У п'ятницю, 13 грудня, Еммануель Макрон призначив центриста Франсуа Байру новим прем'єр-міністром Франції, поклавши кінець кількаденній політичній безвиході після того, як минулого тижня внаслідок історичного голосування про вотум недовіри розпався попередній уряд.
Байру, якому 73 роки, повідомляє Euronews, був відомою фігурою у французькій політиці протягом десятиліть. Засновник і лідер центристського Демократичного руху, відомого як MoDem, він найбільш відомий французькій громадськості завдяки своєму перебуванню на посаді міністра освіти з 1993 по 1997 рік у консервативному уряді.
Байру тричі був кандидатом у президенти - у 2002, 2007 і 2012 роках. Його найкращий результат був досягнутий у 2007 році, де він посів третє місце, набравши майже 19% голосів.
У 2017 році він став одним із головних громадських прихильників Макрона, відклавши свою власну президентську заявку, щоб підтримати молодого кандидата.
У той час його ненадовго призначили міністром юстиції, але він швидко пішов з уряду у зв'язку з розслідуванням ймовірної розтрати коштів Європарламенту з боку MoDem.
Зрештою, цього року паризький суд визнав його невинним і оштрафував вісім інших партійних чиновників.
Здатність Байру наводити мости, ймовірно, матиме вирішальне значення найближчими днями, оскільки французький парламент розділився на три основні блоки відтоді, як Макрон оголосив позачергові вибори в червні.
Макрон, імовірно, сподівається, що політичний досвід Байру і його відносно хороші відносини з різними фракціями допоможуть вивести Францію з нинішнього політичного хаосу.
Перед новим прем'єр-міністром стоїть складне завдання - призначити уряд, який працюватиме з парламентом над ухваленням бюджетної угоди на майбутній рік, після того як пропозиція попереднього уряду провалилася.
Бюджет є основним предметом розбіжностей між політичними партіями Франції, а лідер «Національного об'єднання» Жордан Барделла заявив, що його партія має «червоні лінії» щодо можливої угоди, і що новий прем'єр-міністр має бути готовим взяти до уваги думку кожної групи.
Невизначеність, яка наразі панує у французькій політиці, контрастує не лише з першим терміном Макрона, коли в нього була більшість голосів, а й з більшою частиною історії 66-річної П'ятої республіки, протягом якої більшість урядів були відносно стабільними.
Це розбурхало ринки і налякало бізнес у Франції, який уповільнив інвестиції, що призвело до зростання безробіття.
Франція перебуває під тиском необхідності скоротити свій дефіцит, який до кінця року становитиме 6 відсотків від національного виробництва, що набагато перевищує встановлений ЄС ліміт у 3 відсотки ВВП.
Саме тому президент Франції Еммануель Макрон звернувся до давнього центристського союзника, сподіваючись, що той зможе об'єднати розділений парламент країни і поліпшити економічний клімат країни.
Як показує нещодавнє опитування, більшість французів хочуть відставки президента Еммануеля Макрона і проведення дострокових виборів глави держави наступного року. Опитування проводилося між оголошенням вотуму недовіри та відставкою уряду прем'єра Мішеля Барньє. Зокрема, відставку Макрона і проведення виборів підтримують 54% французів.
Журналісти зазначають, що деякі опозиційні депутати закликали президента піти у відставку після відставки його уряду, від чого Макрон відмовився. Президентський термін чинного лідера Франції закінчується 2027 року.