У Берліні ще не розпочався четвертий, двосторонній раунд газових переговорів між главами "Нафтогазу України" та "Газпрому" (без участі Єврокомісії - на цьому наполягала російська сторона), а в Києві 3 червня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, виступаючи у Верховній Раді, вже оголосив про майбутні тектонічні зміни в "Нафтогазі". Крім практичного відокремлення як самостійних юридичних осіб колишніх дочірніх компаній НАКу - "Укргазвидобування" та "Укртрансгазу", уряд заявив про свій намір розділити на дві самостійні компанії ще й ПАТ "Укртрансгаз". Одна з компаній - ПАТ "Українська газотранспортна система" - має займатися виключно транспортуванням газу. Інша - ПАТ "Підземні сховища газу України" - зберіганням газу в тих підземних сховищах, які буде визнано стратегічно важливими. "Нестратегічні" ПСГ уряд має намір продати з молотка.
Публічно прем'єр про це не розповідав у деталях. Але все це разом узяте, на думку чиновників нового уряду, має вивести нафтогазову галузь і, зокрема, НАК "Нафтогаз України" із затяжного піке.
Уже 4 червня ці плани уряду могли викристалізуватися в постанові Кабміну. Але щось, мабуть, завадило. Або ж про таке шокове рішення не поспішають повідомити. Хоча прийняття нафтогазореформаторської постанови Кабміну в будь-якому її варіанті - це лише початок шляху. Головне - знати та розуміти, куди, навіщо та з ким іде "Нафтогаз України".
НАК поки що готується до непростого шляху. 20 років тому газова реформа теж була б непростою для громадян. Але пережили ж подібне Балтійські країни... Кабмін як засновник та поки ще власник 100% активів "Нафтогазу України" заздалегідь готувався до реформи НАКу та газової галузі в цілому. Причому початок було покладено ще до уряду Азарова. Потім реформаторські прагнення Кабміну продовжилися - в "їхніх" цілях та інтересах. Але не склалося - не встигли.
Сьогодні кардинальної реформи газового ринку України вимагає не лише нинішній жалюгідний стан вітчизняної нафтогазової галузі, а й міжнародне законодавство. Зокрема, як зазначив А.Яценюк, імплементація в законодавство України Директиви 2009/73/ЄС - того самого Третього енергетичного пакета, навколо якого ламаються списи й у ЄС, і особливо в Росії - у дебатах з ЄС та Україною.
Нагадаю основне положення (вимогу) Третього енергопакета. Це поділ видів діяльності енергокомпаній на самостійні бізнеси: видобуток, транспортування та зберігання, продаж енергоресурсів. У цьому разі природного газу, конденсату та нафти.
Концепція реформування газового бізнесу "Нафтогазу України" створювалася за участі ТОВ "Ернст і Янг" ще до приходу постмайданівської влади. У рамках цієї роботи згідно з наказом Міненерговугільпрому №368 від 13 червня 2013 р. було створено робочу групу для розробки та розгляду вищезгаданої концепції. Але тепер, особливо в останні тижні, цей проект реформування газового бізнесу "Нафтогазу" явно переглянули та удосконалили до "шокового" і нібито ринкового.
Принципи реформування газового бізнесу "Нафтогазу" і газового ринку України в цілому коротко викладено в листі першого заступника глави Міненерговугільпрому Ігоря Діденка від 14 травня 2014 р., копію якого має редакція DT.UA (див. на сайті DT.UA). Загалом документ містить відповіді на запитання "що?", "хто?" і навіть частково "як?" буде з "Нафтогазом України". Але що з цього в результаті вийде, однозначно відповісти поки що неможливо. Оскільки механізму такої реформи конкретно не визначено або не оголошено, включаючи юридичний аспект, який "здатний" багато чого змінити в реформі компанії. Є лише в Міненерговугільпрому та, мабуть, в уряду надія на те, що "реформування НАК "Нафтогаз України"... буде однією з системних економічних реформ в інших пов'язаних сферах: лібералізації державного цінового регулювання та реформи дотацій і субсидій, реформи ЖКГ, податкової та регуляторної реформи й т.ін.".
Терміново та радикально
Мотивація перекроювання нафтогазового холдингу України зрозуміла та загалом виправдана, і от чому:
- до 1 січня 2015 р. Україна зобов'язалася (приєднавшись до Договору про створення Європейського енергетичного співтовариства) імплементувати Третій енергопакет;
- НАК більше не в змозі "покривати дефіцит коштів в основному за рахунок бюджету України" (у тому числі й у зв'язку з обмеженнями, встановленими відповідно до Меморандуму про співробітництво з МВФ);
- "критично низький рівень довіри до компанії ("Нафтогазу України". -А.Є.) як з боку суспільства, так і з боку міжнародних партнерів";
- "загрози для енергетичної безпеки - недостатні інвестиції у внутрішній видобуток, диверсифікацію джерел поставок…";
- "комерційні споживачі потребують прогнозованої ціни на газ, яка не залежить від політичної ситуації, і надійності поставок газу";
- "глибина та взаємозв'язок проблем робить неефективними часткові, локальні чи навіть поступальні зміни - необхідні термінові та радикальні рішення".
