Останнім часом дедалі частіше йдеться про гуманізацію кримінальної юстиції щодо дітей.Приводом для цього стало зростання злочинності серед неповнолітніх та збільшення кількості повторних злочинів, вчинених дітьми, які раніше мали проблеми із законом. Тому у вищих ешелонах влади заходилися реформувати органи досудового і судового слідства з переходом від репресивно-профілактичних принципів роботи з маленькими правопорушниками до профілактично-виховних. Про що, власне, й піде мова в цій статті.
Кримінальна юстиція українцям ближча, ніж ювенальна
Першим кроком на шляху до поставленої мети стала розробка Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, робота над якою, стверджує представник Уповноваженого Верховної Ради з питань дотримання прав дитини, недискримінації і гендерної рівності Аксана Філіпишина, тривала довгі роки й супроводжувалася жорсткою критикою з боку громадськості. Адже спочатку йшлося про реалізацію принципів ювенальної юстиції, проти чого активно виступила значна частина громадських організацій і навіть церква. Щоправда, аргументи, які наводять противники цього нововведення, були і залишаються далекими від істини. Адже основне завдання ювенальної юстиції - не лінчувати батьків, приміром, за підвищення голосу на своїх дітей, а підвищити рівень захисту прав дитини в державі.
Але для того щоб донести цей меседж до громадськості, знадобилися б роки. Представники робочої групи з розробки згаданої вище концепції не мали стільки часу і тому вирішили працювати над документом, сконцентрувавшись переважно на правах дітей, що перебувають у конфлікті із законом. У підсумку було розроблено план дій щодо вдосконалення системи профілактики дитячої злочинності; запровадження відновлювального правосуддя, яке дає правопорушникові шанс на договірній основі відшкодувати матеріальну, емоційну та фізичну шкоду потерпілому, взявши таким чином відповідальність за скоєний злочин; створення ефективної системи реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з метою їх перевиховання та ресоціалізації. А в назві самої концепції слово "ювенальна" вирішили замінити на "кримінальна".
Повільне просування
Та тільки з її реалізацією поки що не все так добре, як хотілося б. "Поетапний план дій у цій концепції розписано з 2011-го по 2016 рік. Сьогодні вже 2013-й, але істотного просування в плані виконання задуманого так і не відбулося, - нарікала на круглому столі в Академії адвокатури України Аксана Філіпишина. - Тому в Україні й сьогодні й досі поміщають у виправні заклади закритого типу дітей, які схибили в житті. Багатьом із них іще не виповнилося 14 років - вік, з якого настає кримінальна відповідальність. Виправні заклади розташовані далеко від дому, і діти, будучи відрізаними від суспільства, рідних і близьких, не перевиховуються, а, навпаки, переймають злочинний досвід, а отже, імовірність повторного вчинення ними правопорушення підвищується. Тому ми й ініціювали закриття таких виправних закладів, а на зміну їм пропонуємо гуманніші способи перевиховання, які дає нам відновлювальне правосуддя, медіація (примирення) і служба пробацій".
Окрім проблем із реалізацією заходів, передбачених Концепцією розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, є недоліки і в її змісті, який, на думку правозахисників і, зокрема, дитячого омбудсмена Юрія Павленка, є неповним, оскільки захищає виключно права дітей, котрі мають проблеми із законом. При цьому в Концепції не згадується про неповнолітніх, які стали жертвами й свідками злочину. Отже, цей документ можна вважати тільки початковим етапом реалізації масштабного плану заходів у сфері кримінальної юстиції, що спрямовані на захист прав дітей.
Секрети "зеленої кімнати"
Велику роль у процесі гуманізації кримінальної юстиції щодо неповнолітніх відіграв і новий Кримінальний процесуальний кодекс України, який набрав чинності наприкінці
2012 р. Завдяки йому вдалося запровадити цілу низку норм, які передбачають спеціалізацію слідчих досудового слідства, а також суддів, що розглядають справи, пов'язані з дитячою злочинністю. Та, попри це, він потребує доопрацювання, оскільки залишається невирішеним питання про гуманне проведення допиту дітей, які вчинили правопорушення, а також стали жертвами або свідками злочину.
