Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн перетворює іноземне втручання на ключове питання кампанії, під час якої вона балотується на другий термін, пише Politico.
Менш ніж за місяць до виборів у Європарламент у своїй промові в Данії фон дер Ляєн закликала до більш рішучих дій для протидії іноземному втручанню — включно з дезінформацією в Інтернеті — та захисту європейської демократії.
За словами двох посадовців Комісії, німецька правоцентристська політикиня тепер планує обговорити це питання з іншими комісарами під час щотижневої зустрічі колегії в середу.
Посадовці з кібербезпеки, експерти та політики попереджають про сплеск онлайн-брехні за лічені тижні до того, як мільйони європейців оберуть своїх нових представників. Голосування проходитиме 6-9 червня. Потім лідери ЄС оберуть новий склад Комісії, яка розпочне роботу після затвердження майбутнім Європейським парламентом.
Зауваження фон дер Ляєн прозвучали на тлі загострення побоювань, що Росія нарощує свої операції впливу, аби посіяти сумніви щодо чесності виборів на Заході та маніпулювати громадською думкою на свою користь.
Влада Чехії, Франції та Німеччини звинуватила Москву в пропагандистських операціях: від веб-сайтів фейкових новин із наративами проти ЄС та України до ймовірного підкупу деяких європейських політиків за те, щоб вони пропагували лінію Росії. Деякі ультраправі члени Європейського парламенту зараз перебувають під слідством за звинуваченнями в корупції та шпигунстві на користь Росії та Китаю.
«Чи хочемо ми сильної Європи, яка бореться за наші цінності та нашу демократію? Або, з іншого боку, чи дозволяємо ми нашим демократіям бути захопленими довіреними особами та маріонетками авторитарних режимів?» — запитала фон дер Ляєн на Копенгагенському саміті демократії.
Антикризове планування
Новим кроком, який підкреслює серйозність загрози, є те, що інституції ЄС та країни-члени також почали проводити регулярні кризові зустрічі для боротьби з іноземним втручанням у вибори. Такі зустрічі були ініційовані наприкінці квітня в рамках європейського механізму реагування, який раніше використовувався для координації під час пандемії Covid і стихійних лих.
Згідно з аналізом розвідувальних агенцій і інституцій ЄС, раніше Росія вже намагалася вплинути на вибори у Сполучених Штатах у 2016 і 2020 роках та в Європейському Союзі у 2019 році .
Через два роки після того, як Росія вторглася в Україну, військова агресія Москви та недавні диверсійні та шпигунські операції ще більше турбують Європу. Хвилювання викликає також зростаюча наполегливість Китаю: Сполучене Королівство та Бельгія останніми тижнями звинуватили Пекін у нападах на деяких політиків.
Оскільки передвиборча кампанія в Європі зосереджена на обороні, фон дер Ляєн представила себе як досвідченого та безпечного кандидата, який сповнений рішучості захистити європейську демократію.
Вона пропонувала та ухвалювала нові технологічні закони, щоб покращити нагляд за тим, як платформи соціальних мереж контролюють вміст, включаючи запобігання поширенню неправди, та змусити технологічні фірми позначати потенційно оманливий контент, створений штучним інтелектом — дипфейки.
Європейська комісія почала застосовувати закон про модерацію контенту — Закон про цифрові послуги (DSA) — у 2023 році. Відповідно до DSA, великі онлайн-платформи, такі як Meta, X і TikTok, повинні припиняти дезінформацію та сплановані маніпуляційні кампанії, особливо під час виборчих кампаній. У раз недотримання їм загрожує штраф у розмірі до 6% їхнього світового доходу.
Комісія також вимагає від великих компаній детально розповісти, чи їхні заходи щодо обмеження створеного штучним інтелектом контенту, відповідають правилам DSA. Нещодавно було розпочато розслідування щодо обробки Facebook та Instagram дезінформації з Росії та інших іноземних країн.
«Комісія створила засоби для захисту європейських громадян від цілеспрямованої дезінформації та маніпуляцій з боку третіх країн», — сказала тоді фон дер Ляєн.
Проте вона додала, що Європа недостатньо захищена та організована, щоб протистояти іноземному втручанню. Фон дер Ляєн також повідомила про зростання кількості кібератак, у тому числі на її власному виборчому веб-сайті.
«Настав час вивести наші дії на новий рівень. Ми повинні бути настільки ж амбітними, наскільки серйозною є загроза. Якщо мене буде переобрано президентом, Комісія висуне Європейський демократичний щит як один із ключових пріоритетів наступної Комісії. Це буде амбітний європейський проект, який зосередиться на найбільших загрозах через іноземне втручання та маніпуляції», – сказала вона.
План, який вона представила, включає створення європейського відділу дезінформації для виявлення, координації та обміну аналізом з іншими національними агенціями, а також нові правила для боротьби з новими технологіями, такими як дипфейки ШІ.
Наразі за моніторинг та аналіз дезінформації відповідає підрозділ стратегічних комунікацій у Службі зовнішніх дій Європейського Союзу, дипломатичній службі блоку. Країни ЄС також готують підрозділ, який зосередиться на гібридних загрозах, включаючи диверсії та маніпуляції інформацією.
Загроза дипфейків
Фон дер Ляєн також припустила, що вимоги DSA та Закону ЄС про штучний інтелект щодо того, щоб компанії чітко маркували дипфейки до середини 2025 року, можуть бути недостатніми для протидії деяким формам маніпулювання іноземною інформацією.
«Штучний інтелект тепер дозволяє створювати неймовірно реалістичні дипфейки, які можуть мати дестабілізуючу роль у виборчих кампаніях. Тож у майбутньому нам потрібно розглянути, як посилити підхід до контенту штучного інтелекту, зокрема дипфейків», — сказала вона.
За даними фактчекерів, відео, фотографії та записи, створені штучним інтелектом для видавання себе за публічних діячів, у тому числі політиків, вже поширюються у Словаччині, Великій Британії та США.
Після поїздок країнами Євросоюзу в останні місяці та зустрічей з національними органами влади, урядами та громадянським суспільством, віце-президентка Комісії Віра Йоурова на окремому заході у вівторок заявила, що в майбутньому слід багато чого зробити.
«Я можу вам сказати, що картина неоднозначна, і нам усім належить багато роботи на всіх рівнях. Зараз ми перебуваємо у вікні небезпеки, тобто в короткому передвиборчому періоді, коли мусимо бути особливо пильними щодо посилення кампаній з дезінформації», — сказала вона.