Напрями реформування "Нафтогазу"
На думку Міненерговугільпрому (вочевидь, із цим згодний прем'єр), ефективна реформа газового бізнесу "Нафтогазу" можлива тільки при спільних зусиллях з боку держави Україна, Євросоюзу та міжнародних фінансових інститутів. Для цього зазначені сторони мають узгодити основні принципи поділу (unbundling) групи компаній НАК "Нафтогаз України" відповідно до Третього енергопакета.
"У результаті такого поділу мають бути виокремлені операційні активи за такими напрямами:
- транспортування та зберігання природного газу (ГТС і ПСГ);
- видобуток природного газу (у тому числі геологорозвідувальні роботи, попутний видобуток інших вуглеводнів, переробка газу та інших вуглеводнів);
- оптова торгівля природним газом;
- розподіл газу (розподільні газопроводи);
- поставка газу (роздрібний продаж)".
Далі - дедалі більш цікаво та дедалі менш виразно.
З таким активом -
і в борговій ямі?!
За інформацією DT.UA, проект реформування "Нафтогазу" і ринку газу на сьогодні - це об'ємна праця, яка становить понад сотню сторінок розрахунків. Не факт, що в ній є всі пояснення та відповіді на запитання про реформування НАКу. Особливо з огляду на те, ЯК мають намір розділити компанію. Сподіваюся, після переговорів із "Газпромом" глава "Нафтогазу України" знайде час пояснити все детально про реформу НАКу.
"Нафтогаз України" сьогодні - формальний холдинг, основні складові якого - ПАТ "Укргазвидобування", ПАТ "Укртрансгаз", а також ДП "Укравтогаз", яке реалізує газове моторне паливо через мережу автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (АГНКС).
"Нафтогазу" також належить 100% акцій ДАТ "Чорноморнафтогаз" у Криму, анексованому Росією, включаючи підземне сховище газу з обсягом зберігання близько 1 млрд кубометрів газу.
У холдинг "Нафтогаз" входить і ПАТ "Укртранснафта" (оператор магістральних нафтопроводів), яким, по суті, управляють менеджери від групи "Приват".
НАК управляє (чи, точніше, віддала на відкуп групі "Приват") держпакетами акцій у ВАТ "Укрнафта" і ЗАТ "Укртатнафта". Є ще багато "дрібних" активів, яких "Нафтогаз України" повинен позбутися в законному порядку в процесі реформування.
З усім цим добром - і в борговій ямі?! Нелогічно. Але уряду потрібні гроші, а НАКу - статус добросовісного партнера. Уже зараз. Коли поспіхом сьогодні все робиться "на вчора", як правило, нічого прогресивного не виходить. Утім, у прем'єра Яценюка є варіанти. Тим паче, він предметно цікавився нафтогазовою темою ще десять років тому. І сьогодні, схоже, тримає руку на газовому пульсі України.
Якщо згадати історію "Нафтогазу України", то, мабуть, у нинішніх умовах йому відведуть роль торговельного дому (як наприкінці 90-х). Тобто оптова, в основному, торгівля газом. У тому числі з найбільш недисциплінованими (дотепер) платниками - підприємствами теплокомуненерго (ТКЕ) і теплоенергоцентралей (ТЕЦ). Принаймні на першому етапі реформи "Нафтогазу". За даними НАКу на
4 червня, ці підприємства заборгували компанії за газ близько
20 млрд грн. Якщо уряду вистачить мужності наполягати на єдиній ціні газу в Україні, боюся, багато домогосподарств надовго залишаться без централізованого забезпечення гарячою водою та (у холодні місяці) без теплозабезпечения. Притім, що саме домогосподарства, приватні споживачі газу та тепла акуратно платять за надані послуги...
"Нафтогаз" - у роздріб
З компаніями, які входять до холдингу "Нафтогаз України", мають намір "розправитися" приблизно так.
Держпакет акцій у ВАТ "Укрнафта" виставлять на продаж на українській біржі. Туди ж відправлять акції нафтогазовидобувної компанії ПАТ "Укргазвидобування", акції якої виставлятимуть на продаж поетапно: "держава поступово зменшуватиме контроль над цією компанією". Взагалі ж, саме цього в нафтогазовидобувній галузі домагалася "група януковичів"...
Запитання: хто в нинішній час запропонує за держпакети "Укрнафти" та "Укргазвидобування" нормальну ціну? Хоча б за собівартістю... Перший претендент - Ігор Коломойський, точніше, його група компаній "Приват". Хто ще? Можливо, офшорні компанії, реальними власниками яких є екс-януковичи або російські бізнесмени. Тоді навіщо було все це починати?..
