«Грабіжники не повинні очікувати, що банки будуть дбати про безпеку їхні депозитних скриньок». Так пишуть колишній міністр фінансів США Ларрі Саммерс і його співавтори у нещодавній статті, аргументуючи необхідність арешту російських активів на західних рахунках.
Понад 225 мільярдів доларів активів російського Центробанку заморожені лише в ЄС. Політики у країнах-членах на сході Європи, не кажучи вже про саму Україну, хочуть використати ці гроші для відшкодування збитків, завданих російським вторгненням.
«Проблема полягає в тому, що згідно з міжнародним правом не існує чіткого способу заарештувати ці активи без голосування в Раді Безпеки ООН, рішення Міжнародного суду ООН або післявоєнного врегулювання. Кожен з цих способів вимагає згоди Росії», - пише The Economist.
Останньою, хто дізнався про це, була президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Під час виступу на щорічній конференції з питань відновлення України в Лондоні 21 червня вона оголосила, що Єврокомісія до літа висуне пропозицію щодо використання заморожених активів Росії. У той же час посли 27 країн-членів ЄС обговорювали юридичну оцінку цього питання, надану Швецією, яка головує в ЄС на ротаційній основі. За словами багатьох присутніх за столом, вердикт полягав у тому, що юридичні перешкоди будуть величезними.
Приблизно через тиждень лідери країн ЄС сказали Комісії обмежити будь-яку ініціативу тим, що є правдоподібним з юридичної точки зору: обкласти податком на непередбачувані прибутки приватні фірми, які утримують заморожені російські активи і, таким чином, отримують від них прибуток. За повідомленнями ЗМІ, навіть цей план настільки суперечливий серед країн-членів, що його розгляд було відкладено до кінця літа. Європейський центральний банк (ЄЦБ) також має серйозні застереження.
Експерти кажуть, що з юридичної точки зору план здається обґрунтованим. Приватний кліринговий центр і депозитарій цінних паперів у Бельгії Euroclear був змушений припинити проведення всіх платежів до Росії в результаті санкцій. Зараз у ньому знаходяться активи та готівка на суму майже 200 мільярдів євро. Менші суми заморожені на рахунках подібних фірм в інших країнах. Ці активи приносять прибуток: у випадку Euroclear 720 млн євро прибутку до оподаткування лише за перший квартал 2023 року.
«Цей прибуток можна було б оподатковувати більш високими податками: за ставкою, що наближається до 100%, - щоб забезпечити надходження до бюджету. Кліринговий центр залишив би собі щось, щоб компенсувати витрати на управління грошовими коштами (які, за даними Euroclear, склали 9 млн євро за перші три місяці 2023 року) і будь-які вищі вимоги до капіталу, які встановлюють регулятори. Проте ЄЦБ і деякі міністри фінансів побоюються за репутацію євро», - йдеться в статті.
Будь-який крок проти активів російського Центробанку може підірвати євро і європейські державні облігації як засіб збереження вартості для інших центральних банків у всьому світі. На їхню думку, Європа повинна діяти в тандемі з іншими державами G7, щоб репутаційні втрати були спільними.
Критики позиції ЄЦБ стверджують, що будь-яка репутаційна шкода вже завдана: резерви втратили будь-який сенс для Росії, коли їх заморозили. 12 липня G7 чітко заявила, що заморожування залишатиметься в силі доти, доки Росія не заплатить за шкоду, заподіяну Україні, що повинно стати стимулом для Росії до врегулювання конфлікту. Якщо вдасться досягти згоди між країнами G7, Єврокомісія, ймовірно, представить пропозицію після літа.
Обговорюються й інші ідеї. ЄС міг би спробувати отримати більшу віддачу від активів, наприклад, вимагаючи від приватних осіб, які володіють російськими коштами, вкласти їх у високоприбуткові інвестиції, а прибутки перерахувати до фонду ЄС.
«Але цей варіант був знятий з порядку денного: юридичні ризики вважаються вищими, оскільки ЄС брав би активнішу роль в управлінні російськими активами. Якщо інвестиції зазнають збитків, європейські платники податків могли б нести відповідальність перед російським Центральним банком, що було б незручно», - пише The Economist.
ЄС відкинув і більш радикальні пропозиції. Вилучення російських активів в односторонньому порядку було б явним порушенням міжнародного права. Держави мають імунітет від правової юрисдикції інших країн і від експропріації їхньої власності для погашення боргів. Згідно з міжнародним правом, санкції проти Росії допустимі лише як засіб спонукати її діяти по-іншому. Проста конфіскація активів виходила б за межі того, що дозволяють глобальні правила.
«Правила щодо контрзаходів містять тонкий баланс між тим, що державам потрібно дозволити робити для захисту себе і своїх прав, і ризиком зловживань, особливо з боку потужних держав», - каже Федеріка Паддеу з Кембриджського університету.
Вона додає, що такі заходи мають бути тимчасовими, по можливості зворотними і спрямованими на зміну поведінки, а не на покарання.
Така скрупульозність особливо важлива для ЄС - клубу, заснованого на правилах. На тлі геополітичного змагання між США і Китаєм, де міжнародні норми, здається, мають дедалі менше значення, ЄС прагне відстоювати їх там, де це можливо. У своїх останніх спробах зменшити залежність від Китаю європейські політики докладають зусиль, щоб знайти заходи, які відповідають світовим правилам торгівлі.
«Менш шляхетно державний імунітет захищає найбільшу країну ЄС, Німеччину, від позовів жертв нацистської окупації. Десять років тому Міжнародний суд ООН постановив, що італійські і грецькі суди не можуть присуджувати німецькі державні активи позивачам у таких справах. Існує мало шансів, що Німеччина погодиться на підрив державного імунітету», - пише The Economist.
Оподаткування приватних прибутків від активів Кремля може здатися занадто малим для українців та інших, хто обурений звірствами Росії. Але це найбільше, на що готовий піти ЄС.