Керівництво Європейського союзу розглядає можливість створення нової посади – комісара з питань оборони для нагляду за промисловими аспектами оборонної політики. Про необхідність такої посади у Брюсселі почали говорити під кінець другого року повномасштабної війни Росії проти України й на тлі заяв кандидата у президенти США Дональда Трампа про вибріковий підхід до оборони партнерів по НАТО у разі російського вторгнення. Наміри лідерів ЄС підтвердили POLITICO три особи, безпосередньо обізнані з цим питанням.
Відповідаючи на запитання про плани запровадження посади комісара з питань оборони, високопоставлений дипломат ЄС сказав: «Я був би здивований, якби вони цього не зробили. На оборону може бути спрямований значний фінансовий пакет. Тому вам знадобиться хтось, хто буде здійснювати нагляд за ним».
POLITICO зазначає, що серед кандидатів на посаду «оборонного боса» розглядаються Радослав Сікорський (міністр закордонних справ Польщі), а також прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас, яка закликає до «стратегічного стрибка не тільки в нашому мисленні, але й у реальних результатах».
«Зростає розуміння того, що Європа повинна робити набагато більше в сфері оборони. Тому ми, швидше за все, побачимо щось [посаду] з такою назвою. Але що саме буде включено до цього, буде предметом запеклих дебатів», – сказали чиновник Єврокомісії та високопосадовець з країни ЄС.
За словами єврочиновників, оборонна політика ЄС наразі розпорошена між різними інституціями, з недостатньо потужним Генеральним директоратом з питань оборони і космосу при Комісії, Європейським оборонним агентством під керівництвом Верховного представника Жозепа Борреля і спільною програмою закупівель блоку, EDIRPA, яка звітує перед Радою ЄС. Ідея полягає в тому, щоб централізувати деякі з цих функцій.
Нагадаємо, POLITICO вважає, що Трамп своїми заявами «вбив кілок у серце НАТО», залишивши Європу із розумінням, що вона сама й не може покладатися на США у своїй обороні. Можливість подальшого російського вторгнення й ізоляціонізм Трампа змушує європейських чиновників стимулювати збільшення оборонних можливостей, а національні уряди – сприяти нарощуванню оборонних виробництв.