Лідер боснійських сербів-сепаратистів Мілорад Додік пообіцяв продовжувати послаблювати свою постраждалу від війни країну до такого стану, коли вона розпадеться на частини, повідомляє Associated Press.
«Я не ірраціональний, я знаю, що відповіддю Америки буде застосування сили... але в мене немає причин боятися цього в жертву (сербськими) національними інтересами», — сказав президент керованої сербами частини Боснії.
Він заявив, що будь-яка спроба використати міжнародне втручання для подальшого зміцнення спільних багатоетнічних інститутів Боснії зустрінеться рішенням боснійських сербів повністю відмовитися від них і повернути країну до стану роз’єднаності та дисфункції, в якому вона перебувала наприкінці свого жорстокого міжетнічного конфлікту у 1990-х роках.
Оскільки західні демократії не погодяться з цим, додав він, «на наступному етапі ми будемо змушені через їхню реакцію оголосити повну незалежність» контрольованих сербами регіонів Боснії.
Боснійська війна почалася в 1992 році, коли підтримувані Белградом боснійські серби спробували створити «етнічно чистий» регіон з метою приєднання до сусідньої Сербії шляхом убивства та вигнання з країни хорватів і боснійців, які переважно є мусульманами. Понад сто тисяч людей було вбито, а понад два мільйони, або більше половини населення країни, були вигнані зі своїх домівок до досягнення мирної угоди в Дейтоні, штат Огайо, наприкінці 1995 року.
Угода розділила Боснію на два утворення — Сербську Республіку під управлінням сербів і Боснійсько-Хорватську Федерацію — які отримали широку автономію, але залишилися пов’язаними деякими спільними багатоетнічними інститутами. Також було засновано Офіс Верховного представника — міжнародний орган, якому доручено стежити за виконанням мирної угоди, який отримав широкі повноваження вводити закони або звільняти посадовців, які підірвали крихкий післявоєнний етнічний баланс, включаючи суддів, державних службовців та члени парламенту.
Упродовж багатьох років ОВП чинило тиск на суперечливих етнічних лідерів Боснії, щоб вони побудували спільні загальнодержавні інституції, включаючи армію, розвідку та служби безпеки, найвищу судову систему та податкову адміністрацію. Проте необхідне подальше зміцнення існуючих інституцій і створення нових, якщо Боснія хоче досягти своєї декларованої мети приєднання до Європейського Союзу.
Додіка не збентежила заява Джеймса О’Брайена, помічника держсекретаря США з європейських і євразійських справ, опублікована днем раніше у X, раніше відомому як Twitter, про те, що Вашингтон діятиме, якщо хтось спробує змінити «основний елемент» мирної угоди 1995 року для Боснії, і що «не існує права на відділення».
«Серед сербів одна річ очевидна і визначена, а саме зростаюче усвідомлення того, що роки й десятиліття, які попереду нас, — це роки й десятиліття сербського національного об’єднання», — сказав Додік.
«Брюссель використовує обіцянку вступу до ЄС як інструмент для унітаризації Боснії», — наголосив Додік, який є твердо проросійським, додавши: «В принципі, наша політика все ще полягає в тому, що ми хочемо приєднатися (до ЄС), але ми більше не розглядаємо це як нашу єдину альтернативу».
За його словами, ЄС «довів свою здатність працювати проти власних інтересів», пішовши проти Москви у війні проти України.
Додік, який більше десяти років закликає до відділення сербської території від решти Боснії, зіткнувся з санкціями Великобританії та США за свою політику, але отримав підтримку Росії.
Поширені побоювання, що Росія намагається дестабілізувати Боснію та решту регіону, щоб принаймні трохи відвернути увагу світу від своєї війни в Україні.
«Подобається це США та Великій Британії чи ні, ми перетворимо адміністративний кордон між (двома) суб’єктами на наш національний кордон», – оголосив Додік.
Нагадаємо, у сусідній Сербії наразі тривають протести проти фальсифікації виборів.