Цього тижня канцлер Німеччини Олаф Шольц закладав фундамент нового заводу з виробництва боєприпасів. Цей крок має дозволити країні відновити свій майже повністю виснажений арсенал артилерійських снарядів.
Але попри те, що він представив закладення фундаменту як ще одну відповідь Німеччини Росії, це також стало нагадуванням — наскільки повільною була реакція Європи. Мине рік, перш ніж новий завод зможе випускати 50 000 снарядів на рік з надією подвоїти цей показник у 2026 році, зазначає видання The New York Times.
Згідно з виданням, цього надто мало і надто пізно, щоб допомогти Україні в найважчий момент, і якраз у той час, коли пакет допомоги з США може виявитися неефективним. Та й для Європи загалом, мабуть, уже пізно, оскільки лідери попереджають, що президент Росії Владімір Путін, якщо йому вдасться захопити й утримати хоча б частину України, може спробувати найближчими роками перевірити на міцність зобов'язання НАТО щодо захисту кожного сантиметра своєї території.
Навіть після того, як у вівторок 13 лютого Сенат пропустив пакет допомоги Україні в розмірі 60 мільярдів доларів, його затвердження в Палаті представників перебуває під сумнівом, а високопоставлені європейські чиновники в галузі оборони кажуть, що їхні власні арсенали виснажені до такого небезпечно низького рівня, що залишилося зовсім небагато. Над усім цим нависають американські президентські вибори, наслідки яких відчуваються вже зараз.
Крім того, європейських лідерів турбує непередбачуваність Трампа і його удавана готовність укладати угоди з Путіним без залучення України або її сусідів. Вони також розуміють, що навіть якщо Трамп програє, дні, коли великі пакети допомоги та озброєнь для України затверджувалися Конгресом, найімовірніше, минули — і ера американських залізних гарантій безпеки теж може закінчитися. Це означає, що Європі, чиї майбутні зобов'язання перед Україною вже перевищують зобов'язання Вашингтона, найімовірніше, доведеться витрачати набагато більше коштів на власну оборону і готуватися до того, що роль Америки в НАТО може зменшитися.
Однак малоймовірно, що Європа зможе найближчим часом замінити Сполучені Штати як гаранта безпеки — і не без різкого збільшення військових витрат понад встановлений НАТО показник у 2 % від економічного виробництва, якому наразі відповідають лише 11 із 31 члена альянсу. Цей недолік є джерелом критики з боку Трампа. Але європейці підозрюють, що в основі лежить його давнє захоплення Путіним і презирство до України.
Але цифри говорять лише про частину історії. Головний захист Європи — американський ядерний арсенал, який зберігається від Німеччини до Туреччини, але це безглуздо, якщо є сумніви в тому, що США справді прийдуть на допомогу навіть найменшій або найвразливішій з країн НАТО. За словами експерта з питань оборони з Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки Клаудії Майор, наразі Європа не зможе захистити себе від Росії у звичайному конфлікті без допомоги США.
"Будь-яке припущення про те, що союзники не захищатимуть один одного, підриває всю нашу безпеку, включно з безпекою США, і наражає американських і європейських солдатів на підвищений ризик", — заявив Генеральный секретар НАТО Єнс Столтенберг у неділю 11 лютого, схоже, усвідомивши уже завдані збитки.
Керівник нового заводу з виробництва боєприпасів упевнений, що для того, щоб справді бути готовою до війни з Росією, Європі знадобиться 10 років на відновлення збройних сил. Армії атрофувалися після закінчення холодної війни, а арсенали виснажені в поспіху під час порятунку України. Але навіть для того, щоб бути "в порядку", підкреслив він, буде потрібно три або чотири роки збільшення військових витрат і виробництва.