У деяких країнах ЄС побоюються, що обговорення положення про взаємну допомогу всередині Союзу може дати США підстави скоротити свої безпекові зобов’язання перед Європою в межах НАТО. Чотири дипломати повідомили, що ці дебати на саміті на Кіпрі підняли «занадто рано» і це може мати негативні наслідки у відносинах із президентом США Дональдом Трампом, пише Euractiv.
Зокрема, дипломати висловлюють побоювання, що положення про взаємну допомогу зі статті 42.7 Договору ЄС можуть представити як альтернативу НАТО. У такому разі це може дати США підстави скоротити свої зобов’язання за статтею 5 Північноатлантичного договору.
Так, один із дипломатів ЄС зазначив, що якщо Євросоюз почне розробляти власні плани реагування на кризи, проводити навчання та моделювати застосування механізмів взаємної допомоги, Трамп може заявити, що Європа вже має власну систему оборони, тож потреба в НАТО стає менш очевидною.
Останніми місяцями дипломатичні структури ЄС почали готувати пояснювальний документ, який має показати, які саме ресурси Союз може надати у разі запуску положення про взаємну допомогу. Це відбувається на тлі зростання занепокоєння щодо надійності безпекових гарантій США у майбутньому.
Зокрема, положення, закріплене Лісабонським договором, зобов’язує країни ЄС надавати допомогу всіма доступними засобами, якщо одна з держав-членів зазнає збройного нападу. Водночас, на відміну від статті 5 НАТО, цей механізм ніколи повністю не застосовувався на практиці та залишається політично спірним.
Як пише Euractiv, делегації ЄС готують симуляційне навчання з бюрократичних процедур, яке має допомогти розробити майбутній інструктивний документ про те, як запускається цей механізм. За словами одного посадовця ЄС і одного дипломата, перше таке навчання планують провести наступного понеділка на рівні послів.
Деякі дипломати висловили занепокоєння, що такі навчання мають залишатися суто технічними й не переходити в політичні обговорення. Вони наголосили, що це особливо важливо через наближення липневого саміту НАТО в Анкарі, який і так проходитиме на тлі напружених трансатлантичних відносин.
Видання пише, що питання обговорювали під час неформального саміту ЄС у Нікосії минулого тижня. Дипломати охарактеризували дискусію як короткий і переважно інформаційний обмін думками. Президент Європейської ради Антоніу Кошта публічно підтвердив, що обговорення з цього приводу тривають.
Особливо активно цю ініціативу просуває Кіпр і дедалі частіше наголошує на необхідності надати статті 42.7 реального практичного змісту. Така позиція посилилася після того, як на початку іранської війни іранські дрони атакували британську військову базу на острові, що змусило окремі країни ЄС перекинути туди військові ресурси.
«Стаття 42.7 не може бути чимось теоретичним, вона повинна мати зміст. Ми не можемо говорити про автономію Європейського Союзу, якщо не маємо конкретного плану в цих секторах і не знаємо, як діяти», — заявив президент Нікос Христодулідіс.
Спотикаючись, але наполегливо США відходять від відповідальності за європейську оборону. Водночас вони докладають значних зусиль, аби залишитися на європейських ринках оборонної продукції та зберегти доступ до ключової логістики й ресурсів, необхідних для глобальної проєкції американської сили. Про перспективи створення європейського оборонного союзу без вирішальної ролі США читайте у статті «Америка відступає: хто захищатиме Європу завтра» Олексія Іжака.