Естонія планує стати першою країною Європейського Союзу, яка цього року легалізує конфіскацію пов'язаних з Кремлем активів для фінансування відновлення України. Цей крок, за словами міністра закордонних справ Естонії Маргуса Тсахкни, «по-справжньому вдарить» по Росії.
«Це дійсно вдарить по олігархах – це дійсно вдарить по російській державі», – сказав Тсахкна в інтерв'ю Bloomberg 7 серпня, додавши, що він очікує, що законодавство неминуче викличе російські судові позови.
Тсахкна оголосив, що уряд схвалить законопроект за два тижні перед тим, як відправити його до парламенту. Естонія, яка має спільний кордон з Росією, підштовхує інших членів ЄС рухатися вперед з загальноєвропейським планом, розплутуючи юридичні складнощі, пов'язані з конфіскацією активів, що потрапили під санкції.
Ініціатива Естонії, яка розробляється з грудня минулого року, може вплинути на фінансові активи російського бізнесу в Естонії, що перебувають під санкціями ЄС, на суму близько 35 мільйонів євро. Згідно з естонською схемою, міжнародний реєстр збитків України буде використовуватися як основа для експропріації підсанкційних активів. Розробка ініціативи відповідно до законодавства ЄС була ускладнена сильними гарантіями приватної власності в Естонії, сказав Тсахкна.
Нагадаємо, що у зв'язку із заморожуванням активів російського центрального банку на суму близько 200 мільярдів євро, деякі європейські лідери закликали спрямувати частину цих коштів на відновлення України. Цього тижня посадовці ЄС зустрілися з країнами-членами, щоб окреслити план введення податку на непередбачені прибутки, отримані з російських фондів. Обговорення продовжиться наступного тижня за участю експертів з усіх 27 урядів країн-членів ЄС. Європейська комісія запропонує законний шлях для перерахування доходів до бюджету ЄС.
У серпні радники з питань національної безпеки США, Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії заявили, що суверенні активи РФ у їхніх державах залишаться замороженими, поки Росія не заплатить за шкоду, яку завдала Україні. За словами професора Університету Вірджинії та радника Державного департаменту США у 2005-2007 роках Філіпа Зелікова, лише три-чотири мiсяцi тому уряди західних країн почали серйозно обговорювати можливість конфіскації російських активів. «Вони почали розуміти, що політика санкцій зайшла у глухий кут і треба додати щось інше… потрібні додаткові заходи – взяти ці [заморожені] гроші та врятувати Україну», сказав Зеліков, виступаючи на Київському безпековому форумі 5 вересня.