Європейський Союз готується до внутрішньої боротьби за вміст 12-го пакету санкцій через війну Росії в Україні. Попередній 11-й санкційний пакет було введено у червні.
Новий пакет санкцій може бути представлений вже у жовтні й, ймовірно, включатиме довгоочікувану пропозицію використовувати прибутки, отримані від заморожених активів центрального банку Росії, для допомоги Україні, кажуть люди, знайомі з перебігом дискусій, повідомляє Bloomberg.
Польща і країни Балтії хочуть ввести додаткові санкцій щодо російського СПГ (скрапленого природного газу) та ІТ-послуг. Також ця група країн закликає ввести обмеження на російський ядерний сектор. Але ці спроби вже неодноразово наштовхувалися на опір, оскільки занадто багато країн-членів виступають проти.
Попередні спроби накласти санкції на російські алмази в Європі наштовхнулися на опір провідних країн-імпортерів, таких як Бельгія, яка стверджувала, що проста заборона без глобальної угоди просто перемістить прибуткову торгівлю коштовним камінням в інше місце. Механізм країн «Великої сімки» (G7) має на меті відстежувати переміщення коштовного каміння через кордони, а також запровадити пряму заборону на купівлю з 1 січня та непряму заборону, яка набуде чинності поступово. Цей механізм може бути взятий за основу у ЄС.
Новий пакет може бути ухвалений у першій половині жовтня або оголошений під час саміту ЄС-США, запланованого на наступний місяць, дата якого ще не визначена.
Будь-який новий пакет, ймовірно, також включатиме подальші кроки, спрямовані на боротьбу зі спроможністю Росії обходити санкції ЄС через треті країни, такі як ОАЕ і Туреччина.
В рамках дискусій Єврокомісія найближчими тижнями висуне пропозиції щодо запровадження податку на прибутки, які заморожені активи російського центрального банку генерують у клірингових центрах, незважаючи на опозицію з боку Європейського центрального банку.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, ймовірно, наполягатиме на введенні податку на ці прибутки, як і обіцяла раніше, але держави-члени висловили занепокоєння з приводу правової та фінансової стабільност внаслідок цього крокуі. Раніше, у зв'язку із заморожуванням активів російського центрального банку на суму близько 200 мільярдів євро, деякі європейські лідери закликали спрямувати частину цих коштів на відновлення України.
Нагадаємо, що у міністерстві фінансів РФ прогнозують, що країни Заходу не зважаться на подальше посилення санкцій проти РФ, у тому числі на масову конфіскацію заморожених російських активів за кордоном.
Раніше професор Університету Вірджинії та радник Державного департаменту США у 2005-2007 роках Філіп Зеліков на Київському безпековому форумі 5 вересня заявив, що лише в останні місяці уряди західних країн почали серйозно обговорювати можливість конфіскації російських активів.
«Вони почали розуміти, що політика санкцій зайшла у глухий кут і треба додати щось інше. Лише нещодавно уряди почали усвідомлювати, що потрібні додаткові заходи – взяти ці [заморожені] гроші та врятувати Україну», – сказав професор Зеліков.