Європейська Рада та Європарламент дійшли згоди, щодо створення проєкту який умовно називають “авіаційним європейським безвізом”. Він передбачає можливість консолідації технологічних і економічних ресурсів, кооперування країн ЄС для перетворення повітряного простору над Європою у безпечний і економічний і екологічний транспортний коридор. У підсумку пасажири літаків отримують вищу безпеку та скорочення часу перельотів, вищу комфортність, а авіакомпанії – оптимізацію витрат і універсалізацію вимог до навігації і обслуговування літаків.
Відповідне рішення ухвалено на спільній комісій Євроради та Європарламенту.
Коли рішення запрацює?
Формально рішення буде реалізовано шляхом ухвалення змін до двох регламентів – Single European Sky та Агентства ЄС з авіаційної безпеки EASA. Україна не є країною ЄС, проте до широкомасштабного вторгнення проводились консультації з питання інтеграції України щодо вимог спільного європейського авіапростору, зокрема щодо реалізації нового пакету “авіабезвізу”. У межах Саміту Україна – Європейський Союз 12 жовтня 2021 року підписано угоду про спільний повітряний авіапростір. Тому після ратифікації всіх документів європейськими інституціями та початку реалізації проєкту, Україна теж долучиться до оновленої версії авіабезвізу
Що зміниться в авіасполученні Європи?
В кожній країні має відтепер діяти власний регулятор, що Визначатиме постачальників аеронавігаційних послуг, які мають відповідати критичним параметрам економічної фінансової і організаційної стійкості. також надавачі аеронавігаційних послуг мають пройти відповідну сертифікацію.
Крім того, в Європі відтепер буде запроваджуватися розподіл запроваджуватися обов'язковий розподіл компаній які надають аеронавігаційні послуги та національних регуляторів з цього питання.
Національні наглядові органи та Комісія разом оцінюватимуть ефективність аеронавігаційного обслуговування відповідно до принципів субсидіарності та пропорційності. У цьому процесі Комісії допомагає рада з перевірки ефективності (PRB), яка виконує консультативну роль. PRB створюється як стабільний і постійний орган і фінансуватиметься з бюджету ЄС.
Серед новацій регулювання авіапростору – посилені вимоги до екологічності маршрутів, зокрема щодо використання найбільш ефективних і доступних маршрутів та збільшення альтернативних екологічно чистих технологій. Також додаються нові можливості для ефективної диспетчеризації повітряного транспорту та використання льотної інфраструктури.
До "авіабезвізу" йшли з 1999 року
Проєкт вільного авіапростору SES розпочався у 1999 році, щоб покращити ефективність управління повітряним рухом та надання аеронавігаційних послуг шляхом кращої інтеграції. Остання велика законодавча ініціатива в рамках SES, SES 2, була завершена в 2009 році. Проміжне оновлення правил SES під назвою SES 2+ було запропоновано у 2013 році, але так і не отримало реальної реалізації.
У вересні 2020 року розпочався новий етап у напрямку створення єдиного європейського авіабезвізу.
Україна розпочала процес відновлення авіасполучення з іншими країнами. Поки що це етап оцінки ризиків та подання відповідних запитів до дозвільних організацій. Про це повідомив віцепрем'єр із відновлення - міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков на форумі "Україна. Рік 2024". "Ведемо консультації з американським і європейським безпековими регуляторами над відкриттям авіаційного простору. Складний процес, але перші формальні кроки Україна робить уже зараз” – зазначив Олександр Курбаков.
Ближчими днями український уряд подає відповідні звернення і заяви щодо початку оцінки поточної ситуації і ймовірних ризиків, можливості початку перемовин із регуляторами.