Випробування енерготарифами

До 3,5 грн за кіловат-годину підскочить ціна на електроенергію для українців після остаточного запуску з 1 липня нової моделі реформованого енергоринку, - це втричі більше порівняно з нинішнім середньозваженим тарифом.

Такого висновку дійшли енергетичні експерти і практики, адже ціни для промислових споживачів різко поповзли вгору відразу після запровадження з 1 січня 2019-го нової моделі роздрібного енергоринку - першого етапу реформи, що здійснюється відповідно до Закону "Про ринок електричної енергії" (набув чинності в червні 2017 р.). Згідно з положеннями цього закону ціни для побутових споживачів мають зрівнятися з цінами для промислових підприємств.

Тарифи на електроенергію: динаміка і перспективи

Отже, енергорегулятор, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), відповідно до Закону "Про ринок електричної енергії" з липня припинить установлювати тарифи на електроенергію для побутових споживачів.

Вартість електроенергії з 1 липня має формувати ринок. За прогнозами експертів, ціна для українців може підвищитися в рази - до 3,5 грн за кіловат-годину.

Проте не виключено, що спочатку уряд стримуватиме різке подорожчання шляхом запровадження спеціальних обов'язків з постачання електроенергії за пільговими цінами окремим категоріям споживачів. Принаймні регулятор уже готує відповідні пропозиції для Кабінету міністрів, повідомила DT.UA голова НКРЕКП Оксана Кривенко.

Впровадження з 1 липня нової моделі енергоринку (детальніше про це трохи нижче) стане своєрідним лакмусовим папірцем, що оголить колосальні проблеми в енергетичному секторі, які було накопичено за останні десятиліття та які мали б розв'язати до запуску нової моделі енергоринку.

Парадокс у тому, що тарифи на електроенергію протягом останніх двох десятиліть зросли більш як у десять разів, але невідомо, куди ж пішли додатково зібрані мільярди.

Ні належного оновлення зношених енергетичних мереж, ні спорудження сучасних електростанцій (за винятком об'єктів відновлюваних джерел, а їх, до слова, в повному обсязі не може прийняти енергосистема України без достатньої кількості регулюючих потужностей), ні належних запасів вугілля на складах теплових електростанцій (ТЕС) немає.

Чому ж не вирішуються проблеми галузі і куди витрачається додаткова виручка? Причетні до енергетики державні чиновники не виказують бажання давати пояснення, - на подібні запити вони не реагують...

Навіть незначне підвищення тарифу на електроенергію на 7–10 коп./кВт∙год приносить додаткові мільярди доходів учасникам енергоринку, а особливо тепловій генерації (75% усіх ТЕС належить Рінату Ахметову), - тарифи для ТЕС у 3–4 рази вищі, ніж для атомних електростанцій (АЕС). А коли тарифи зростають у рази, відповідно, в рази множаться і доходи в енергобізнесі.

Цілком логічно припустити, що при такому різкому зростанні доходів галузь мала б розвиватися шаленими темпами (мимоволі згадаєш знаменитий план ГОЕЛРО часів Леніна/Ульянова, завдяки якому на початку минулого сторіччя було електрифіковано напіврозвалену Росію, а також Україну).

За даними НКРЕКП, усього в Україні налічується близько 16,5 млн побутових споживачів електроенергії та 0,5 млн непобутових.

Тарифи на електроенергію весь час повзуть угору. І стається це всупереч обіцянкам влади, яка гарантувала, що дворічний тарифний марафон, розпочатий навесні 2015 р. і завершений 1 березня 2017-го, доведе тарифи для населення до економічно обґрунтованого рівня. Тоді ж обіцяли покінчити із ситуацією, коли за низькі тарифи для населення платила промисловість. А ще споживачів тішили розповідями про те, що завдяки вищим тарифам енергоринок наповнюватиметься додатковими мільярдами, які спрямують на модернізацію зношених енергетичних об'єктів. На жаль, нічого навіть подібного не сталося.

Що маємо у підсумку після дворічної програми зростання тарифів? Енергетика деградує, а споживачі страждають через постійні знеструмлення, проте змушені платити за високими тарифами за неякісні послуги. І це при тому, що електроенергія для українців тільки за останню п'ятирічку подорожчала уп'ятеро! Зокрема, лише з квітня 2015-го, коли тариф становив 51,2 коп./кВт∙год, до березня 2017-го середнє значення тарифу для побутового споживача зросло в 2,4 разу! (Див. табл. 1. Деталізовану інформацію про поетапне підвищення тарифів для побутових споживачів можна знайти на сайті НКРЕКП.) У результаті, наприклад, у 2016 р. споживачі заплатили за електроенергію на 27 млрд грн більше, ніж 2015-го.

