Президент Румунії Клаус Йоганніс хотів би стати наступним головою Європейської Ради після потенційної дострокової відставки Шарля Мішеля. Про це повідомляє Bloomberg.
Йоганніс приєднується до невеликого списку потенційних претендентів - включаючи колишніх прем'єрів Італії Маріо Драгі та Люксембургу Ксав'є Беттеля. Президент Євроради головує на засіданнях 27 лідерів ЄС і представляє Союз у питаннях, пов'язаних із зовнішньою політикою.
Плани Шарля Мішеля достроково піти у відставку з посади глави Євроради, якщо його оберуть до Європарламенту, запустили ранні дискусії щодо розподілу вищих посад в ЄС - складну систему, яка враховує національну і політичну приналежність кандидатів. Зазвичай такі переговори починаються після європейських виборів.
Драгі повернувся в центр уваги на тлі участі у підготовці доповіді про європейську конкурентоспроможність для Єврокомісії, підживлюючи припущення про те, що він може претендувати на посаду в ЄС. Однак ЗМІ пишуть, що Драгі, який також був очільником Європейського центрального банку, не зацікавлений у цій посаді.
Другий президентський термін Йоганніса закінчується наприкінці року, і він не має права балотуватися знову. Його може чекати важка боротьба за посаду глави Євроради, якщо президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн отримає другий термін, оскільки вони обидва є членами правоцентристської Європейської народної партії.
Європейські вибори відбудуться з 6 по 9 червня, що додає ще одне ускладнення до термінів кадрових перестановок.
Якщо Мішель буде обраний у червні, він може піти у відставку в липні, до запланованого закінчення терміну своїх повноважень у листопаді. Якщо не буде досягнуто домовленості щодо його наступника, цю роль тимчасово може взяти на себе прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, оскільки його країна буде головувати в ЄС на ротаційній основі протягом шести місяців.
Майбутнє головування Угорщини непокоїть лідерів ЄС і може стати сильним стимулом для компромісу після виборів, особливо з огляду на те, що Орбан блокує допомогу Україні. Він також ставить під сумнів, чи слід називати повномасштабне вторгнення Росії в Україну війною, і був єдиним лідером ЄС, який зустрівся з президентом РФ Владіміром Путіним після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт глави Кремля.
Беттель, колишній прем'єр-міністр Люксембургу і чинний міністр закордонних справ, нещодавно заявив, що наразі він не є кандидатом на посаду глави Євроради і хоче залишитися у своїй країні.
Наступного року на Європу очікує багато виборів і, відповідно, електоральних потрясінь. Політичний ландшафт західніше України може змінитися. Як все це може вплинути на європейську підтримку нашої країни у протистоянні агресії Росії, розповідав Петро Герасименко.