Європейська комісія з обережністю ставиться до спроб нового прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра домогтися розблокування заморожених коштів ЄС, хоча сам політик заявляє, що угода вже «дуже близька». Про це йдеться у матеріалі Politico.
У п’ятницю Мадяр зустрінеться з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн, щоб спробувати досягти прориву у питанні мільярдів євро, заблокованих через порушення законодавства ЄС за часів правління колишнього прем’єра Віктора Орбана.
Втім, європейські чиновники приватно попереджають, що процес далекий від того оптимістичного сценарію, який Мадяр озвучує публічно.
Один із чиновників Єврокомісії заявив Politico, що у п’ятницю, ймовірно, вдасться домовитися лише щодо частини питань, тоді як найскладніші теми залишаться відкритими.
«Звісно, не можна вимагати реформувати країну за одну ніч, тому ми не очікуємо домовленості щодо всього. Частину питань погодять, а над іншими ми продовжимо працювати», — сказав співрозмовник на умовах анонімності.
У Брюсселі є три основні побоювання:
- щодо майбутнього рішення суду про розблокування коштів для Угорщини;
- щодо здатності Мадяра швидко провести реформи без конституційної кризи;
- та досвід Польщі, де після зміни влади гроші розморозили, але реформи фактично загальмувалися.
Найближчий ризик пов’язаний із рішенням Європейського суду, який найближчими тижнями має винести вердикт щодо рішення Єврокомісії 2023 року про розблокування близько 10 мільярдів євро для Угорщини за прем’єрства Орбана.
Тоді Європейський парламент оскаржив це рішення, заявивши, що Єврокомісія проігнорувала проблеми з демократією та судовою системою в країні.
Генеральний адвокат суду вже підтримав позицію Європарламенту у своєму висновку.
У разі програшу Єврокомісію можуть знову звинуватити у тому, що вона надто швидко погодилася розморозити гроші для Угорщини. Саме тому тепер Брюссель наполягає, щоб реформи були не просто обіцяні, а вже реалізовані до виділення коштів.
Напруженість навколо візиту Мадяра також показала певний розрив між Будапештом і Брюсселем.
Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан ще минулими вихідними заявила Politico, що Мадяр зустрінеться з фон дер Ляйєн у четвер.
Будапешт кілька днів публічно анонсував зустріч, але Єврокомісія відмовлялася її підтверджувати. Лише пізно ввечері у середу, після того як Мадяр написав у соцмережах, що переговори відбудуться у п’ятницю, представник Єврокомісії офіційно підтвердив це.
Ще один незручний момент стався у четвер, коли НАТО скасувало заплановану пресконференцію за участю Мадяра та генсека Альянсу Марка Рютте.
У НАТО пояснили це «проблемами з графіком». Угорський уряд ситуацію не коментував.
Мадяр зробив питання розблокування європейських коштів центральною частиною своєї політики після поразки Орбана.
За його словами, разом із ним до Брюсселя прибули міністр фінансів Андраш Карман, міністр транспорту та інвестицій Давід Вітезі та глава МЗС Аніта Орбан для підготовчих переговорів.
«Однією з наших найважливіших передвиборчих обіцянок було забезпечити Угорщині кошти ЄС. Йдеться про сотні мільярдів форинтів. Усі країни-члени ЄС уже отримали ці гроші, крім Угорщини», — заявив Мадяр.
Водночас він додав, що деякі питання ще залишаються відкритими, але щодо багатьох важливих тем фактично вже досягнуто домовленостей.
Речниця Єврокомісії Паула Піньйо підтвердила, що між сторонами відбувається серія переговорів «для досягнення максимально можливого прогресу».
Головний пакет коштів, про який ідеться, — це 10,4 мільярда євро з фонду відновлення ЄС після пандемії.
Для розблокування грошей уряд Мадяра має подати оновлений план їх використання.
Щоб отримати всю суму, Угорщина повинна виконати так звані «суперумови» щодо судової системи, антикорупційних механізмів та державних закупівель.
Будапешт має офіційно подати запит до 31 серпня, а остаточні виплати мають завершитися до кінця року.
Хоча Мадяр має конституційну більшість у парламенті, реформи ще потрібно підготувати, ухвалити та провести через можливі судові оскарження.
Водночас ключові посади — зокрема президента країни, голову Конституційного суду та генерального прокурора — досі займають союзники Орбана, які можуть блокувати зміни.
Професор права та міжнародної політики Університету Гронінгена Джон Морейн заявив, що спроби усунути цих людей можуть спричинити конституційну кризу.
«Дуже важко відновити верховенство права, не порушивши при цьому сам закон», — сказав він.
За його словами, усунення керівників судової системи було б «дуже драконівським кроком».
«Він сам порушив би конституцію, а Єврокомісія не хоче бути з цим пов’язаною. Це призвело б до конституційної кризи».
Сам Мадяр уже визнав певні обмеження. Після заяви про намір приєднати Угорщину до Європейської прокуратури він зазначив:
«Ми не можемо погоджуватися на зміни, які можуть суперечити угорській конституційній системі. Думаю, Єврокомісія це зрозуміє».
На позицію Брюсселя також впливає польський досвід.
Після приходу до влади Дональда Туска у 2023 році Єврокомісія розморозила понад 100 мільярдів євро після обіцянок судових реформ та перших кроків до відновлення довіри.
Однак пізніше президент Польщі Кароль Навроцький, представник партії «Право і справедливість», заблокував ключові зміни.
Це спричинило критику на адресу Єврокомісії, яку звинуватили у тому, що вона розморозила кошти під обіцянки, а не під реальні зміни.
Попри це, європейські чиновники зацікавлені підтримати відхід Мадяра від політики Орбана після багаторічного конфлікту між Будапештом і Брюсселем.
Міністр у європейських справах Ірландії Томас Бірн назвав новий тон Угорщини «повним розворотом» та «приємним сигналом».
Водночас частина європейських столиць поки ставиться до Мадяра обережно та хоче спершу побачити реальні зміни, перш ніж повністю відновлювати довіру до Угорщини, зокрема у сфері обміну розвідданими.