Громадяни нашої держави продемонстрували як велике знання, так і доволі значне нерозуміння труднощів, з якими може зіткнутися Україна на шляху до вступу в Європейський Союз, відповідаючи на запитання «Що, на вашу думку, буде найбільшою перешкодою для вступу України до ЄС?», у межах опитування, яке на замовлення ZN.UA провела соцслужба Центру Разумкова. Результати проаналізувала редакторка відділу міжнародної політики Тетяна Силіна в тексті “Чому українці хочуть до ЄС і що їх найбільше лякає?”.
Респонденти могли обрати лише одну відповідь з кількох підготовлених варіантів щодо основної перешкоди для членства в Євросоюзі. Найчастіше цією відповіддю був варіант “високий рівень корупції” – його назвали понад половина опитаних (51,7%).
Авторка тексту зауважила, що справа не лише в тому, що в Брюсселі та інших столицях Європи пильно спостерігають за викоріненням цієї української хвороби, і з наближенням до вступу “лінзи в оптиці різних юнкерів будуть сильнішими” з метою виявлення корупції на всіх рівнях. І не лише в тому, що корупційні знахідки використовують такі люди, як прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, для вирішення на свою користь як двосторонніх питань, так і власних проблем з керівництвом ЄС.
“Головна проблема в тім, що невикорінена корупція — це не «всього лише» один незарахований «предмет» в українській вступній «заліковці», це — злоякісне явище, що роз’їдає нашу державу та суспільство й заважає всім реформам, гальмує всі необхідні країні перетворення — й не лише для вступу до ЄС. Так, напевно, «антикор» — найголовніша та важка для опанування Україною «дисципліна» в нашій «заліковці», але не єдина. Однак, схоже, українці наразі недооцінюють важливість інших «предметів» і складність інших проблем”, – зазначила Тетяна Силіна.
Вона звернула увагу, що лише 0,6% опитаних вказали головною перепоною для членства недостатній рівень демократії в Україні. Доповідь Європейської комісії поки не дає підстав вважати державу “круглою відмінницею” в демократичних змінах. Хоча перший із трьох критеріїв готовності країни до вступу в ЄС – це стабільність інститутів, які гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини й захист прав меншин.
Лише 2,3% обрали відповіддю “проблеми в судовій гілці влади”. Водночас 17,2% учасників у межах цього ж дослідження назвали реформування судової системи найбільшим позитивом вступу до Євросоюзу, вочевидь, не вважаючи, що зараз у цій сфері все добре.
Майже п’ята частина (19%) опитаних українців вказали на незавершеність війни Росії проти України як головну перешкоду на шляху до ЄС.
“І хоча високопоставлені єврочиновники стверджують, що чинник війни не є перешкодою для членства України, європейські експерти вважають, що навіть підготовка т.зв. переговорних рамок для переговорів про вступ України до ЄС «буде дуже складним політичним завданням для країн-членів за умов, коли питання територіальної цілісності країни-кандидата стоїть дуже гостро»”, – йдеться в статті.
Також мала кількість респондентів, лише 5,4%, вважають спротив деяких держав-членів Євросоюзу, зокрема Угорщини, головним гальмом для нашої країни.
“Будапешт уже заявив, що може заблокувати початок переговорів ЄС із Україною, якщо не буде виконано його вимог щодо закону про мову освіти для нацменшин. І оскільки дотримання прав меншин не лише входить до одного з розділів першого переговорного кластеру, а й є частиною політичного «копенгагенського критерію» членства в ЄС, цілком можна очікувати, що на «угорський слід» ми натикатимемося до самого вступу до Євросоюзу. І не тільки на угорський. Нині, щоб усвідомити, що дружба дружбою, але в кожного друга своя сорочка ближча до тіла, досить глянути хоча б на українсько-польський кордон, де простоюють сотні фур”, – написала Тетяна Силіна.
Близько 1,2% опитаних українців обрали варіант “внутрішні економічні та політичні проблеми в ЄС”, але, на думку авторки, саме це питання разом із корупцією може стати основною перешкодою для вступу України в Європейський Союз. Журналістка звернула увагу на суттєві ризики для нашої євроінтеграції, які потенційно можуть виникнути в 2024 році на тлі численних виборів у країнах ЄС та до Європарламенту, на тлі нового складу Єврокомісії.
“Доступ до структурних фондів ЄС українці називають одним із основних позитивів майбутнього членства в Євросоюзі. Та якою буде реакція країн — нинішніх членів, що можуть втратити значну частину або взагалі припинити отримувати кошти із цих фондів унаслідок вступу України — великої й дуже бідної країни, до того ж значно зруйнованої війною, яку розв’язала проти неї Росія? Чи готові країни-члени збільшити свій внесок у бюджет ЄС задля майбутнього розширення? Чи згодні пожертвувати своєю частиною «пирога» євросоюзівських фондів на користь України? Наразі про це заявила лише Естонія. А як ставляться наші найближчі друзі та впливові партнери, наприклад, Польща та Франція, до перспективи жорсткої конкуренції з українським агросектором?” – йдеться в тексті.
Результати дослідження ZN.UA, проведеного у співпраці з Центром Разумкова, також продемонстрували, що приблизно 24% громадян України без страху дивляться в майбутнє нашої держави в складі Європейського Союзу. Але близько 68% респондентів назвали свої страхи щодо членства в ЄС.