UA / RU
Підтримати ZN.ua

"Укргазвидобування" видихається

Сьогоднішня ситуація з "Укргазвидобуванням" не унікальна, схожі проблеми мали й інші східноєвропейські країни в період трансформації економіки. Виходом стала приватизація.

Автор: Геннадій Кобаль

Видобуток держкомпаніями газу в Україні та його подальша реалізація населенню - це заплутана, складно організована, часом непояснювана діяльність, яка погано поєднується з економікою і слабко нагадує бізнес. За великим рахунком, НАК "Нафтогаз України" та її "дочки" "Укргазвидобування", "Укрнафта", і донедавна - "Чорноморнафтогаз", є атавізмом радянської адміністративної економіки, який без істотних змін дожив до наших днів. Запас міцності і стійкість державних нафтогазових компаній дозволили їм принаймні існувати до останнього часу. Але, як відомо, нічого вічного немає, тож гадана стабільність держкомпаній плавно переросла в стагнацію, і попереду замаячів цілком реальний і відчутний, а головне, швидкий кінець. Особливо актуальна подібна перспектива для "Укргазвидобування", про яку свідчать підсумки роботи в першому півріччі, про що докладно буде сказано нижче.

Проблеми "Укргазвидобування" можуть стати головним болем для

всієї країни. Уже восени з початком опалювального сезону це може на собі відчути пересічний споживач, оскільки саме населення споживає "дешевий" газ "Укргазвидобування". Якщо в терміновому порядку не взятися за вирішення проблем газодобувної галузі, Україна може втратити власний видобуток.

Щоб зрозуміти важливість "Укргазвидобування" для країни, звернімося до цифр. Річний обсяг виробництва "Укргазвидобування" перевищує 15 млрд кубометрів газу, що становить 75% усього власного видобутку і 25–30% споживання в країні. Разом із "Газпромом" (25,8 млрд кубометрів - імпорт у 2013 р.) "Укргазвидобування" є найбільшим постачальником газу на внутрішньому ринку. Але відмінність у тому, що "Газпром" заробляє в Україні, а "Укргазвидобування" зазнає збитків. Виживає держкомпанія поки що за рахунок непрофільної діяльності - виробництва нафтопродуктів і скрапленого газу. Але з початку року обсяги виробництва різко впали: нафтопродуктів - на 10%, скрапленого газу - на 25%. Зрозуміло, що держкомпанія не зможе довго видобувати газ за рахунок продажу нафтопродуктів. Шебелинський газопереробний завод, де виробляється паливо, потребує модернізації вартістю 800 млн дол. для того, щоб його бензини і дизпаливо відповідали діючим нормам Євро-4. Розмови про модернізацію ведуться десять років, але коштів для її проведення немає. Якщо питання не вирішиться, компанія ризикує втратити не лише переробку, а й видобуток.

Складнощі ціноутворення

Ціноутворенням на газ займається Національна комісія з держрегулювання у сфері енергетики (НКРЕ). Підхід для різних груп виробників і споживачів у цього національного регулятора різний. Так, ціна газу "Укргазвидобування" становить 419 грн (з ПДВ) і вже кілька років поспіль не змінюється. Та сама НКРЕ, виходячи з цін імпортного газу, визначає ціну для промислових підприємств у 5668,8 грн (з ПДВ) за тисячу кубометрів. За такою ціною приватні компанії і трейдери можуть продавати газ кінцевим споживачам.

Чому існує такий перекіс, логічно пояснити не можна. Виникає запитання: як так вийшло, що за імпортний газ і приватникам промспоживачі платять в 13,5 разу більше, ніж державному "Укргазвидобуванню"? Раніше низьку ціну для держкомпанії пояснювали необхідністю тримати низьку ціну на газ для населення, але з 1 травня ціни для населення значно зросли і становлять від 1182 до 4011 грн за тисячу кубометрів. Логічно було б підняти і ціну на газ для "Укргазвидобування". Держкомпанія просить підвищити її до 890 грн (з ПДВ), що дало б змогу покрити собівартість і забезпечити інвестиції у видобуток. Але в НКРЕ її поки що не почули.

При ціні в 419 грн видобувати газ стає безглуздо. Тим більше що НАК "Нафтогаз України" примудрилася заборгувати "Укргазвидобуванню" за "дешевий" газ майже
3 млрд грн. У "Нафтогазу" боргів значно більше, дефіцит компанії цього року оцінюється у 80 млрд грн. Тож недивно, що частину своїх проблем НАК намагається перекласти на "Укргазвидобування".

Треба визнати, що "Укргазвидобування" перебуває у безвиході, весь видобутий газ компанія продає за ціною нижчою від собівартості, а одержує гроші з відстрочкою у півроку. З іншого боку, компанія має заборгованість перед банками. "Наші борги перед банками відповідають заборгованості НАК "Нафтогаз України" перед компанією, це приблизно 2,9 млрд грн. Але нам обслуговування кредитів обходиться майже в 50 млн грн щомісяця", - заявив на прес-конференції 8 липня керівник "Укргазвидобування" Сергій Костюк.

Як наслідок, з'явилися серйозні проблеми з фінансуванням виробничої програми, а це буріння і будівництво нових свердловин, ремонт діючих. Відсутність інвестицій позначається на результатах роботи компанії. За підсумками перших шести місяців 2014 р. видобуток газу знизився порівняно з аналогічним періодом минулого року майже на 100 млн кубометрів (1,2%), а нафти й конденсату - на 60 тис. т (21%).

Перспективи зростання

Справедливості заради зазначимо, що така проблемна ситуація склалася не сьогодні, але саме зараз, коли труба з Росії перекрита, а переговори з "Газпромом" зайшли в глухий кут, настав час звернути увагу на стан справ у вітчизняній видобувній галузі.

