За словами прем’єр-міністра Данії Метте Фредеріксен, Європа повинна обмежити соціальні витрати та зниження податків, щоб стримати “агресивнішу Росію” шляхом тривалого збільшення фінансування оборони та безпеки.
Фредеріксен заявила в інтерв'ю Financial Times, що "наївний" континент повинен уникнути помилок 1930-х років і посилити свою оборонну промисловість, щоб стримати імперіалістичну Росію, яка зробила Україну своєю першою мішенню.
"Свобода має свою ціну. З точки зору Європи, ми повинні визнати, що не використали достатньо грошей на власну оборону і безпеку", - сказала вона, зазначивши, що після завершення холодної війни на початку 1990-х років Данія та інші країни скоротили військові бюджети.
"Коли ми це зробили, то змогли витратити більше грошей на соціальне забезпечення або зниження податків", - додала вона.
Це чергове попередження, які лунають з європейських столиць про швидке переозброєння Росії, яке може дозволити їй потенційно напасти на країну НАТО протягом декількох років.
Зауваження Фредеріксен є важливими, оскільки колись про неї говорили як про можливого майбутнього генсека НАТО, а також як про потенційну наступницю Шарля Мішеля на посаді глави Європейської Ради. Вона також є однією з найрішучіших прихильниць України та прокоментувала другу річницю повномасштабного вторгнення Москви.
"Я бачу більш агресивну Росію в усіх аспектах, не лише щодо України. І я думаю, що ми повинні запитати себе: чи є це кінцевим пунктом призначення для Росії? Чи це частина того, чого вони хочуть досягти, знову будуючи “Велику Росію”?", - зазначила Фредеріксен.
"Після двох років повномасштабного вторгнення не можна говорити лише про одну людину. Ви повинні говорити про країну", - додала вона, зазначивши, що експансіоністський порядок денний підтримує не лише президент РФ Владімір Путін, але й ширше суспільство.
Фредеріксен сказала, що нова ера визначається більш жорстким геополітичним та економічним ландшафтом у всьому світі.
"Ми були занадто наївними, а в західній частині світу ми були занадто зосереджені на збагаченні, і тому також створили залежність від країн, від яких не повинні залежати - газ від Росії і нові технології від Китаю", - пояснила вона.
За її словами, настав час провести "дискусію з населенням”.
“Загалом ми не заплатили ціну за нашу свободу за останні 30 років", - додала Фредеріксен.
Данія значно збільшила витрати на оборону, щоб досягти 2-відсоткового показника цього року, але Фредеріксен сказала, що уряд країни вже обговорює необхідність витрачати більше коштів на такі сфери, як кібервійна, штучний інтелект і космос.
"Хоча ми зараз досягаємо 2-відсоткового [цільового показника], я не думаю, що цього достатньо", - додала вона.
Фредеріксен, яка за п'ять років на посаді прем'єр-міністра працювала і з колишнім президентом США Дональдом Трампом, і з чинним лідером Джо Байденом, зазначила, що всі американські адміністрації закликали Європу активізуватися.
“Я думаю, що вони мають рацію. Це наша власна відповідальність - бути здатними захистити себе", - додала вона.
"Зараз Росія будує економіку війни, і за кілька років вона зможе напасти або кинути виклик країні НАТО, якщо ми не будемо здатні до стримування й оборони і якщо не будемо згуртованими. Що ми повинні зробити в найближчі роки, то це забезпечити, аби цього не сталося", - сказала Фредеріксен.
Витрати на оборону в Європі поступово зростають з моменту незаконної анексії Криму в 2014 році. Уряди деяких європейських країн, зокрема, “надихнули” коментарі колишнього президента США Дональда Трампа, який хоче повернутися в Білий дім, про те, що Росія може робити "все, що їй заманеться" з країнами НАТО, які не виконають мету з витрат на оборону у 2% ВВП. Очікується, що цього року рекордні 18 з 31 країни Альянсу досягнуть цільового показника витрат на оборону, на якому наполягав Трамп. Лідери ЄС дедалі більше занепокоєні тим, що Росія може націлитися на Молдову чи Грузію, а потім випробувати НАТО на східному фланзі, можливо, в країнах Балтії.
На тлі неодноразових погроз Трампа та зростання його шансів на перемогу на виборах президента США видання Politico проаналізувало, чи готова Європа боротися з агресією РФ самотужки, без допомоги Штатів. На думку аналітиків, Європі, для того, щоб компенсувати десятиліття недостатнього інвестування у військову сферу і відновити промислову базу, знадобляться від п'яти до десяти років та величезні суми грошей.