Статутний фонд "Нафтогазу України" з 1 січня 2017 р. збільшено поки що єдиним акціонером цієї компанії - Кабміном з 160450481 грн (160,451 млрд грн) до 190150481000 грн (190,151 млрд). Наглядова рада отримала, а правління НАКу, відповідно, втратило частину повноважень.
Новостворений незалежний номінаційний комітет у складі компанії, вочевидь, фактично має "урівноважити сили" правління і наглядової ради (НР), яка отримала право вирішувати долю як голови, так і членів правління НАКу. Хоч би хто і за чиєю, можливо, негласною рекомендацією став членом НР і правління "Нафтогазу" або очолив їх. Номінаційний комітет повинен надавати загальним зборам акціонерів "Нафтогазу" як вищому органу рекомендації щодо призначення і в подальшому оцінку відповідності вимогам незалежності й ефективності роботи кожного з членів наглядової ради.
До складу правління "Нафтогазу" входитимуть, крім голови НАКу і його перших заступників, керівники виконавчих органів колишніх "дочок" НАКу, формально перетворених на ПАТ. Зокрема голови "Укртрансгазу" і "Укргазвидобування".
Що означають такі зміни статутних відносин для компанії як суб'єкта міжнародних (зовнішньоекономічних) відносин і для керівництва "Нафтогазу", спробуємо розібратися.
Три статути для "Нафтогазу"
З 19 вересня до 31 грудня 2016 р. НАК "Нафтогаз України" отримала три редакції свого статуту. Перша зі згаданих редакцій була затверджена наказом №1577 Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ). Проіснувавши майже чотири місяці, вона втратила чинність з початком 2017 р. - після прийняття урядової постанови №1044.
Друга зі згаданих редакцій статуту "Нафтогазу", затверджена Кабінетом міністрів постановою від 14 грудня 2016 р., є дійсною з 1 січня до 31 березня. Третя (затверджена тією ж постановою Кабміну) набуде чинності з 1 квітня 2017-го. Зрозуміло, якщо хтось не влаштує чергової люстрації статуту "Нафтогазу".
Найсуттєвіші зміни, як сказано вище, стосуються статутного фонду, повноважень наглядової ради і правління "Нафтогазу". Вони набули чинності з 1 січня і загалом збережені у редакції статуту компанії, яка діятиме і з 1 квітня 2017-го.
"Нафтогаз"&"Укртрансгаз", або Чому МЕРТ перепідпорядкувало собі "Укртрансгаз"
На момент перепідпорядкування ще не було відомо, що за три квартали 2016 р. майже 78% чистого прибутку (19,8 млрд грн) "Нафтогазу" приніс саме "Укртрансгаз", в основному за рахунок послуг із транспортування російського газу (більше читайте тут: DT.UA №49 від 24 грудня 2016 р.).
А 19 вересня МЕРТ затвердило наказом №1577 статут "Нафтогазу" (у контексті даної статті це перша редакція статуту НАКу). Статутний капітал НАКу в ньому було зазначено у сумі 160,451 млрд грн. Правління компанії одержало право не тільки реорганізації та ліквідації дочірніх компаній, а й "вирішення питань управління юридичними особами, акціонером (засновником, учасником) яких є "Нафтогаз". Це положення прямо стосувалося ПАТ "Укртрансгаз". При цьому "Укртрансгаз" домагався певної автономії свого правління від менеджменту НАКу, який прагнув отримати право на беззаперечну зміну керівництва "Укртрансгазу". В газотранспортному ПАТ побоювалися, що можливі звільнення-призначення перед початком опалювального сезону можуть негативно позначитися на роботі компанії. Адже силу впливу людського чинника, та ще в технологічно непростому процесі, ніхто не скасовував. Навіть якщо це була перестраховка, вона значною мірою виправдана.