Цілком логічне запитання: де додатково зібрані мільярди, на фінансування яких конкретних проектів їх спрямовано? Або на чиї рахунки їх розпорошено?

Через стрімку інфляцію в економіці України тариф на електроенергію для населення так і не досяг обіцяного "економічно обґрунтованого рівня". Нині нас знову годують розповідями, що електрика має подорожчати. Це лише посилить боргові проблеми на енергоринку, адже споживачі не мають достатніх коштів на оплату підвищених енерготарифів, а державних субсидій на всіх нужденних катастрофічно бракує. Хоч би як намагалися пояснити запровадження жорстокіших заходів щодо субсидіантів.

Боргові наслідки тарифних перегонів

На жаль, синхронно із підвищенням тарифів в енергетиці відбувається нарощування боргового шлейфу за спожиту електричну енергію. "За підсумками 2018 р., заборгованість споживачів зросла з 28,9 млрд до 33,6 млрд грн, або на 16%", - повідомила голова НКРЕКП О.Кривенко на своїй сторінці у Facebook. "Сумарна вартість спожитої електроенергії у 2018 р. становила понад 195 млрд грн (з ПДВ)", - зазначила вона.

Прирощена заборгованість на майже 5 млрд грн - це борги населення, а ще 28 млрд заборгували підприємства та бюджетні установи. Отже, що вищий тариф на електроенергію, то швидше накопичуються борги, адже ні населення, ні промислові та бюджетні установи не мають достатньо коштів для своєчасних і повних розрахунків.

"На початок 2019 р. оплата в ДП "Енергоринок" за грудень становила лише 89%, - це безпрецедентно низький рівень, такого не було із кінця 90-х", - вважає голова Асоціації споживачів енергетики і комунальних послуг, колишній член НКРЕКП Андрій Герус.

"За моїми оцінками, сумарно всі борги населення та підприємств за енергоносії - газ, електроенергію, "теплі послуги" та воду - вже сягають майже 100 млрд грн. Це катастрофа, масштаб якої лише зростає. Схоже, ми вже пройшли точку неповернення, і борги в принципі вже неможливо погасити, тому єдиний спосіб - це їх списати або ж закрити коштами бюджету", - пояснює він. Герус акцентує увагу на тому, що розпочата у березні монетизація субсидій, тобто їх видача готівкою, поза сумнівом, збільшить обсяги боргів через неплатежі.

Вимальовується невтішна перспектива: неплатоспроможні споживачі й надалі щороку недоплачуватимуть за електроенергію щонайменше 5 млрд грн. І якщо уряд і парламент не встигнуть розробити розумні та дієві механізми компенсації цих витрат, то запланований до запуску з 1 липня новий оптовий енергоринок (або ринок прямих контрактів) опиниться під великим питанням. Адже одна з умов закону про енергоринок - повністю "розшити" борги, ліквідувати перехресне субсидіювання населення коштами промислових підприємств. Зрозуміло, що зробити цього вже не вдасться, тому не виключено, що повномасштабний запуск енергоринку буде відтерміновано.

Довідка

За даними Міненерговугільпрому, в 2018 р. в Україні було вироблено 159,4 млрд кВт∙год електроенергії, що на 2,5% більше, ніж 2017-го.

Частка атомних електростанцій у загальноукраїнському виробництві електроенергії дорівнює 53%, теплових електростанцій та електроцентралей - 37, гідроелектростанцій - 7, з альтернативних джерел торік в Україні було вироблено 2% електроенергії і ще 1% припадає на блок-станції та інші джерела.

Реформування за європейськими стандартами

Тепер детальніше про те, чому тариф для населення поповзе вгору. З 1 січня в Україні стартувала нова модель роздрібного енергоринку, з появою якої припинили існування всі обленерго, їм на зміну прийшли нові постачальники - на сьогодні в Україні діють 25 постачальників універсальних послуг і 33 оператори системи розподілу, а також понад 200 вільних постачальників електроенергії.

Платити доведеться двом різним компаніям, створеним після розділення (анбандлінгу) колишніх обленерго: оператору-постачальнику та оператору системи розподілу (це фактично ті ж обленерго). Перші формують платіжки і мають забезпечувати розрахунки із споживачами, другі - безпосередньо обслуговують мережі. Тариф для побутових споживачів поки що залишається без змін.

Право на універсальну послугу (тариф установлює НКРЕКП)мають усі побутові споживачі, дрібні непобутові споживачі, які згідно зі змінами до законодавства, мають об'єкти потужністю до 50 кВт, а також у перші два роки після запуску роздрібного ринку - з потужністю до 150 кВт. А ще бюджетні установи в перші два роки. Для решти споживачів ціна електричної енергії формується на ринку, де вже зафіксоване її значне зростання.

