Зростання світових цін на енергоносії вивело питання енергетики й енергоефективності на перший план, і не лише в Україні. Уряд шукає шляхів вирішення, а президент Володимир Зеленський анонсує програму «Великої термомодернізації» тисяч старих будинків.
Незважаючи на актуальність питання та існування різних програм, на кшталт «Теплих кредитів», Україні досі не вдалося вирішити проблему катастрофічно витратного житлового фонду. Про те, наскільки вона вирішується в принципі, ZN.UA поговорило зі співвласником торгової марки Izovat Сергієм Ліщиною, одним із найбільших виробників теплоізоляції в Україні.
— Сергію Богдановичу, чому, на ваш погляд, про «Велику термомодернізацію» і модернізацію старих будинків заговорили тільки зараз?
— Говорять про це давно, але тільки тепер зрозуміли, що без реформи в зазначеній сфері країна розвиватися не може. Це перешкода на шляху зростання, яку ми мусимо подолати. Україна має величезний незадіяний ресурс, який може стати точкою зростання і стимулювати прискорення економіки. Цей ресурс — зниження енергоспоживання.
Незалежно від цінової кон'юнктури на світових ринках, Україна в найближчому майбутньому буде імпортером енергоресурсів. Тому від раціонального споживання, підвищення ефективності та контролю ресурсів залежать і наш добробут, і конкурентність нашої економіки у світі. Плюс — не можна забувати про геополітичну складову: енергетична незалежність, про яку говорить президент, це ще одна умова існування незалежної України.
Наша ситуація не є унікальною. Цим шляхом ішли в Європі, коли приблизно років 30 тому почали модернізувати старі будинки. Візьмімо країни Східної Європи. Вони мали такий самий неефективний і непривабливий житловий фонд, що дістався з часів перебування в орбіті СРСР. Утеплили, пофарбували, облагородили — жити стало комфортніше, приємніше, тепліше й дешевше.
— У нас поки що утеплюють і облагороджують окремі домогосподарства та власники приватних будинків із власної ініціативи. Вони ваш основний споживач?
— Не тільки. По-перше, в Україні вже діють державні правила будівництва (більше відомі як ДБН), згідно з якими нові будівлі мають бути термоізольовані. Поки що діє норма 15 см, але, думаю, вона підвищуватиметься. Наприклад, у Європі починали з 10 см термоізоляції, тепер дійшли до 30 см. Зростають вимоги до енергоефективності, екологічності — змінюються й правила.
У нас теж є прогрес у цьому питанні: 2016 року заборонили використовувати вище третього поверху теплоізоляційні матеріали з низьким рівнем механічної стійкості, підвищилися вимоги до пожежостійкості для громадських будівель та житлових багатоповерхівок. У результаті, забудовники стали відмовлятися від більш дешевих, токсичних і легкозаймистих вуглецевих матеріалів на користь екологічніших, таких як наша мінеральна вата з базальту. Тож будівельні компанії — наші споживачі.
Є програма «Велике будівництво», в рамках якої будують і реконструюють садочки, лікарні, школи, ЦНАПи тощо. Тільки за нинішній рік ми забезпечили 400 тис. кв. м термоізоляції на таких об'єктах соціальної інфраструктури.
Є бізнес, який, будуючи або модернізуючи свої приміщення, враховує ціну їх утримання, тому одразу максимально вкладається в енергоефективність.
І є приватні споживачі — домогосподарства, які вміють рахувати гроші. Зростання у цьому сегменті ми відчули 2015 року, коли люди почали масово замислюватися над тим, як із допомогою заміни вікон, котлів та утеплення зменшити цифри у платіжках.
Досить сказати, що коли раніше ми значною мірою орієнтувалися на експорт, то тепер більше продаємо в Україні. Ми продовжуємо експортувати продукцію до країн Східної Європи, Скандинавії, але вже близько 80% її реалізуємо в Україні.
— Який ефект дає термоізоляція для житлового фонду?
— Цифра залежить від конкретного об'єкта, але якщо взяти усереднені дані, то термоізоляція стін і даху дозволить заощаджувати до 50% споживаної енергії. Це і обігрів у холодну пору року, і охолодження влітку. Ми взяли для прикладу стандартну п'ятиповерхівку, яких багато по країні, і перевели всю енергію в кіловати. Без термоізоляції річне енергоспоживання становитиме близько 120 кВт/год на 1 кв. м. Якщо утеплити стіни й дах — то трохи більше 60 кВт/год. на 1 кв. м.
Із чинним тарифом 1,68 грн/кВт вийде, відповідно, близько 950 тис. грн без утеплення і близько 500 тис. грн в утепленому будинку. Різниця — понад 450 тис. грн економії на рік на одній п'ятиповерхівці.
Ще один приклад, який я люблю наводити, особливо в розмовах із колегами по бізнесу, — розрахунок окупності інвестицій. Витрати на термоізоляцію за рахунок зменшення споживання енергії окупаються за чотири роки, а за 30 років дають 700% прибутку на інвестицію. Це дуже добрий результат.
— Але якщо цифри такі вражаючі, чому досі більшість житлових будинків в Україні не мають термоізоляції? Бракує знань, розуміння економічної вигоди чи банально грошей?