До цього урядом було прийнято план реструктуризації НАКу. Плану реструктуризації, а точніше, відокремлення від "Нафтогазу України" газотранспортного оператора ПАТ "Укртрансгаз" передувала історія, про яку сьогодні воліють мовчати. Хоча саме вона прискорила прийняття урядом рішення про створення на технічній базі "Укртрансгазу" (а по суті, замість нього) двох нових і бажано разом із зацікавленими іноземними компаніями підприємств. Основні об'єкти ГТС, які обслуговує "Укртрансгаз", приватизації не підлягають відповідно до законів України. Але можна віддати їх у концесію. І якщо дуже знадобиться, можна не сумніватися, що такий закон парламент прийме. Хоча й не без... торгу.
Не було б нічого дуже несподіваного в тому, що МЕРТ в особі його голови вирішило прямо перепідпорядкувати собі "Укртрансгаз". Майже рік тому йому ж перепідпорядкували "Нафтогаз", і це не викликало особливого невдоволення. Навіть навпаки. Якщо не зважати на обурення Міненерговугільпрому.
Однак мало того, що діючого оператора ГТС включили в орбіту МЕРТ, та ще й фактично відсторонили правління "Нафтогазу" від кадрових рішень у цьому ПАТ. До цього НАКу без проблем удалося ліквідувати правління в таких ПАТ, як "Укргазвидобування" та "Укртранснафта". Практично ці компанії напряму управляються НАКом.
Та виявилося, що це йде в розріз із тактикою керівництва "Нафтогазу" на майбутніх усних слуханнях у Стокгольмському арбітражі щодо "транзитного" контракту в листопаді 2016-го. Як з'ясувалося пізніше, НАК, окрім іншого, вимагала в арбітражному спорі передати функції за контрактом транзиту російського газу оператору української ГТС, тобто поки що "Укртрансгазу". Але втрачаючи контроль над ним, у НАКу особливо слів не добирали й заявили, що перепідпорядкування "Укртрансгазу" напряму МЕРТ (а не "Нафтогазу") зіграє на руку "Газпрому" у Стокгольмському арбітражі.
У Кабміні під керівництвом віце-прем'єра В.Кістіона було створено три робочі групи, уповноважені розібратися в усіх деталях і перепідпорядкуваннях.
Однак іще до єдиного вердикту цих груп (у грудні 2016-го), 1 липня 2016 р. урядом було затверджено план реструктуризації НАК "Нафтогаз України" з метою відокремлення діяльності з транспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу. Тоді вже чітко передбачали створення ПАТ "Магістральні газопроводи України", а потім і ПАТ "Підземні газосховища України", про що нинішні топ-менеджери НАКу розповідають третій рік поспіль (див. DT.UA №25 від 11 липня 2014 р., "Unbundling*. Спроба друга").
План такого поділу "Нафтогазу України", зазначалося в липневому документі Кабміну, затверджений у виконання Третього енергопакета ЄС і Закону України "Про ринок природного газу" (див. DT.UA №24 від 2 липня 2016 р., "Це не реструктуризація "Нафтогазу", а ліквідація "Укртрансгазу"). Як повідомляло DT.UA, обидва нові ПАТ мали бути створені на технічній базі діючого оператора вітчизняної газотранспортної системи - ПАТ "Укртрансгаз".
І хоча в постанові Кабміну "Про відокремлення діяльності з транспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу" першим пунктом значиться затвердження плану реструктуризації НАК "Нафтогаз України", прикладне значення має другий пункт. У ньому йдеться про те, що необхідно "обрати модель відокремлення діяльності з транспортування природного газу, передбачену статтею 23 Закону України "Про ринок природного газу", як модель відокремлення для оператора газотранспортної системи України, що перебуває в державній власності та не підлягає приватизації".