Власний видобуток газу в Україні за європейськими мірками досить значний - майже 20 млрд кубометрів на рік. За цим показником Україна поступається тільки Норвегії, Нідерландам і Великобританії. В умовах різкого падіння споживання газу Україна зможе забезпечити себе цього року на 40–45%.

Крім цього, Україна за певних умов може розраховувати на істотне зростання видобутку. За прогнозами, до 2020 р. можна збільшити видобуток до 30–35 млрд кубометрів, але для цього необхідно виконати кілька умов. Потенціал українського видобутку добре видно на прикладі приватних компаній. Високі ціни на газ для приватників відкрили двері для інвестицій і технологій, і результат не змусив себе чекати. У 2013 р. незалежні газодобувні компанії збільшили видобуток на 18%, а в першому півріччі 2014-го - на 32%. Сьогодні приватний видобуток газу - один із найбільш динамічно зростаючих сегментів економіки України. Хоча й тут є чимало проблем, пов'язаних з дозвільною діяльністю.

Державні компанії "Укргазвидобування" і "Укрнафта", незважаючи на стагнацію і виснаження основних родовищ, теж мають значний потенціал для збільшення видобутку нафти і газу. За словами керівництва "Укргазвидобування", лише за рахунок підвищення закупівельних цін на газ до 890 грн (з ПДВ) за тисячу кубометрів компанія зможе додатково інвестувати у видобуток 3 млрд грн щороку, що дасть можливість до 2016 р. збільшити видобуток на 10% - до 16,5 млрд кубометрів.

За словами голови правління ПАТ "Укргазвидобування" Сергія Костюка, уперше в історії компанії розроблена інвестиційна програма, яка вже захищена в "Нафтогазі" і перебуває на затвердженні в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості.

Власний видобуток є потужним чинником у сьогоднішньому газовому протистоянні з "Газпромом", але уряд не вживає жодних кроків для поліпшення ситуації. Швидше, навпаки, низькі ціни і проблеми з розрахунками за газ загрожують дестабілізувати роботу держкомпаній, та й приватні компанії опинилися під ударом. Уряд виступив ініціатором законопроекту №4117а "Про особливий період у паливно-енергетичному комплексі", один з головних і найбільш суперечливих пунктів якого надає право Кабінету міністрів в умовах обмеження або припинення імпортних поставок газу змусити приватні компанії продавати свій газ "Нафтогазу". При цьому ціна на газ не визначена, також незрозумілим залишається механізм розрахунків, говорять про можливість відстрочки платежів на 60 днів. Ефект від цього для уряду буде невеликий, "Нафтогаз" додатково одержить трохи більше 200 млн кубометрів газу на місяць. До того ж увесь газ і так продається на внутрішньому ринку. Зате наслідки для приватних компаній можуть стати катастрофічними. Якщо приватників змусять продавати газ з відстрочкою за незрозумілою ціною, наступним кроком може стати повна консервація видобутку газу. У такому разі в програші будуть усі - і уряд, і видобувні компанії.

Сьогоднішня ситуація з "Укргазвидобуванням" не унікальна, схожі проблеми мали й інші східноєвропейські країни в період трансформації економіки. Виходом стала приватизація. В українському уряді і "Нафтогазі" вперше активно заговорили про можливу приватизацію "Укргазвидобування". Зокрема, головний радник голови правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко минулого тижня заявив про можливий вихід "Укргазвидобування" у 2015 р. на IPO, де планується розмістити 15% акцій компанії. За словами радника, держкомпанія оцінюється в 12 млрд дол. і в принципі має хороші шанси для залучення інвесторів через механізм IPO.

"Укргазвидобування" завжди викликала великий інтерес на ринку. Оскільки раніше не могло бути й мови про приватизацію, то робилися різного роду спроби організувати спільні діяльності. Найвідомішою стала спільна діяльність з компанією Shell, передбачалося, що на шести родовищах "Укргазвидобування" проведуть дорозвідку глибоких покладів газу за рахунок цієї компанії. Але, пробуривши дві свердловини, роботи зупинили, і майбутнє спільної діяльності опинилося під сумнівом.

Більш життєздатною виявилася модель спільної діяльності із залученням приватних інвесторів. Ідея полягала в тому, що на родовищах "Укргазвидобування" за рахунок інвестора проводилися ремонти свердловин, будувалися дожимні компресорні станції, а весь додатковий видобуток газу реалізовувався за ринковими цінами. Таким чином, вдавалося обходити вимогу продавати газ "Нафтогазу" за низькою ціною. За такою схемою працюють вісім спільних проектів із загальним обсягом видобутку близько 1 млрд кубометрів на рік.

Сьогодні на тлі існуючих проблем нафтогазової галузі ідеї приватизації "Укргазвидобування" здаються фантастичними. На жаль, уряду доведеться втілювати непопулярні реформи лібералізації ринку, тобто піднімати ціни на газ для населення, рятувати ринок від монополії "Нафтогазу" і багато чого іншого. Але, з іншого боку, навіть часткова приватизація найбільшої газодобувної компанії відкриває широкі можливості для приходу інвестицій і технологій, що докорінно може змінити розстановку сил на українському енергетичному ринку на користь вітчизняних газовидобувників.

Треба визнати, що в нинішній ситуації ні НАК "Нафтогаз України", ні Міненерговугільпром не в змозі суттєво вплинути на поліпшення стану галузі. Розвиток власного нафтогазодобування (читай - досягнення енергетичної незалежності) має стати ідеєю фікс уряду, бажано під невсипущим контролем як з боку вповноважених держорганів, так і з боку суспільства.