UA / RU
Підтримати ZN.ua

Соціальні мережі: співвідношення позитиву і негативу?

Одна з найголовніших небезпек соціальних мереж - упевненість тамтешніх завсідників у тому, що більшість їхніх віртуальних дій минаються без наслідків.

Автор: Роксолана Гнатюк

Інтернет, чати, віртуальні щоденники, соціальні мережі стали прикметою сучасності. Сьогодні там проводять час не лише активні й особливо просунуті. У віртуальних мережах вирує своє життя - люди спілкуються, зустрічаються, закохуються, сваряться, висловлюють свої думки, завантажують фотографії, відео тощо...

Першою спробою створити таку мережу спілкування став ще 1995 року сайт classmates.com, який через обмаль реклами та фінансування невдовзі був закритий. Його автор так і сказав про своє дітище: "Просто цей сайт з'явився занадто рано".

Соціальні мережі, звісно, мають свій позитив. У них можна зустріти однокласників та знайомих, навіть якщо ви "загубилися" багато років тому. Знайти, здавалося, безнадійно втрачених далеких родичів, своє перше кохання. Коли людина реєструється у соціальній мережі, спершу відчуває легку ейфорію - стільки знайомих одразу! Ми шукаємо тих, хто знав нас ще юними та безтурботними, ніби створюємо навколо себе позитивне психологічне поле - коло підтримки, черпаємо звідти нові ресурси... Але, на жаль, більшість із нас ідеалізує он-лайн друзів і приписує їм риси, яких насправді вони не мають. Швидше за все, так проявляється наша власна нереалізованість у тих або інших сферах життя (у когось усе чудово складається в особистому житті, а ось у кар'єрі - нічого помітного, чи, навпаки, хтось досяг багато в роботі, але й досі самотній). Ось і шукаємо (звісно, несвідомо) в інших те, чого нам бракує.

Недавно журналіст однієї зі столичних газет запевнив, що соціальні мережі цілком можуть замінити психотерапію. І розповів щемливу історію однієї американки, яка після розлучення перебувала в жахливому психічному стані, тому зареєструвалася в соціальній мережі.. Нові віртуальні друзі допомогли хто чим міг: хтось - уважно вислухав, хтось - щось порадив. І сталося диво - депресивний настрій у жінки зник, хоча психотерапевти не могли нічим зарадити. Як на мене, сумна історія: жінка використовувала своїх віртуальних друзів як "жилеток", а це не зовсім етично стосовно друзів. Та й депресія, якщо це була справді вона, так легко не минула б...

Кожен із нас має дефіцит спілкування, але соціальні мережі не вирішують цієї проблеми, а можливо, навпаки - лише поглиблюють.

Проте необмежена свобода і відсутність цензури на соціальних мережах часто сприяють прояву не найкращих людських рис. Так, чоловік однієї знайомої несподівано "засів" на "Однокласниках". Жінка не забороняла, бо пара давно живе за кордоном, і вона розцінила це як ностальгію чоловіка за рідним містом, однокурсниками. А він тим часом знайомився з довірливими чи легковажними жінками, обмінюючись із ними люб'язностями. А потім, накупивши дешевих подарунків, полетів на Батьківщину у... секс-тур. Звісно, після цього їхній шлюб довго не тривав. Зрозуміло, що в цього подружжя давно назрівали проблеми, але поштовхом до неетичної поведінки чоловіка стало відчуття вседозволеності, яке дають віртуальні мережі.

Одна з найголовніших небезпек соціальних мереж - упевненість тамтешніх завсідників у тому, що більшість їхніх віртуальних дій минаються без наслідків. У житті ми звикли відповідати за свої вчинки, а тут - можна "підправити" підпис чи стерти коментар. У житті якщо вже висловився - то "підправити" свої слова важко, недарма ж кажуть: слово не горобець, - вилетить не впіймаєш. У соціальній мережі можна назватися чужим іменем і поставити на профілі не свою фотографію, або свою, але десятирічної давності. Однак пам'ятайте: будь-яка інформація, розміщена бодай для кількох людей, має здатність випливати у найнесподіваніший момент. І навіть тоді, коли ви цю інформацію вже стерли.

Соціальні мережі та підлітки

Вчена і письменниця з Великобританії Сюзан Грінфілд, дослідниця впливу сучасних технологій на роботу головного мозку людини, вважає, що в сучасного покоління, яке виростає на соціальних мережах, зникає емпатія - здатність до співпереживання та розуміння інших. Дуже важко "через Інтернет" навчитися міжособистісного спілкування: піклуватися про когось, дивитися у вічі, спонтанно емоційно реагувати, і практично неможливо відразу отримати відповідь від співрозмовника, тобто важко вести реальний діалог. Людський мозок побудований так, що близько 70% інформації про людину (підсвідомо чи свідомо) ми отримуємо з невербальної поведінки. А віртуал практично не дає нам такої інформації. Тому віддавати перевагу "інтернет-спілкуванню" перед реальним - означає обмежувати себе в тому, чого справді потребує людина.

Дружба в соціальних мережах досить поверхова, і деякі молоді люди, а особливо діти, намагаються "додати" до свого профілю якнайбільше друзів - цифри коливаються від кількасот до кількох тисяч. Із такою кількістю "друзів" не лише нереально спілкуватися, а й неможливо привітати кожного хоча б із днем народженням. І зрозуміло, що переважно це незнайомі люди. Інколи підлітки створюють ще й по кілька різних профілів (із різними іменами) на одній і тій самій соціальній мережі. Що коїться з самоідентифікацією дитини, котра має кілька профілів, важко уявити.

