Росія намагається оговтатися після масової висилки країнами Європи працівників своєї розвідки, що діяли там під дипломатичним прикриттям. Тож Кремль поставив собі за мету відновити цю шпигунську мережу. Про це йдеться у матеріалі видання Politico.
З’являється дедалі більше доказів того, що служба зовнішньої розвідки РФ та її військове розвідувальне управління (ГРУ) намагаються відновити мережі шпигунів, особливо з огляду на військову допомогу, що надходить Україні.
Видання зазначає, що саме також моніторинг стану виробництва та постачання зразків західної зброї в Україну та об'єкти критичної інфраструктури у країнах Європи є основними цілями для російських шпигунів.
Керівник британської служби розвідки МІ5 Кен МакКаллум назвав «найзначнішим стратегічним ударом» по Москві в новітній історії розвідки той факт, що після початку повномасштабного вторгнення в Україну з Європи було вигнано понад 400 так званих «незаявлених офіцерів розвідки». Йдеться зокрема про висилки з Франції, Бельгії та Німеччини, які різко зменшили здатність Кремля шпигувати.
Служба безпеки і розвідки Фінляндії (SUPO) заявила, що розвідувальні операції Москви в Північному регіоні істотно послабили не лише висилка російських розвідників, а й відмова у візі тим, хто потенційно міг їх замінити.
Крім того, директор Департаменту державної безпеки Литви Дарюс Яунішкіс заявив, що російські спецслужби прагнуть відновити або створити нові можливості для шпигунства в Європі. Зокрема. Для цього вони вивчають інші методи збору розвідданих, як-от кібероперації, нетрадиційне прикриття тощо.
Нагадаємо, наприкінці березня Служба військової контррозвідки Польщі за останні тижні затримала двох осіб, які працювали на спецслужби Росії та Білорусі. Один з них, наприклад, збирав інформацію про критичну інфраструктуру в Поморському та Куявсько-Поморському воєводствах, а також про діяльність служб і органів, відповідальних за безпеку та передавав її російським спецслужбам. Інший збирав подібні дані для білоруських спецслужб.
А заарештований у грудні минулого року в Німеччині за підозрою у шпигунстві на користь Росії співробітник Федеральної розвідувальної служби (BND) Німеччини Карстен Лінке отримав за свою інформацію 400 тисяч євро.