у цій сфері. Доопрацюванням проекту закону, за інформацією DT.UA, Кабмін займатиметься разом зі Світовим банком. Крім того, Нацбанк має забезпечити повністю гнучкий курс української гривні та перейти до таргетування інфляції (тобто забезпечення заявлених показників зростання цін).
Однак, схоже, саме секвестр і збільшення податкового навантаження стануть основними болісними наслідками домовленостей із МВФ.
Щоб вирішити проблему секвестру та доходів бюджету, Кабмін пішов давно второваним шляхом - підвищення акцизів і ставок дрібних податків, замість того, щоб використати основні резерви поповнення держбюджету. Наприклад, податкові пільги за бюджетоутворюючими податками.
За даними Міністерства доходів і зборів, тільки у 2011 р. втрати доходів держбюджету через пільги становили 58,8 млрд грн. Провести аудит і ліквідувати неефективні та болісні для бюджету пільги Кабмін обіцяє вже не перший рік. Але, як й уряд Миколи Азарова, новий його склад на чолі з Яценюком чіпати пільг не став, імовірно, розуміючи, що шансів на підтримку парламенту в документа просто не було. Хороший приклад - доля скасування пільг по ПДВ для зернотрейдерів. Це могло дати бюджету 5,8 млрд грн, але, за словами міністра фінансів Олександра Шлапака, викликало різкий опір аграрного лобі в Раді. І в результаті нинішнього року Кабмін вирішив від цього відмовитися.
При цьому платити за лобізм одних галузей доведеться іншим. Наприклад, ставки акцизів на алкоголь, пиво, тютюнові вироби зростуть у середньому на 25–42,5%. (Докладніше читайте в статті Наталі Непряхіної "Фіскальні новації: нові реалії за старої системи".) Наслідки таких дій передбачити неважко. Наприклад, через чергове підвищення акцизів нелегальний оборот алкогольної продукції цього року зросте з 40 до 70% (або на 4 млрд грн у грошовому еквіваленті), прогнозують в асоціації "Укргорілка".
Та головне, від бюджетних ініціатив серйозно постраждає населення. У новій версії держбюджету Кабмін відмовився від підвищення рівня мінімальної зарплати, що має заощадити скарбниці 6,8 млрд грн. Економія на допомозі при народженні дитини дасть скарбниці ще 3,8 млрд грн, відмова від підвищення пенсій - 3,5 млрд грн тощо. Тільки три ці ініціативи зменшать доходи українських громадян сумарно на 14,1 млрд грн. Зате витрати населення збільшаться, по-перше, за рахунок інфляції (прогноз 12% грудень до грудня), по-друге, за рахунок підвищення тарифів на газ і комунальні послуги.
Щоправда, іншого виходу в уряду все одно немає. Без допомоги міжнародних фінансових організацій, і насамперед МВФ, українцям загрожує ще більше збідніння: державний бюджет порожній, грошей із трудом вистачає лише на виплату пенсій і погашення боргів, каже високопоставлений співрозмовник DT.UA у Державному казначействі.