UA / RU
Підтримати ZN.ua

Зона вільної торгівлі СНД — без доступу до російських трубопроводів...

Міненергетики Російської Федерації та російська держкомпанія "Транснефть" виступають проти вільного доступу країн СНД до газових і нафтових трубопроводів, розташованих на території РФ

Автор: Ганна Люта

Нещодавно Міністерство енергетики Російської Федерації досить чітко висловилося проти того, щоб країни - учасниці Договору про зону вільної торгівлі СНД узгоджували умови "Угоди про транзит трубопровідним транспортом СНД". А тепер, як повідомляють "Известия", і російська держкомпанія "Транснефть" пропонує уряду РФ відмовитися від участі в розробці зазначеної вище угоди. Така ініціатива міститься в листі на ім'я уряду РФ за підписом віце-президента "Транснефти" Михайла Баркова.

За ідеєю, ця угода покликана забезпечити країнам СНД рівні права доступу до всіх транспортних систем, включаючи системи "Газпрому" і "Транснефти". Однак, схоже, російська сторона готова обговорювати безліч аспектів, крім, власне, рівного доступу до газо- і нафтотранспортної інфраструктури на своїй території. Що, взагалі-то, не новина: адже й від України російська сторона вимагає відмовитися від євроенергопакетів, які передбачають саме такий принцип - рівного доступу до газо- і нафтотрубопровідної інфраструктури. Було б навіть якось нелогічно, якби в рамках іншого регіонального об'єднання - зони вільної торгівлі СНД - росіяни погодилися на застосування аналогічного принципу.

У листі глава "Транснефти" Михайло Барков підтримав позицію Міненергетики РФ, яке закликало ігнорувати положення Договору про зону вільної торгівлі СНД від 18 жовтня 2010 р., яке зобов'язує учасників узгодити умови "Угоди про транзит...".

Договір було підписано наприкінці 2011 р. До нього приєдналися Росія, Україна, Білорусь, Казахстан, Вірменія, Таджикистан, Молдова і Киргизстан. Три країни - Азербайджан, Туркменистан та Узбекистан - не підписали документа, однак заявляли, що планують приєднатися до нього.

Стаття 7 Договору про зону вільної торгівлі СНД декларує свободу транзиту та пропонує учасникам забезпечувати рівні умови транзиту на території СНД, але не поширює її на поставки трубопровідним транспортом. При цьому пункт 4 статті 7 зобов'язує учасників договору впродовж шести місяців після вступу його в силу - до кінця березня 2013 р. - завершити переговори з підготовки "Угоди про транзит трубопровідним транспортом СНД".

Під час обговорення умов угоди, що розпочалися наприкінці 2012 р., з'ясувалося, що партнери РФ з переговорів мають намір закласти в нього принципи Договору до Енергетичної хартії 1994 р., у якій декларується "свобода транзиту енергетичних матеріалів і продуктів без відмінностей у тому, що стосується походження, місця призначення або власника". Про намір внести в угоду ці принципи заявили, зокрема, представники України та Молдови.

Фактично йшлося про намір поширити на територію СНД дію Третього енергопакета ЄС.

Однак Міністерство енергетики РФ виступило різко проти обговорення самої можливості лібералізації доступу партнерів по СНД до трубопровідних транспортних систем. Як повідомляє джерело, близьке до переговорів, російське Міненерго вважає, що умови транзиту трубопровідним транспортом чітко прописані у двосторонніх угодах у рамках Єдиного економічного простору, в умовах приєднання Росії до СОТ, а також у двосторонніх договорах суб'єктів господарювання.

На думку аналітика RusEnergy Михайла Крутихіна, відмова від принципів свободи транзиту, закладених у Договорі про зону вільної торгівлі та у Договорі до Енергетичної хартії, - це не індивідуальна позиція "Транснефти" і Міненергетики, а спільна позиція уряду РФ.

Росія наполягає, що енерготранспортні мережі в СНД мають вважатися продовженням внутрішньоросійських мереж і підпорядковуватися особливим правилам. У рамках цієї політики відмова російського керівництва від дотримання положень Договору про зону вільної торгівлі в СНД, які передбачають лібералізацію умов транзиту енергоносіїв, цілком природна.

Однак такий підхід РФ повністю суперечить інтересам інших учасників цього договору, зокрема України. І це в черговий раз актуалізує для нас питання: навіщо нам участь у такому регіональному об'єднанні, яке ніяк не враховує інтересів України?