Це означає, що нового оператора ГТС буде виведено з безпосередньої орбіти "Нафтогазу". Утім, як і з орбіти МЕРТ. Управляти новою компанією безпосередньо буде виконавчий орган - правління, але під пильним наглядом наглядової ради новоствореного оператора ГТС. Співпричетні міністерства, регулятор та АМКУ разом із експертами секретаріату Енергетичного співтовариства до 1 листопада 2016 р. повинні були розробити "умови та порядок концесії майна, яке використовується для транспортування та зберігання газу й не підлягає приватизації". А борги й неліквідне майно ПАТ "Укртрансгаз" і всіх його підрозділів, а також малопривабливі, з погляду бізнесу, підземні сховища газу залишаться цьому "старому" оператору ГТС. Причому, як зазначало тоді DT.UA, як легке глузування звучить підпорядкування "старого" "Укртрансгазу" Міністерству енергетики та вугільної промисловості, попередній голова якого Володимир Демчишин вимагав повного "очищення" "Нафтогазу" від функцій управління корпоративними правами як "Укртрансгазу", так і "Укргазвидобування", залишаючи НАКу виключно трейдерську функцію.
Екс-міністр Демчишин тепер входить до складу наглядової ради НАК "Нафтогаз України". Але насамперед у наглядовій раді НАКу дослухаються до трьох її незалежних іноземних членів (незалежних директорів).
Президент ПАТ "Укртрансгаз" Ігор Прокопів тоді в одному з інтерв'ю досить обережно заявив: "Країна повинна мати партнерів, які гарантовано забезпечать завантаження ГТС. Все решту ми можемо зробити самі - і обслуговувати, і експлуатувати, і модернізувати. Основне завдання: зберегти завантаження ГТС, можливо, збільшити, добитись нових потоків, нових коридорів - це було б найголовнішим викликом". Чи станеться це, поки що важко сказати. Хоча в "Нафтогазі" запевняють, що претенденти на партнерство в експлуатації української ГТС у Європі вже є.
Та повернімося до управляючих органів "Нафтогазу", зокрема до наглядової ради. До речі, такий самий орган буде створений і в майбутньому операторі ГТС.
Наглядова рада - професійний радник чи дамоклів меч над правлінням "Нафтогазу"?
Формально - меч. Якщо не враховувати, що від початку підбором кандидатів незалежних членів наглядової ради займався менеджмент "Нафтогазу України". Хоча, зрозуміло, три шановні джентльмени наглядової ради пройшли процедуру відбору відповідного комітету та уповноважених на те органів.
Отже, наглядова рада "Нафтогазу" складається з п'яти чоловік. З українського боку (деталі поки що опустимо) до нього входить Юлія Ковалів, яка була ще недавно першим заступником глави МЕРТ і очолила НР, а також екс-міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин. Причому вони обоє мають у своїх трудових запис про роботу в НКРЕКП.
Демчишин залишається в наглядовій раді "Нафтогазу". Ковалів замість верховенства в наглядовій раді НАКу вибрала іншу посаду, але формально ще значиться її головою. Утім, рішення про зняття з посади засновник та акціонер "Нафтогазу" може оголосити в будь-який момент.
Три незалежні директори наглядової ради "Нафтогазу" мають значний досвід роботи в нафтогазовидобувній і не тільки галузі різних країн.
Заступник голови наглядової ради англієць Пол Ворвік має стаж роботи в нафтогазовій галузі 38 років. Як виконавчий директор і на інших посадах у різних компаніях він відповідав за роботу в Норвегії, Великій Британії, Колумбії, Польщі. У різних підрозділах компанії Conoco працював у різних країнах Африки. Перелік його регалій і досягнеь, як і його іноземних колег у наглядовій раді "Нафтогазу", займе не одну сторінку.
Не набагато меншим досвідом володіють і члени наглядової ради американець Маркус Річардс (33-річний досвід роботи в нафтогазовій галузі) і британець Чарльз Проктор (28 років роботи в нафтогазовій галузі). І треба було бачити та чути, як скрупульозно ці джентльмени вивчали роботу "Укртрансгазу". Особливо в період, коли НАК заявила про зниження "Газпромом" тиску в експортних газопроводах, а точніше, на точках входу в українську ГТС.
Та от у чому заковика для правління НАКу. Якщо до прийняття другого та третього варіантів статуту "Нафтогазу" правління компанії було фактично підзвітне в основному загальним зборам, то тепер роль наглядової ради незрівнянно зросла. Наглядова рада може навіть відсторонити голову правління й будь-якого його члена, якщо вважатиме за потрібне.
