Українські банки процвітають навіть в умовах широкомасштабної російської агресії. Про це свідчить представлений НБУ огляд банківського сектору за другий квартал, згідно з яким банки в Україні — це острів позитиву в океані негативу. Справді, стабільність банківського сектору — це безпека грошей українців, гарантовані фінансові послуги, чимала кількість робочих місць зі стабільною зарплатою, але є в цих гарних новин неприємний присмак.
Що і як зростало
У другому кварталі 2024 року тривало зростання чистих гривневих корпоративних і роздрібних кредитів, повідомляє Нацбанк в огляді. Такий тренд зазначають уже понад рік. Цьому, зокрема, сприяло зниження ставок за позиками суб'єктам господарювання.
Вкладення банків у депозитні сертифікати НБУ знову скоротилися: у другому кварталі на 7% порівняно з першим. А от інвестиції банків в ОВДП, навпаки, збільшувалися. Однією з причин такого стану речей є більша дохідність ОВДП, а банкам, якщо вони хочуть жити, потрібно планувати свої доходи.
Друга причина — нездатність державних банків, а їх у нас чимало, відмовити фактичному власникові у фінансовій підтримці через ОВДП.
НБУ зазначає сповільнення зростання роздрібних депозитів у гривні. Не тільки банки, але й прості громадяни планують свої доходи та намагаються вбезпечити заощадження — хто відходом у крипту, хто доларизацією.
Однак операційна ефективність і незначні відрахування до резервів зумовлювали високу дохідність сектору, попри незначне звуження маржі. Обсяг чистих активів платоспроможних банків протягом другого кварталу збільшився на 4,7%, із них плюс 1 процентний пункт зумовила курсова переоцінка.
Чистий корпоративний кредитний портфель у гривні зростає вже понад рік поспіль, його обсяги перевищують показники до повномасштабного вторгнення. Так, тільки протягом другого кварталу чистий гривневий кредитний портфель збільшився на 8,8% кв/кв і на 20,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року (р/р). Гривневе кредитування малого й середнього бізнесу зростало ще швидшими темпами: за другий квартал — на 10%, у річному вимірі — більш як на чверть. Його частка становить близько 60%.
Причина зростання зрозуміла — протягом другого кварталу й надалі тривав спадний тренд процентних ставок. НБУ знижував дисконтну ставку двічі — у квітні й червні сукупно на 1,5 п.п., до 13% річних.
Відповідно, знижуються процентні ставки банків. За річними депозитами фізичних осіб ставка зменшилася до 13,3% річних. Ставки за новими гривневими кредитами суб'єктам господарювання протягом кварталу знизилися до 15,2% річних. Такий рівень відповідає показникам кінця 2019 року.
А от на нових кредитах фізичним особам банки заробляють круто: ставка в другому кварталі коливалася трохи вище рівня попереднього кварталу — близько 28% річних.
Основні складові операційних витрат банків за квартал теж зростали. Зокрема, витрати на персонал підвищилися майже на 7% кв/кв, або 19% р/р. Однак операційні доходи збільшувалися швидше, ніж витрати. Тому зростання чистого операційного прибутку до відрахувань у резерви прискорилося до 28,6% р/р.
Скільки заробили
Завдяки високій операційній ефективності й низьким відрахуванням до резервів банківський сектор одержав 39 млрд грн прибутку за другий квартал і 79 млрд — за перше півріччя.
Попри те, що дохідність активів скоротилася через зниження ринкових ставок, нарощування обсягів операцій сприяло зростанню доходів банків і дало змогу утримати процентну маржу. Прибуток сприяв збільшенню регулятивного капіталу, який за квартал зріс на 10,6%. Накопичений запас капіталу, поточна дохідність забезпечили гармонічний перехід банків до нової структури капіталу та підвищили їхню здатність нарощувати кредитування.
Для довідки: у другому кварталі 2024 року кількість діючих в Україні банків зменшилася з 63 до 62, ліцензію банку «Альпарі» відкликали з його ініціативи.
***
Така висока прибутковість навряд чи була б можливою, якби банківський сектор додав трохи ризику у свою діяльність і розширив кредитування за межі державної програми «5–7–9». Звичайно, кредитувати під час війни не хочеться, але це ключове завдання банків — перерозподіляти гроші в економіці (беручи депозит у вкладника й видаючи його як кредит позичальникові). Якщо ця функція не виконується, бізнес не одержує достатніх для зростання грошей і економіка не розвивається. Економічне зростання — це і є наша плата за стабільність і прибутковість банківської системи. Але вже якщо банківський сектор не готовий нарощувати кредитування, то, може, хоч податок на надприбутки заплатить, як торік?
Адже от що цікаво, 2023-го при чистому прибутку за перше півріччя 68,6 млрд грн банки сплатили податок на надприбуток у розмірі 50%. А цього року, вже заробивши 79 млрд, — лише 25%. При озвученій Мінфіном дірці в державному бюджеті розміром 500 млрд грн доцільність запровадити податок на надприбуток і цього року очевидна. От тільки ніхто про це не говорить.