Реформа ринку електроенергетики: перші штрихи

Реформування енергоринку має здійснюватися в два етапи. Перший - лібералізація роздрібного енергоринку (поставки електроенергії кінцевим споживачам), другий - лібералізація на ринку виробників електроенергії.

Відповідно до Закону "Про ринок електричної енергії", другий етап має стартувати з 1 липня, - тоді почнуть діяти прямі контракти між промисловими споживачами та постачальниками електроенергії. Тобто ринок прямих контрактів прийде на зміну застарілій моделі англійського пулу, коли всі генеруючі компанії продають свій товар в оптовий енергоринок (ДП "Енергоринок"), де після "змішування" формується середня оптова ціна. Далі електроенергію в "Енергоринку" закуповують енергопостачальні компанії (за регульованим і нерегульованим тарифами), а потім продають її споживачам. Зібрані кошти постачальники повертають в "Енергоринок", який потім за чинним алгоритмом розраховується з усіма виробниками та постачальниками електроенергії. З огляду на те, що ціна для населення дотаційна, недоплати перекладають на промисловість, формується обсяг так званого перехресного субсидіювання (дотаційні сертифікати).

За даними НКРЕКП, за підсумками 2018 р. обсяг дотаційних сертифікатів зріс порівняно з 2017 р на 25% - до понад 45 млрд грн. Це зумовлено тим, що тарифи для промисловості в останні два роки постійно підвищують, тоді як для населення вони незмінні з 1 березня 2017 р.

Крім згаданих постачальників універсальних послуг (їх 25 - по одному в кожній області), на ринку з'явилася велика кількість пропозицій від інших новостворених компаній. На кінець 2018 р. 683 постачальники заявили про готовність замінити обленерго. Така їх кількість зареєстрована в реєстрах операторів систем розподілу електроенергії в усіх областях України. Це приблизно втричі більше, ніж наявна кількість ліцензіатів, і зрозуміло, чому: гіпотетично один ліцензіат може постачати електроенергію споживачам одночасно в кількох областях. Але поки що їхні цінові пропозиції значно вищі порівняно з постачальниками універсальних послуг, адже тарифи для населення все ще регулює НКРЕКП, стримуючи їх різке зростання.

Водночас ціна на електроенергію для промислових підприємств уже формується на ринку, і вона в рази вища, ніж для побутових споживачів, - в січні вже перевищила 3 грн/кВт∙год. Закон про енергоринок України зобов'язує вирівняти ціни для промисловості та побутових споживачів, тому з 1 липня тарифи для населення поповзуть угору в тому разі, якщо уряд не запровадить "спеціальних обов'язків" постачальника за пільговими цінами. Світова практика свідчить: тарифи для населення завжди вищі, ніж для промисловості. Вже згадувалося, що регулятор готує пакет документів для уряду з метою стримувати зростання ціни для населення на певний період після запровадження нової моделі енергоринку.

Відповідно до енергозакону, з 1 липня тарифів не має бути ні для населення, ні для промисловості, - ціну на електричну енергію повинен формувати ринок, хоча у перші два роки не обійдеться без втручання НКРЕКП, адже жоден промисловий споживач не захоче купувати значно дорожчу електроенергію, приміром, теплових електростанцій. А цей вид генерації потрібно зберегти, адже потужності ТЕС виконують ще й функцію регулювання добових пікових навантажень в енергомережі.

Для тих, хто не встиг до 1 січня підписати договір із новими постачальниками, уряд згідно із законом запровадив послугу постачальника "останньої надії" (ПОН), - її протягом двох років надаватиме держпідприємство "Укрінтеренерго". Тому ніхто із споживачів у січні не був знеструмлений навіть за відсутності нового договору. Але тариф на електроенергію від постачальника "останньої надії" на 25–30% вищий порівняно з тарифами постачальників універсальної послуги (ПУП). Побутових споживачів напряму це не торкнулося, але послуги деяких комунальних підприємств в один момент подорожчали на чверть, адже до постачальника "останньої надії" автоматично потрапили деякі найбільші боржники за електроенергію - комунальні підприємства та шахти: через борги за електроенергію на оголошені ними тендери ніхто з постачальників не прийшов. Тепер ці боржники не платять у повному обсязі компанії "Укренерго", а остання нарощує борги перед ДП "Енергоринок".

Якщо ж уряд не вирішить проблеми боргів на енергоринку, експерти прогнозують хвилю банкрутств щойно створених підприємств - постачальників універсальної послуги. У результаті цього вже не тисячі, а мільйони споживачів "упадуть" на постачальника "останньої надії", і запуститься ланцюгова реакція банкрутств, вважає представниця "Укренергоконсалтингу" Наталія Костишева.