У цьому плані, щоправда, як стверджує начальник Управління кримінальної міліції у справах дітей МВС України Олексій Лазаренко, є певні напрацювання. Так, у Солом'янському районному відділі кримінальної міліції у справах дітей ГУМВС України в Києві нещодавно відкрили спеціально обладнану "зелену кімнату", призначену для проведення допиту неповнолітніх. У ній, як того вимагають міжнародні стандарти, - зручні для дітей меблі, іграшки, встановлено скло позавізуального спостереження, спеціальну відео- та аудіозаписувальну апаратуру, яка дає змогу вести відеозапис і надалі використовувати його для слідства без проведення повторного допиту, що зменшує ступінь травматизму дитячої психіки.
"Із цією метою, приміром, у Нідерландах у таких приміщеннях використовують відеозаписувальні пристрої, вмонтовані в скляний столик, висота якого може регулюватися залежно від зросту дитини. На його поверхню проектується силует малюка - жертви сексуального насилля, на ньому дитина може вказувати олівчиком ті місця й органи тіла, до яких торкався розбещувач або ґвалтівник, - розповідає Олексій Лазаренко. - Такі показання фіксуються камерою і використовуються слідством як докази в суді. Ми ж поки що тільки намагаємося переймати прогресивний досвід роботи правоохоронних органів з дітьми. Тому плануємо в найближчому майбутньому обладнати такі "зелені кімнати" при кожному районному відділі міліції".
Заплановані міліцейські новації
Щоправда, тут мало тільки створити подібні приміщення - важливо змінити підхід до роботи з дітьми, насамперед правоохоронців, "вдихнувши" в нього нову філософію гуманізації процесів дізнання та проведення досудового слідства. Для цього мусимо приділити особливу увагу підготовці міліцейських кадрів.
До речі, останнім часом у кримінальній міліції у справах дітей МВС України відбулася низка серйозних змін. Спочатку було знято гриф таємності з наказу МВС, що регламентує її діяльність, завдяки чому громадськість може тепер контролювати роботу правоохоронців і повідомляти у вищі інстанції про допущені ними порушення. Крім того, з квітня 2011 р. істотно змінено підхід до пошуку зниклих дітей. Тепер при надходженні відповідної заяви порушується кримінальна справа за фактом убивства, що дає змогу консолідувати зусилля правоохоронців, спрямовані на пошуки зниклої дитини. Торік, за словами Олексія Лазаренка, до міліції надійшло понад 8 тис. таких заяв, незнайденими залишаються тільки 16 дітей.
Серед новацій, які очікують правоохоронців у справах неповнолітніх, буде й поглиблення профілактичної роботи з дітьми, які вчинили більше ніж два адміністративні правопорушення, - таким чином планується вберегти їх від кримінальної відповідальності. Також передбачається, що невдовзі в Україні за кожним навчальним закладом буде закріплений так званий шкільний офіцер міліції. Метою цього нововведення в шкільному середовищі є насамперед запобігання вчиненню правопорушень неповнолітніми.
На думку багатьох експертів сьогодні такі заходи необхідні для поліпшення ситуації з дитячою злочинністю. Оскільки, за словами генерального прокурора Віктора Пшонки, кожен другий школяр в Україні має досвід тютюнопаління і вживання пива, кожен третій куштував горілку, четвертий - наркотичні речовини. За офіційною статистикою, 89 дітей вживають наркотики ін'єкційно, а за неофіційною - значно більше. Тому не дивно, що протягом останніх років спостерігається негативна тенденція зростання злочинності серед неповнолітніх і збільшення кількості рецидивів. Отже, треба змінити підхід до боротьби з дитячою злочинністю, в основі якого має бути профілактика з метою недопущення вчинення злочину.