Тріо країн Балтії – Литва, Латвія та Естонія – планують закласти у безпекові договори з Україною допомогу у вигляді частки власного ВВП, як це вже вказано у договорі, підписаному із Латвією, пише оглядач відділу міжнародної політики Володимир Кравченко у матеріалі «Чому для України настільки важлива допомога «балтійських яструбів».
Автор підкреслює, що хоча ВВП Латвії не є особливо великим, а задекларована частка у вигляді 0,25% ВВП не виглядає великими грошима, це хороший приклад для наслідування.
«Для нашої країни дуже важливою є фіксація цього зобов’язання у двосторонніх документах. Якщо західні країни виділять Україні частину свого ВВП, це вирішить питання сталого фінансування нашої країни за наявності проблем із виділенням коштів із боку США та перспективи приходу до влади Дональда Трампа», - зазначає він.
Аналогічна формула про щорічну військову допомогу в розмірі 0,25% ВВП, за інформацією ZN.UA, закладена і в угоди про співробітництво у сфері безпеки, які Україна збирається підписати з Литвою й Естонією.
Хоча за розмірами економік країни Балтії є одними з найменших серед членів ЄС і НАТО, у співвідношенні до ВВП вони надали найбільшу допомогу Україні: Латвія — близько 0,9% свого ВВП, Литва — приблизно 1%, а Естонія 1,4% ВВП. Водночас США хоч і передали Україні допомогу на суму в 44 млрд дол., але витратили на це лише 0,2% свого ВВП.
«Сумніви та побоювання, настільки розповсюджені серед членів НАТО, — не для Латвії, Литви й Естонії: балтійські держави роблять усе, щоб Україна перемогла у війні проти Росії. … Країни Балтії націлені на довгострокову військову та фінансову допомогу. Водночас Рига, Вільнюс і Таллінн є найпослідовнішими партнерами Києва не лише в протистоянні російській агресії, а й у питанні членства України в ЄС і НАТО: держави Балтії активно наполягають: якщо на Вашингтонському саміті Альянсу нашу країну не запросять, там мають хоча б оголосити про початок процесу переговорів про вступ", - підкреслює Кравченко.
Про те, чого слід очікувати від угод із партнерами і чому це не “гарантії безпеки”, розповідали Володимир Кравченко в статті “Безпека без гарантій? Що насправді пропонує Україні Захід” та Альона Гетьманчук у статті “Гарантований безпековий самообман: що насправді обіцяють Україні ключові партнери”.