Січневий провал

У лютому українці отримували платіжки з новими реквізитами за спожиту в січні електроенергію від нових постачальників. Згідно з новою моделлю, за якість електропостачання відповідає розподільча компанія, тобто колишнє обленерго. До її обов'язків входить ремонт електричних ліній, підстанцій, встановлення лічильників споживачам. Але якщо кошти за спожиту електроенергію і послуги за утримання мереж збиратиме постачальник, то він матиме змогу штрафувати розподільчу компанію за неякісне постачання електроенергії, чим стимулюватиме до більш якісної роботи.

Підготовка тривала майже два роки, але насправді зміни договірної бази між ДП "Енергоринок" і новими учасниками розроблялися в останні 2,5–3 місяці 2018 р. Проблему ускладнювала повна зміна логіки відносин нових учасників - як між собою, так і щодо споживачів. З'явилися специфічні суб'єкти ринку, такі як постачальник "останньої надії", постачальники універсальної послуги, оператори системи розподілу (ОСР). Останні - це фактично колишні обленерго, але з дещо іншою функціональністю, зокрема, вони не мають права постачати електроенергію кінцевому споживачеві.

"Однією з їх критичних функцій є повне адміністрування процесу постачання на своїй ліцензованій території", - пояснив DT.UA заступник директора з економіки та фінансів ДП "Енергоринок" Юрій Бойко, наголошуючи на тому, що практично всі ОСР виявилися неготовими до якісного і повного виконання цього обов'язку з першого дня реформи.

"На початок січня на ринку існували певні методологічні передумови такої ситуації, головна з яких - це відсутність чіткого розуміння, хто і як повинен адмініструвати споживачів, що не мають електричних зав'язків з мережами ОСР, тобто приєднані до мереж НЕК "Укренерго" або ж до мереж виробників електроенергії(як у містах-супутниках ТЕС і АЕС, там споживачі не під'єднані до мереж обленерго, а напряму до мереж станцій. - Н.П.). Але навіть після роз'яснень і уточнень регулятором цього блоку питань щоденна передача даних від операторів системи розподілу погодинних обсягів споживання по всіх постачальниках цієї території відбувалася з величезною кількістю помилок", - додав він.

У результаті в "Енергоринок" масово передавалися дані не в тому форматі, які здатна була сприймати автоматизована система. Крім того, багато проблем додали компанії-постачальники, кількість яких з 1 січня значно зросла. Інколи через власну некомпетентність, а ще через своє трактування вимог Договору між членами оптового ринку електроенергії (ДЧОРЕ) такі компанії некоректно формували свої заявки для операторів розподілу, які, в свою чергу, лягали в основу подальшого спотворення даних загалом по Україні.

Усе це зробило неможливим зведення добових погодинних балансів, на базі яких розраховуються цінові показники для учасників енергоринку. Як наслідок, у постачальників не було оперативних даних щодо цін, за якими вони закуповували електроенергію на енергоринку з метою подальшого постачання споживачам.

Лише в перших числах лютого "Енергоринок" отримав від операторів системи розподілу відносно коректні дані за перший місяць року, а відтак, здійснив розрахунки за січень уже постфактум. "Це означає, що лише 4 лютого всі постачальники України зрозуміли, за якою ціною вони купували електроенергію на енергоринку, - і це при тому, що вони її вже на якихось умовах продали споживачам", - підсумував Ю.Бойко. Тобто в січні всі працювали всліпу.

Уже перший місяць роботи роздрібного енергоринку за новими правилами показав, що галузь не готова до повноцінного функціонування реформованого ринку електричної енергії, адже оголилася велика кількість проблем. По-перше, всі споживачі в умовах повноцінного ринку повинні мати погодинний облік споживання, адже навіть наявності у споживачів багатозонних лічильників обліку (для них з 23-ї до 7-ї години діє пільговий тариф), які до запуску нової моделі ринку використовувалися цілком успішно, тепер уже недостатньо.

Крім того, оператори системи розподілу в умовах реальних ринкових відносин повинні здійснювати білінг (автоматизована система обліку) на більш якісному рівні та з набагато ширшим функціоналом, - для забезпечення оперативного автоматичного адміністрування процесів зміни постачальників електроенергії.

Водночас оператор системи розподілу енергоринку (НЕК "Укренерго") має бути готовим до виконання низки нових, сьогодні не властивих для нього функцій. Відповідно до закону про енергоринок, "Укренерго" також є адміністратором комерційного обліку. Критичною для нього стала функція створення потужного "датахабу", де буде зібрано попередньо закодовані дані з лічильників і систем обліку всіх учасників ринку - від операторів системи розподілу до пересічних споживачів.