Згідно з опитуванням маркетингової компанії AWeber американських школярів та студентів, 90% підлітків постійно проводять час у Facebook (рідше - Email), часто використовуючи для цього і стільникові телефони. Молоді люди заходять у соціальні мережі, щойно прокинувшись зранку. Вони перебувають там дорогою на навчання (чи повертаючись додому), у школі, не можуть відірватися від он-лайн спілкування навіть на відпочинку. 18% опитуваних підлітків заявили, що взагалі перестануть спілкуватися, коли раптом зникнуть соціальні мережі.

На превеликий жаль, практично, неможливо простежити, чим займаються ваші діти в мережах. Фахівці радять не так забороняти спілкування в Інтернеті, як доступно, відповідно до віку вашого сина чи доньки, пояснювати можливі небезпеки і роз'яснювати правила безпечного віртуального спілкування. А також вибірково контролювати соціальну он-лайн активність вашої дитини.

Соціальні мережі та робота

Згідно з опитуванням Careerbuilder, проведеним у 2009 році, 45% роботодавців перевіряють потенційних працівників у соціальних мережах, а 35% їх зізналися, що не взяли людей на роботу, виявивши негативний контент у них на сторінці. Так, наприклад, основною причиною відмови роботодавців були фотографії провокативного характеру.

Тому слід пам'ятати, що за вашою он-лайн активністю можуть стежити не лише однокласники чи знайомі, а й ваші роботодавці (теперешні або майбутні), юристи чи кредитні агенції. Не виставляйте фотографії, з приводу яких потім можете пожалкувати, і не пишіть нічого такого, за що б вам було соромно. Тож якщо ви серйозно налаштовані робити кар'єру, але хочете також вести активне он-лайн життя, вам слід пам'ятати про три кити, на яких базується репутація сучасного працівника: етичність, обережність, здоровий глузд.

Було б добре додати до профілю навчальні заклади, які ви закінчили, ваші звання, нагороди, - тоді ваша сторінка виглядала б більш позитивно. Не забувайте, що можна завантажувати фотографії не тільки з вечірок, а й із конференцій, симпозіумів тощо. До речі, ще один плюс соціальних мереж полягає в тому, що тут є можливість познайомитися з потрібними людьми у потрібний час. Кілька моїх знайомих знайшли непогану роботу саме завдяки знайомствам на таких сайтах.

Заходи обережності у соціальних мережах

На думку фахівців із безпечної поведінки в Інтернеті, у соціальних мережах, чатах та сайтах для знайомств щодня сидить близько 750 000 (!) зловмисників. Тому, якщо ви спілкуєтеся у соціальних мережах, потрібно дотримуватися певних заходів обережності.

Не зазначайте дату і місце свого народження.

Представниці прекрасної статі не зазначають дату свого народження із суто жіночого кокетства, але вони мають рацію. З допомогою дати і місця вашого народження зловмисники можуть отримати важливі документи (номери паспортів, пенсійні, страхові документи) і використати інформацію у злочинних цілях.

Не вказуйте домашню адресу

Нещодавно стався дуже прикрий інцидент, коли сина відомого бізнесмена (який, за іронією долі, плідно працює на теренах сучасних комп'ютерних технологій) викрали і вимагали за нього величезний викуп. Кажуть, 20-річний хлопчина довірливо виклав свої приватні дані, зокрема й домашню адресу, на своїй соціальній сторінці. До речі, 65% власників соціальних сторінок навіть не блокують перегляд своїх даних незнайомими людьми.

Плани на відпустку

Нерідко у статусах на соціальних мережах можна побачити: "7 грудня - вилітаю в Таїланд!". Звісно, такою радістю хочеться поділитися з усім світом, але краще не розголошувати ні своїх планів, ні, тим більше, точного часу відсутності вдома. Це все одно що сказати: "Люди добрі! Десять днів у нас у квартирі нікого не буде: приходьте, робіть що хочете!" А якщо вже так кортить похвалитися своєю поїздкою, то фото на ваш профіль краще викласти після цієї радісної події.

Не розказуйте про ваші "скелети у шафі"

Ви можете пожартувати на
своїй сторінці, що вживаєте наркотики, але обов'язково серед ваших он-лайнових друзів знайдеться хтось, хто в це повірить. Приміром, ваш шеф. Переконати його в тому, що ви безневинно пожартували, буде непросто.

Вводьте адресу соціальної мережі безпосередньо в адресовому рядочку браузера або використовуйте закладки на знайомий сайт.Не переходьте на сайт із сумнівних сторінок чи з посилань знайомих, якщо не впевнені, що саме цей лист написали ваші знайомі.

Не реєструйтеся в усіх які тільки є соціальних мережах, а також не додавайте в друзі усіх підряд. Якщо сумніваєтесь у людині, краще не додавайте її, для вашої ж власної безпеки. Особливо це стосується людей без фотографій на профілі чи без друзів.

Безумовно, соціальні мережі набули останнім часом неймовірної популярності. Це явище неоднозначне, але ж неоднозначно завжди ставляться до всього нового. Їхні прихильники стверджують, що вони несуть суцільний позитив, їхні опоненти вважають, що негатив, але правда десь посередині. Соціальні мережі неймовірно розширюють людські можливості спілкування, однак слід пам'ятати, що тепло справжнього дружнього спілкування "у реалі" не замінить навіть найкраща віртуальна дружба.