Не те щоб у правлінні НАКу цього боялися, але все-таки, слід думати, доклали зусилля для того, щоб і члени наглядової ради були підконтрольні. Так, з 2017 р., тобто в другій редакції статуту НАКу, з'явився розділ "Незалежний номінаційний комітет". З 1 квітня поточного року його повноваження будуть більш структуровані та трохи розширені.
Незалежний номінаційний комітет
Як сказано в п. 96 третьої редакції статуту "Нафтогазу", незалежний номінаційний комітет покликаний забезпечити... підбір кваліфікованих кадрів на посаду членів наглядової ради, зокрема незалежного директора. На сьогодні склад НР "Нафтогазу" незалежними директорами укомплектовано. Але на майбутнє їх зміна та процедура зміни вже передбачені.
Складатися цей комітет буде з чотирьох чоловік. Одного представлятиме акціонер, тобто поки що Кабмін, другого - трудовий колектив НАКу, ще двоє мають бути такими самими незалежними, як і директори наглядової ради. Номінаційний комітет обиратиметься зборами акціонерів на два роки. І саме він буде рекомендувати загальним зборам акціонерів кандидатів у наглядову раду (незалежних директорів), розмір оплати кожному з них, контролювати, наскільки незалежні директори відповідають критеріям незалежності. А також оцінювати їхню роботу та вносити пропозиції зборам акціонерів про звільнення незалежних директорів.
Правління "Нафтогазу" і новоявлені служби
Кількісний склад правління НАКу від часу створення не був статичний. Утім, особливого значення це не мало, бо рішення правлінню диктувалися із Кабміну або адміністрації президента. До березня 2014-го в нього входили 11 чоловік. Навесні 2014 р. після призначення нового менеджменту "Нафтогазу" членами правління стали Андрій Коболєв (голова), Сергій Перелома (перший заступник голови правління), Сергій Коновець (відповідальний за фінансовий блок питань), Юрій Колбушкін (член правління НАКу з 1999 р.) і Олександр Тодійчук. Передчасна смерть О.Тодійчука й тимчасове затримання С.Переломи у зв'язку з підозрами в справі ОПЗ у якийсь момент ледь не заблокували рішення правління в момент, коли Коболєв мав бути присутнім на арбітражних слуханнях у Стокгольмі.
З огляду на це, а також у силу інших причин кількісний склад правління НАК "Нафтогаз України" встановлюватиме наглядова рада. До його складу також увійдуть керівники ПАТ, які раніше були "дочками" "Нафтогазу", а саме - "Укртрансгазу", "Укргазвидобування" та ін. Але якщо справа стосуватиметься очолюваних ними компаній, вони втрачають права голосу.
До того ж в статуті узаконені віртуальна участь у засіданнях правління та голосування в режимі онлайн. До цього Коболєву, як він розповідав в інтерв'ю DT.UA, щоразу при зарубіжних відрядженнях доводилося офорляти такий дозвіл у Кабміні.
До інших органів і служб "Нафтогазу", відповідно до статуту, тепер належать: корпоративний секретар і його служба (ну майже як міністр Кабінету міністрів), незалежний комітет із призначень та винагород членам наглядової ради (той самий незалежний номінаційний комітет), керівник із питань управління ризиками, керівник із питань комплаєнсу, особа, відповідальна за реалізацію антикорупційної програми, фінансовий контролер (контролери), служба внутрішнього аудиту.
Тривіальної ревізійної комісії в статуті "Нафтогазу" уже не знайдете. Але це не означає, що ревізори в НАКу відсутні (див. перелік нових служб). І якщо зможете здолати статут "Нафтогазу України" і всі додані до нього документи, то переконаєтеся, як змінилися поняття, визначення, форми роботи, контролю та винагороди юридичних і фізичних осіб, зокрема виконавчих керівників публічних акціонерних компаній, якою і є "Нафтогаз України".
