Одним із елементів енергетичної безпеки та головною метою енергетичної політики ЄС вважає енергодиверсифікацію, яка включає диверсифікацію джерел постачання, диверсифікацію постачальників та диверсифікацію маршрутів постачання енергоносіїв. Проте, будь-яких фіксованих параметрів диверсифікації (наприклад, щодо максимальної частки імпортних поставок, що можуть припадати на одного постачальника), у нормативно-правових актах ЄС немає. При цьому Єврокомісія та Євроенергоспівтовариство наполягяють, що як країни колишнього СРСР, так і решта країн-членів ЄС не можуть отримувати з одного джерела більше 35% енергоносіїв.
Можливо, це пояснюється існуючою фактичною ситуацією, яку відображають наступні офіційні статистичні дані.
Частка Росії в загальному газовому імпорті країн ЄС становила 39,3% (2017) та 40,2% (2018), частка Норвегії – 33,1% (2017) та 35% (2018), частка Алжиру – 13,5% (2017) та 11,3% (2018), частка Катару – 5,9% (2017) та 5,8% (2018).
Частка Росії в загальному нафтовому імпорті країн ЄС становила 29,9% (2017) та 27,3% (2018), частка Норвегії – 13% (2017) та 11,2% (2018), частка Казахстану – 7,9% (2017) та 7,8% (2018), частка Нігерії – 6,5% (2017) та 8,1% (2018), частка Іраку – 6,8% (2017) та 6,9% (2018), частка Саудівської Аравії – 5,8% (2017) та 6,6% (2018).
Усі держави-члени ЄС імпортували нафту та природний газ у 2018 році (як і цього року). У чотирьох державах-членах ЄС (Болгарія, Естонія, Словакія та Фінляндія) частка імпорту нафти із Росії становила більше 75% у загальному обсязі імпорту нафти.
У одинадцяти державах-членах ЄС - Болгарія, Чехія, Естонія, Латвія, Угорщина, Австрія, Польща, Румунія, Словенія, Словаччина та Фінляндія - частка імпортованого із Росії природного газу становила більше 75% (у загальному обсязі імпорту газу).
Найбільшими у ЄС імпортерами газу з-поза меж ЄС є Німеччина, а також Франція, Нідерланди та Великобританія. У цих країнах частка енергоносіїв Росії в національному імпорті газу становить менше 25% для Франції та Великобританії, від 25 % до 50% для Нідерландів, від 50% до 75% для Німеччини.
Найбільшими в ЄС імпортерами нафти з-поза меж ЄС є Німеччина, Іспанія, Італія та Нідерланди. У цих країнах частка енергоносіїв Росії в національному імпорті нафти становить менше 25%, для Іспанії та Італії - від 25 % до 50% для Нідерландів та Німеччини (дані Євростату за 2018 рік).