Відкриття малого бізнесу в Україні максимально спрощене. Заяву можна подати онлайн, вартість оформлення становить лише 200 грн, набути статусу підприємця можна за пару робочих днів для ФОП 3-ї групи і за місяць для інших груп, почати працювати — одразу ж після реєстрації. Ба більше, українські банки радо надають малому та середньому бізнесу весь необхідний і максимально зручний та здебільшого безкоштовний інструментарій для ведення підприємництва — від розрахунків до обліку та звітності.
Та, попри максимально комфортні умови як для старту, так і для роботи, частина дрібного бізнесу продовжує працювати у «тіні», керуючись упередженням, що мікробізнес не цікавий ані контролюючим органам, ані фінансовому моніторингу. А дарма, адже ці, здавалося б, дрібні порушення можуть мати дуже відчутні наслідки для нелегалізованих підприємців.
Закон суворий, але справедливий
Здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації — порушення закону, що тягне за собою адміністративну відповідальність, насамперед штрафи від 17 000 до 85 000 грн (частини 1 та 2 статті 164 КУАП). Власне, це здебільшого і присипляє сумління тих, хто уникає реєстрації, — сплата штрафу не здається такою вже суворою санкцією.
Та, по-перше, залежно від масштабів вашого тіньового бізнесу до штрафу також може додатися і конфіскація продукції, сировини чи знарядь виробництва.
А по-друге, Державна податкова служба може застосувати до порушників також статті 123.1 та 123.2 Податкового кодексу, за якими розмір штрафу вираховується як 25% від суми визначеного податкового зобов'язання, тобто всіх несплачених податків, що нарахує вам ДПС за зафіксований нею час вашої тіньової діяльності. Навіть за доволі середніх бізнес-результатів у такому разі сума штрафу може бути дуже неприємною.
Інтернет — не зона безкарності
Останніми роками кількість продажів товарів і послуг через соціальні мережі активно зростає, і не тільки заради максимального наближення до потенційних покупців. Здається, що онлайн-підприємництво гарантує значно лояльніші умови роботи, аж до діяльності без належного оформлення.
З одного боку, дійсно, ресурси податківців доволі обмежені, і перевірити кожного Instagram-торговця вони не зможуть. З іншого — у ДПС свідомі того, що «тінь» впевнено перекочувала з базарів в онлайн, і ще 2023 року офіційно повідомили про започаткування моніторингу соціальних мереж саме з метою виявлення підприємців, які працюють без реєстрації.
Відомі й випадки запитів від податківців до поштових сервісів з метою довести факти, що підозрювані регулярно відправляли товари, отримуючи за них оплати. І навіть якщо до кожного податківці навряд чи дотягнуться, цей ризик буде завжди поруч, тим паче що зараз ДПС напрочуд вмотивована.
Статистика безжальна
Загалом динаміка перевірок скромна — за рік податківці встигають охопити увагою не більш як один відсоток підприємців. Але оскільки за кількістю малий і середній бізнес суттєво переважає великі компанії (з 3,5 мільйона усіх платників — 2 мільйони фізосіб-підприємців), то, як не крути, виходить, що саме до дрібнішого сегмента прикуто найбільше уваги. Із 12 тисяч перевірених 8,6 тисячі — суб'єкти малого бізнесу, 3,3 тисячі — середнього.
Відповідно, на МСБ припадає і левова частка усіх донарахувань і штрафів за результатами перевірок. І сума ця збільшується: якщо 2023 року ДПС зафіксувала порушень на 45,9 млрд грн, то 2024-го — на 123,7 млрд, наростивши результат на 170%.
Кожна 12-та перевірка на додачу фіксувала і порушення трудового законодавства, тобто залучення найманих працівників без їхнього належного оформлення. Податківці за рік буквально примусово працевлаштували понад 7 тисяч таких працівників.
Природно, що зросла кількість судових спорів між податківцями та бізнесом — порівняно із попереднім роком аж на 19%. І, що цікаво, змінилася динаміка у результативності їхнього розгляду: із близько шести тисяч таких судових спорів 62% рішень приймалися на користь податківців. Вочевидь, пішли у минуле часи, коли ДПС хронічно не ходила на судові слухання та не переймалася доведенням своєї правоти.
