США під керівництвом Дональда Трампа сприймаються радше як загроза, ніж як союзник, згідно з новим опитуванням Politico, проведеним у шести країнах ЄС.
З моменту повернення до влади в січні 2025 року Трамп поставив під сумнів прихильність Вашингтона до НАТО, погрожував анексувати Гренландію та Канаду, запровадив мита проти союзників та розпочав війну з Іраном, до якої європейські країни відмовилися приєднатися.
Лише 12% респондентів у Польщі, Іспанії, Бельгії, Франції, Німеччині та Італії назвали Америку близьким союзником, тоді як 36% сприймали США як загрозу. Натомість Китай сприймали як загрозу 29% опитаних у цих шести країнах. На національному рівні лише у Франції та Польщі респонденти частіше називали загрозою Китай, ніж США.
Опитування, яке свідчить про зміну поглядів на США, також вказало на поглиблення суперечності в основі європейської безпекової політики. Виборці хочуть, щоб Європа була краще озброєна та більш самодостатня, оскільки довіра до Америки підривається, але таке бажання слабшає, коли респондентам вказують на те, що оборона означає “особисті жертви”, більші бюджети або необмежену підтримку України.
Росію вважають явним ворогом — 70% усіх респондентів назвали її загрозою.
Найбільш негативно до США ставилися респонденти в Іспанії: 51% з них заявили, що Вашингтон становить загрозу для Європи — найвищий показник серед опитаних країн. Мадрид очолив опір війні, яку Трамп розпочав у лютому проти Ірану, і зазнав докорів від президента США за низькі видатки на оборону.
В Італії 46% респондентів заявили, що США становлять загрозу; цю позицію поділяють 42% бельгійців, 37% французів та 30% німців.
Винятком стала Польща, яка межує з Росією і розглядає союз із США як свою ключову гарантію безпеки: лише 13% респондентів заявили, що Штати становлять ризик.
Опитування також показало підтримку більшої стратегічної автономії.
У шести країнах 76% респондентів заявили, що підтримають відправку своїх збройних сил на захист союзника по НАТО в разі нападу. Підтримка зросла до 81%, коли сценарій передбачав захист іншої країни-члена ЄС. У кожній країні, де проводилося опитування, підтримка військової допомоги значно переважала опір.
Однак цей консенсус різко послабився, коли питання торкнулося особистої участі. Лише 19% респондентів заявили, що готові “взяти до рук зброю і воювати”, якщо на їхню країну буде скоєно напад. Майже половина (47%) воліли б долучатися в небойових ролях, таких як логістика, медична допомога чи цивільний захист. Ще 16% заявили, що підтримуватимуть свою країну, не беручи безпосередньої участі у війні, тоді як 12% готові розглянути можливість виїзду з країни.
Розрив між політичною підтримкою оборони та особистою готовністю воювати підкреслює виклик, що стоїть перед європейськими урядами, які розширюють військові амбіції.
Опитування також показало, що виборці загалом визнають необхідність посилення оборонної позиції Європи, хоча їхні думки стосовно фінансування залишаються розділеними.
У шести країнах 86% респондентів погодилися, що Європа повинна розвивати власні оборонні можливості, причому 56% висловили повну згоду. Особливо високою була підтримка в Польщі та Бельгії (по 95%) і Німеччині (89%).
Також поширена підтримка глибшої військової інтеграції: 69% респондентів висловилися за створення спільних європейських збройних сил, що діятимуть поряд із національними арміями. Рівень підтримки коливався від 60% у Франції до 83% у Бельгії.
Однак думки розійшлися, коли питання торкнулося видатків. 37% респондентів заявили, що їхня країна витрачає на оборону “приблизно стільки, скільки потрібно”, тоді як така сама частка вважають, що видатків “недостатньо”. Водночас 22% зазначили, що їхня країна вже витрачає занадто багато.
Відмінності на національному рівні досить помітні. В Німеччині (40%), Франції (44%) та Іспанії (43%) респонденти висловилися за збільшення видатків на оборону. В Італії 39% респондентів вважають, що видатки занадто високі — це найвищий показник серед опитаних країн. Польща виділялася на цьому тлі: більшість (56%) вважає, що нинішній рівень видатків є прийнятним.
Ці погляди загалом відповідають поточним обсягам оборонних витрат. Цього року Польща планує витратити на оборону 4,8% ВВП, що є найвищим показником у НАТО і значно перевищує показники інших опитаних країн.
Розбіжності щодо підтримки України
Результати опитування підкреслили розбіжності щодо підтримки України. У шести країнах 34% респондентів заявили, що Європа не надає достатньої підтримки Києву, 31% вважають, що нинішній рівень допомоги є загалом прийнятним, а 30% вважають, що Європа робить занадто багато.
Помітними були розбіжності на національному рівні. В Німеччині, яка є найбільшим європейським донором допомоги Україні, 45% респондентів вважають, що Європа робить недостатньо. В Італії, яка, за оцінками Кільського інституту, виділяє найменшу частку ВВП на цивільну та військову допомогу Україні серед шести опитаних країн, 42% вважають, що Європа надає занадто багато підтримки. Іспанія та Бельгія схилялися до думки, що підтримки недостатньо, тоді як у Франції думки розділилися більш рівномірно.
Попри ці розбіжності, підтримка зобов’язань щодо колективної оборони залишалася міцною у всіх опитаних країнах, особливо в межах НАТО. Результати опитування також підживлюють дискусії щодо призову, оскільки уряди шукають шляхи розширення військового потенціалу.
У Німеччині підтримка тієї чи іншої форми обов’язкової служби була особливо високою. Понад три чверті німецьких респондентів (78%) висловилися за відновлення призову або обов’язкової громадської служби, які були призупинені в 2011 році. Однак, зіткнувшись з опором у своїй коаліції, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц торік відмовився від планів повного відновлення призову і натомість провів законопроєкт спрямований на збільшення набору до 203 тисяч військовослужбовців до 2031 року.
Підтримка також висока в Бельгії (76%), тоді як думки респондентів були більш розділеними в Італії, де 53% висловилися “за”, та в Іспанії, де 54% виступили проти такої ідеї.
Опитування European Pulse було проведено компанією Cluster17 для Politico та beBartlet з 13 по 21 березня. В ньому взяли участь 6 698 дорослих респондентів, щонайменше по 1 000 респондентів із Бельгії, Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Іспанії. Результати для кожної країни розраховані, щоб бути репрезентативними за такими параметрами, як вік, стать та географічне розташування.
WSJ раніше писало, що Китай користується розбратом, який Трамп спровокував у відносинах США з союзниками. Пекін намагається“переманити” американських союзників обіцянками надійного торговельного партнерства і розглядає розрив у трансатлантичних відносинах як можливість.
Тим часом Трамп обговорює ідею покарати окремі країни НАТО, які, на його думку, не підтримали Сполучені Штати та Ізраїль у війні з Іраном. Потенційний план передбачає виведення американських військ із цих держав і перекидання цих сил на територію союзників, які продемонстрували більшу підтримку, писали ЗМІ.