Хочеться вірити, що всі ці зміни на краще, а не спосіб працевлаштувати на дохідні керівні посади "потрібних" людей.
ПАТ "Магістральні газопроводи України"
Тихо, за інших обставин можна було б сказати - у конструктивній робочій обстановці, 9 листопада 2016 р. Кабмін прийняв постанову №801 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України".
Текст постанови простий і лаконічний:
"1. Утворити публічне акціонерне товариство "Магістральні газопроводи України" (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого належить державі і повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснює Міністерство енергетики та вугільної промисловості.
2. Здійснити приватне розміщення першого випуску акцій товариства у кількості 3 786 000 штук.
3. Установити, що статутний капітал товариства:
– становить 3 786 000 гривень та поділяється на 3 786 000 простих іменних акцій номінальною вартістю 1 (одна) гривня кожна;
– формується за рахунок державного майна - приміщення мансарди нежитлового будинку, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Івана Гонти, 3а, загальною площею 406,5 кв. метра.
4. Міністерству енергетики та вугільної промисловості:
– забезпечити вчинення дій, пов'язаних із здійсненням приватного розміщення першого випуску акцій товариства, та оформлення і підписання відповідного рішення;
– затвердити акт оцінки майна, що вноситься до статутного капіталу товариства, та результати приватного розміщення акцій товариства;
– підготувати та подати Кабінетові Міністрів України проект статуту товариства".
Після цього майже одразу було зареєстровано статут ПАТ "Магістральні газопроводи України" (ПАТ "МГУ", МГУ) і "приватне" розміщення його акцій.
Офіційна мотивація Кабміну щодо тектонічних "перетворень" у "Нафтогазі України" і "Укртрансгазі" з 9 листопада 2016 р. по 11 січня 2017 р.: "Урядом актуалізовано заходи, передбачені планом реструктуризації ПАО "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Зокрема, документом від 9 листопада 2016 р. переглянуто відповідальних виконавців та строки утворення ПАТ "Магістральні газопроводи України". Як зазначає уряд щодо постанови №801: "…прийняття постанови дозволить забезпечити належне виконання зобов'язань України за Договором про заснування Енергетичного співтовариства в частині зобов'язань щодо відокремлення та незалежності газотранспортної системи з урахуванням захисту інтересів української сторони під час триваючого арбітражного спору з ПАТ "Газпром".
На поточний момент оператором ГТС є "Укртрансгаз". Після остаточного вступу в дію і виконання рішень Стокгольмського арбітражу по транзитному контракту функції оператора ГТС Кабмін має намір передати новоствореному ПАТ "Магістральні газопроводи України". "Нафтогаз України" очікує, що це відбудеться в третьому кварталі 2017 р. Але, як наголошують у "Нафтогазі", це не заважає вже зараз формувати штат та інфраструктуру (з діючих об'єктів газотранспортної системи України) для майбутнього оператора ГТС, яким має стати ПАТ "Магістральні газопроводи України". Що, власне, і відбувається.
У цьому ж контексті 11 січня 2017 р. за пропозицією Міненерговугільпрому розпорядженням №7-р уряд призначив в.о. керівника створюваного ПАТ "Магістральні газопроводи України" - нинішнього віце-президента ПАТ "Укртрансгаз" Валерія Ноздріна. В "Укртрансгазі" В.Ноздрін працює з 2014 р. Призначення тимчасове - до рішення акціонерів ПАТ "МГУ", серед яких Україна воліє бачити, зокрема, представників зацікавлених у транспорті газу через територію України європейських співзасновників цього товариства.
У новоствореному ПАТ "МГУ" також передбачена наглядова рада. Напевне, на кшталт "нафтогазівської". Остаточне її формування залежить від участі, як уже сказано, стратегічного партнера-акціонера, зацікавленого у збереженні транзиту українською ГТС. Чим займатиметься і за чий кошт існуватиме МГУ до набуття повноважень оператора ГТС, поки що можна здогадуватися. Адже до вступу в дію рішень Стокгольмського арбітражу ще далеко.