Логіка у зміні підходів і практик зрозуміла — країні як ніколи потрібні гроші, а податківці — ключові відповідальні за їхнє надходження до держбюджету.
Підозри в приховуванні доходів — це не жарти
Не стоять осторонь і банки, які зобов’язані фіксувати всі операції, що не відповідають профілю клієнта. Наприклад, раптове збільшення надходжень без підтвердження джерел або систематичні бізнес-платежі на особисті картки.
Звісно, перекидання незначних сум між особистими рахунками родичів чи знайомих не викличе жодних підозр, але регулярні надходження на особистий рахунок коштів від різних осіб, без будь-яких пояснень чи уточнень, точно не залишаться непоміченими. Ба більше, банки не лише не можуть відмовити контролюючим органам у наданні такої інформації на їхній запит, а й самі зобов’язані направляти її до Держфінмоніторингу та відповідно реагувати.
2025 року за статтею фінансового моніторингу за ініціативи підрозділів контролюючих органів закрито рахунки 30 тисячам ФОПів, часто через нетипові обсяги транзакцій або фіктивні операції. Почастішали випадки застосування інструменту тимчасового обмеження рахунку (блокування) при перевищенні лімітів або ігноруванні запитів банку на пояснення.
Ми вже розказували, чому дуже важливо вчасно оновлювати інформацію про себе у банку. Власне, завдяки цим відомостям банк має сформований фінансовий профіль кожного клієнта і вимушений перевіряти походження коштів, якщо фіксує, що і суми надходжень на рахунок, і їхня регулярність із наявним профілем клієнта не збігаються.
Банки розрізняють особисті та бізнес-операції ФОПів за призначенням платежів, профілем рахунку та характером транзакцій. Змішування, наприклад, переказ бізнес-платежу на особисту картку, сприймається як підозріле і призводить до запитів про роз’яснення чи обмеження доступу до рахунку «до з’ясування обставин».
У податківців ставлення ще прискіпливіше, адже в очах ДПС підприємницький рахунок існує виключно для бізнес-операцій (оплати товарів, сплати податків, розрахунків із контрагентами), тож будь-які регулярні платежі від третіх осіб на особисті картки розцінюються податковою як потенційний незадекларований бізнес-дохід, що потребує детальної перевірки.
Чесний шлях — легший шлях
Отже, згідно із даними ДПС, левова частка її уваги прикуто саме до сектору МСБ. Систематичний моніторинг підозрілих операцій онлайн ведеться, неважко податківцям і отримати від банків інформацію про зарахування на особистий рахунок особи, схожі на підприємницьку діяльність. Тому сподіватися, що ваша бізнес-активність залишиться поза увагою ДПС, наївно. Рано чи пізно ви потрапите на їхні радари і точно не зрадієте наслідкам.
Понад те, відмовляючись від офіційної реєстрації бізнесу, ви свідомо обмежуєте як його розвиток, так і власні перспективи. Починаючи від відсутності офіційного стажу та відрахувань соціального внеску, без яких майбутній вихід на пенсію автоматично перетвориться на гарантоване жебрацтво. І закінчуючи неможливістю розширити власний бізнес, адже ані серйозні контрагенти не будуть співпрацювати із «тіньовим» партнером, ані банківського кредиту на розширення вам не отримати, ані походження коштів для будь-яких вагомих покупок чи інвестицій не пояснити.
Суцільні незручності, які сильно контрастують із насправді максимально комфортною спрощеною системою ведення бізнесу. Чесна легалізація — це не тільки захист від штрафів, а й інвестиція у власне майбутнє, можливість масштабуватися та відчувати впевненість у завтрашньому дні. А в сучасних умовах, коли держава та банки дедалі тісніше співпрацюють у питаннях фінмоніторингу, тіньовий бізнес — це не стільки економія, скільки міна сповільненої дії, яка рано чи пізно вибухне.