У кожному з цих випадків і навіть у випадку з потенційно зацікавленими сторонами з Європи та США сподіватися сьогодні на "швидкі" інвестиції в нафтогазовидобуток в Україні наївно. На думку юристів, які мають безпосередній стосунок до цього питання, а також з досвіду спілкування журналістів DT.UA з представниками міжнародних інвестиційних компаній і фондів, висновок такий: допоки законодавство України не буде гарантувати інвесторам ринкові, прозорі та стабільні умови для ведення бізнесу, ніхто серйозно вкладатися в розробку енергетичного потенціалу України не буде.
Що далі в ринок,
то більше нюансів
Уряд України поінформований про наміри міжнародних інвестиційних фондів і компаній. Тому, коли пропонує компаніям та інвестфондам Євросоюзу і США взяти активну участь у долі української газотранспортної системи та підземних сховищ газу, а тим паче стати їхніми співвласниками, напевно, усвідомлює, що ні цента українська сторона не одержить "просто так". Можливо, це й послужило мотивом для дроблення ПАТ "Укртрансгаз". Хоча передбачається, що 100% активів ГТС і ПСГ залишаться у власності держави.
На основі активів ПАТ "Укртрансгаз" уряд має намір санкціонувати створення мінімум двох спільних підприємств із компаніями з Євросоюзу та США (РФ ніде не згадується).
Одна з них - ПАТ "Українська газотранспортна система" - має займатися виключно транспортуванням газу, орендуючи ГТС у державної компанії-власника (тобто в "Нафтогазу"?). Інша - ПАТ "Підземні сховища газу України" - займатиметься зберіганням газу у вітчизняних ПСГ. Вона також має орендувати підземні сховища газу в... оператора ПСГ ("Нафтогазу"?).
В Україні, з урахуванням кримського, є 13 ПСГ. Загальний обсяг зберігання газу - 31 млрд кубометрів.
Однак у ПАТ "Підземні сховища газу України" будуть включені не всі ПСГ, а тільки ті, які одержать статус "стратегічно важливих". Інші підземні газосховища планують виставити на продаж. І будь-який більш-менш кмітливий бізнесмен зможе купити собі підземне сховище газу...
Правда, щоб виставити на продаж підземне газосховище, спочатку потрібно в законодавчому порядку виключити його зі списку стратегічних підприємств - об'єктів ГТС, які "не підлягають приватизації".
Про юридичні та технологічні нюанси такого поділу "Укртрансгазу" предметно поки що не йдеться. Але складно уявити українську газотранспортну систему без підземних сховищ газу, завдяки яким ГТС згладжувала всі проколи сусідів і регулювала режим газопоставок як до України, так і до Європи. Особливо в лютий холод. Навіть коли "Газпром" не міг забезпечити потреби європейських покупців свого газу. Адже недарма "Газпром" купує, добудовує та будує нові підземні газосховища в європейських країнах. І не випадково росіяни свого часу категорично наполягали на включенні підземних сховищ газу України в можливий газотранспортний консорціум...
І ще нюанс. Чи не нагадує вам запропоноване реформування "Нафтогазу України" спробу швидко та, на жаль, дешево продати його найпривабливіші активи? До речі, саме прем'єр Яценюк першим публічно заявив про можливий продаж активів "Нафтогазу України" - в ім'я порятунку компанії та бюджету країни, про що писало DT.UA. Ще тоді ми запитували, образно кажучи, навіщо продавати курку, здатну нести золоті яйця?..
Однак, з іншого боку, є експерти, які стверджують, що поділ "Укртрансгазу" на дві компанії - ПАТ "Українська газотранспортна система" і ПАТ "Підземні сховища газу України" - відповідає ринковим реаліям. На їхню думку, газотранспортна компанія обмежена в можливості встановлювати тариф.
На цей час "Укртрансгаз" обмежений не стільки національним регулятором - НКРЕ, скільки умовами газотранзитного контракту з "Газпромом" від 19 січня 2009 р. До речі, від імені "Нафтогазу України" його підписав І.Діденко.
А от ПАТ "Підземні сховища газу України" нібито буде більш вільним у сенсі прибутку. Усе, що таке підприємство зможе заробити понад установлені тарифи, - його прибуток. І встановлювати тарифи своїм клієнтам йому буде простіше, ніж газотранспортному підприємству. Не факт, але так кажуть деякі експерти. Можливо, тому І.Діденко запропонував розірвати газотранспортний контракт від 2009 р., якщо російський "Газпром" відмовиться узгодити його положення відповідно до Третього енергопакета.
…Якщо парламент не дозволить терміново продати ласі шматки "Нафтогазу", то хоча б, можливо, дозволить одержати дивіденди в роздрібній оренді (див. проект постанови Кабміну на сайті DT.UA). Це можливо, якщо правильно розтлумачити проект урядової постанови. Напевно, це не остаточний варіант, і нам буде чому дивуватися, коли постанову Кабінету міністрів про негайні заходи з реформування НАК "Нафтогаз України" буде опубліковано.
*Поділ