Росія останнім часом дедалі частіше вдається до ядерних погроз. Минулого місяця один із членів Ради безпеки Кремля навіть вказав конкретну ціль у Європі та повідомив, скільки часу знадобиться російській ракеті для доставки боєголовки до цього місця. Однак європейські лідери залишаються незворушними і закликають допомагати Україні.
В інтерв’ю для видання TIME кілька з них знехтували попередженнями російського диктатора Владіміра Путіна про можливий удар.
Зокрема данська прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен, одна з ключових прихильників посилення військової підтримки України з боку НАТО, зазначила: "Я не можу точно сказати, чи це блеф, чи ні. Але ми ніколи не можемо дозволити тим, хто не поважає демократію та права людини, вирішувати, що нам робити". Її позиція відображає спільний підхід багатьох європейських лідерів, які відмовляються піддаватися ядерному шантажу Кремля.
Росія використовує ядерні погрози, аби стримати Захід від підтримки України, особливо коли йдеться про можливість ударів по об’єктах на великій відстані. 19 вересня Європейський парламент ухвалив резолюцію із закликом надати Україні зброю для таких ударів, що викликало жорстку реакцію Москви. Спікер російського парламенту і член Ради безпеки В'ячеслав Володин заявив, що такий крок може призвести до світової війни із застосуванням ядерної зброї. Він також зазначив, що російській міжконтинентальній балістичній ракеті знадобиться лише три хвилини і 20 секунд, щоб досягти французького Страсбурга, де розташований Європарламент.
Попри це, президентка Європейського парламенту Роберта Мецола не виявила тривоги. У своєму інтерв’ю TIME вона назвала реакцію Москви типовою та конфронтаційною. Посадовиця підкреслила, що якщо така риторика продовжуватиметься, Захід має бути готовим до неї.
Як пише видання, ця стриманість є частиною загальної тенденції серед західних лідерів, які дедалі частіше ігнорують ядерні погрози Путіна. Багато хто з них вважає, що російський диктатор втрачає здатність залякувати своїми заявами про ядерну війну. Фредеріксен наголосила, що страх не повинен керувати лідерами, і що Захід надто довго затримував підтримку України через занепокоєння щодо "червоних ліній" Путіна.
"Єдина червона лінія, яку я бачу, була перетнута тоді, коли Росія вторглася в Україну", ‒ додала вона.
Намагаючись посилити тиск, Кремль продовжує малювати нові "червоні лінії". Через кілька днів після заяви Володіна, Путін на засіданні Ради безпеки заявив про необхідність зниження порогу застосування ядерної зброї. Він натякнув, що у разі масштабної атаки із застосуванням звичайних озброєнь, зокрема безпілотників, Росія може відповісти ядерним ударом.
"Ця зміна в ядерній доктрині Росії викликала нові обговорення на Заході, однак не спричинила значних змін у позиції України та її союзників. Попри підвищену риторику Кремля, реакція залишається спокійною та послідовною", ‒ підсумували в TIME.
За останні роки Кремль неодноразово погрожував ядерною дубиною. Який сигнал він надсилає Україні, Заходу, світу? Чи збирається Путін застосувати ядерну зброю в найближчому майбутньому? Що може стати запобіжником від такого катастрофічного розвитку подій?
Про це писав оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко у статті "Новий ядерний шантаж. Що Путін замислив цього разу?".