Попри те, що під час війни колекторам офіційно обмежили право на дзвінки, скарг на їхню надокучливість і часто-густо сумнівні методи роботи не меншає. Пояснюємо, як діяти у таких випадках.
Почнемо з того, що згадана заборона діє лише у деяких випадках. Заборонено стягувати борги у військових, бійців територіальної оборони, волонтерів і внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Отже, якщо ви належите до згаданих вище категорій громадян, для того щоб надокучливі дзвінки припинилися, потрібно повідомити колекторську організацію про наявність одного із статусів електронною поштою.
Також зазначимо, що у червні народні депутати прийняли у першому читанні законопроєкт (№7441-1), який передбачає списання чи заморожування боргів за кредитами, що їх видавали українцям на купівлю нерухомості чи транспорту до початку широкомасштабного нападу РФ на Україну. Відповідно, у разі остаточного прийняття цього законопроєкту власники цих заборгованостей також зможуть, повідомивши колекторів про природу свого боргу, уникнути надокучливого спілкування із ними. Але слід наголосити, що документ стосується виключно кредитного житла чи транспорту, знищеного або пошкодженого під час бойових дій.
Виходить, якщо ви просто втратили роботу під час війни або заборгували банку, взявши гроші на інші потреби, це не аргумент для колекторів почекати з виплатами. Вони мають право дзвонити вам і вимагати виплат за борговими зобов'язаннями, керуючись установленими раніше правилами. Щоправда самі ж колектори нерідко їх порушують, користуючись тим, що пересічні громадяни не надто обізнані у цих регуляціях.
Тож не зайве буде нагадати, наприклад, що будь-які погрози боржникам із боку колекторів — це неприйнятна і заборонена законом форма спілкування. З 2021 року законодавчо закріплено принципи взаємодії колекторів із боржниками, у рамках яких чітко прописано, що така взаємодія передбачає:
- невтручання в особисте життя боржника (це означає, що не можна йому погрожувати, телефонувати вночі або турбувати дзвінками родичів боржника);
- сумлінність колекторів (це означає, що вони при своїй роботі можуть вказувати лише реальні заборгованості, підтверджені документами про борг);
- нерозповсюдження інформації про особу споживача (тобто нерозголошення відомостей про борги людини на роботі, серед родичів, знайомих тощо).
При цьому колектори можуть проводити з вами телефонні переговори про заборгованість чи особисті зустрічі лише в присутності адвоката. Важливий пункт — колектори не мають права приїжджати до вас додому, на роботу, до ваших рідних тощо.
У разі будь-якого із зазначених вище порушень боржник має право скаржитися до суду, а доведення вини колектора у таких випадках загрожує йому кримінальною відповідальністю за здирництво.
Останніми роками, попри те, що в роботі колекторів намагаються навести лад, їхні методи не надто покращилися. При цьому рівень заборгованості населення перед мікрофінансовими організаціями та банками за споживчими кредитами зростає, отже, збільшується і кількість порушень, допущених колекторами в роботі. Втім, обізнаність громадян із їхніми правами, як і готовність до конструктивного діалогу допомагають вивести спілкування із колекторами на більш цивілізований рівень.
Насамперед, якщо вам дзвонить колектор, потрібно чітко описати ситуацію з наявністю коштів, планами на заробіток і принаймні спробувати зазначити чіткі часові рамки, коли борг може бути погашений.
В ідеальному світі гарантовано убезпечити себе від нав'язливих дзвінків колекторів можна лише шляхом виплати за боргом. Але останнім часом у багатьох цілком платоспроможних позичальників фінансова ситуація змінилася докорінно, це зрозуміло будь-кому, в тому числі і банкам, для яких цивілізована реструктуризація боргу завжди краща, ніж його списання як безнадійного, із подальшим залученням колекторів до стягнення. Тож, якщо ви потрапили у скруту, не ховайтеся, не зволікайте — повідомте про це банк, і вам підуть назустріч.
На жаль, крім банків, кредити видають також мікрофінансові організації, які здебільшого не так прискіпливо оцінюють платоспроможність клієнта, пропонують швидкі позики під неймовірні відсотки, здебільшого не розкривають повною мірою умов цих позик. Їх вина у примноженні накопичених населенням боргів не менша, ніж вина тих боржників, які, вже беручи кредит, не планували його повертати. Тож логічним і важливим кроком у боротьбі за цивілізовані відносини на ринку кредитування буде посилення регуляторних вимог до таких організацій і покарання тих із них, які не здатні працювати, не розширюючи фронту робіт для колекторських організацій.
Більше статей Максима Орищака читайте за посиланням.