— Усього потроху, плюс не вистачає централізованих зусиль. Наприклад, у приватному будинку це питання ціни. Розуміння, що підвищувати енергоефективність треба, — є, але коштів не завжди вистачає. У багатоквартирному житловому будинку, де є ОСББ, нерідко замовляють енергетичний аудит і потім замінюють вікна, утеплюють стіни, підвал, дах тощо. У будинках без ОСББ власники можуть утеплити свою квартиру, і в ній буде приємніше жити, але платіжка істотно не зміниться — немає синергії всього будинку.
Тому я впевнений, що до питання підвищення енергоефективності слід підходити системно на рівні держави. Тільки тоді це принесе значний економічний результат у масштабах не лише однієї сім'ї, а й країни.
Наприклад, у ЄС оцінили ефект від подальшої модернізації житлового фонду на 15% у 100 млн євро до 2030 року. У нас, за рахунок вкрай неекономного способу утримання житлового фонду та практики «опалення космосу», ефект буде ще вищий.
— Ми поки що обговорюємо енергоефективність із погляду фінансів, але є ще й міркування екології? У розвинених країнах, тій-таки Європі, цьому приділяють дедалі більше уваги.
— Абсолютно правильно. Європа рухається у бік декарбонізації та циркулярної економіки. Україна взяла зобов'язання до 2030 року скоротити викиди парникових газів на 65% за так званим Green Deal — Європейським зеленим курсом.
І це питання не лише промисловості та технологій, що використовуються на підприємствах. Це ще й житловий фонд, на який припадає близько 40% споживання енергії, викидів парникових газів і твердих відходів. Для генерації тієї ж електроенергії ми досі використовуємо вугілля, що дає шалені викиди.
Якщо ми хочемо стати повноправним членом європейської спільноти, то не маємо іншого вибору, крім як працювати над своєю енергоефективністю та підвищувати стандарти. Поки що Україна в цьому плані дуже відстає.
Ми мусимо усвідомити, що і Green Deal, і інші програми — не просто новомодні віяння чи дорогі іграшки, які можуть дозволити собі лише багаті країни. Це новий стандарт. Циркулярна економіка, яка є основою нового стандарту, передбачає, що ми більше не орієнтуємося на негайний прибуток. Ми рахуємо на перспективу: як те, що ми зробили, служитиме нам. Як довго служитиме і з якими наслідками для довкілля. Як ми зможемо потім це використовувати, переробляти, перезапускати в новий цикл.
Екологічна складова вже давно стала частиною світової економіки. Підприємництво, засноване на принципі «швидко зробив — швидко продав, побіг далі», більше не в тренді. Тепер важливо, з яких ресурсів і з якими технологіями ти це зробив, скільки часу це можна використовувати і наскільки неінвазивно згодом можна буде переробити.
— Розкажіть про своє виробництво. Наскільки ви як власник зацікавлені в імплементації нових екологічних та енергетичних стандартів?
— Почнемо з того, що коли ми з партнерами у 2010 році запустили завод із виробництва мінеральної вати Izovat, мало хто у бізнесі взагалі бачив тут великі можливості. Але я був упевнений, що ринок теплоізоляції, який лише створювався в Україні, має велике майбутнє.
Зараз Izovat випускає 85 тис. тонн мінеральної вати на рік. Вона виготовляється на основі базальту — природного й екологічного матеріалу, що видобувається в Україні. Плануємо відкриття нової лінії з випуску ще 90 тис. тонн. Лінію проєктуємо в Європі відповідно до всіх, у тому числі екологічних, стандартів.
Паралельно будуємо завод із виробництва мінеральної вати зі скловолокна, теж у Житомирі. Виробництво скловолокна дешевше, ніж виробництво базальтової вати, тому ця продукція буде доступна більшій кількості українців. У виробництві плануємо використовувати як сировину до 80% склобою, — це добре у плані як собівартості, так і рециркуляції відходів. На новому заводі IzovatGlass буде електропіч, що дозволить звести викиди до мінімуму і контролювати вуглецевий слід від виробника до споживача. Це, до речі, теж є частиною європейської стратегії декарбонізації і вимог, які вже скоро пред'являтимуть усім експортерам товарів до ЄС.
Ми від самого початку орієнтувалися на створення безвідходного виробничого циклу. Використовуємо власні рештки й відходи для виробництва базальтової вати і думаємо над тим, як забирати рештки від інших виробників. Це набагато дешевше й екологічніше, ніж безпосередньо плавити базальт.
Я впевнений, що майбутнє — за циркулярною економікою. І наша термоізоляція відповідає цьому трендові. Термін її експлуатації, фактично, необмежений, і навіть після демонтажу «стару» вату можна використовувати на інших об'єктах або переробляти в нову продукцію.
— Скільки коштує відкрити такий завод?
— У створення IzovatGlass інвестиції становитимуть понад 30 млн євро. Це абсолютно нове підприємство, яке будується з нуля, з новим обладнанням і новими технологіями, робочими місцями та надходженнями до місцевого і центрального бюджетів. Плануємо запуститися у 2023 році й виробляти 18 тис. тонн продукції на рік.
— Для таких компаній, як ваша, «Велика термомодернізація» — це перспектива, але для суспільства — ще й ризик, що частина держфінансування буде спрямована не на саму програму, а до кишень її кураторів від влади. Чи є гарантії, що цього не станеться?
— Безумовно, ми бачимо у «Великій термомодернізації» перспективи для зростання нашої компанії. Що стосується другої частини запитання. З першого дня завод Izovat — повністю прозоре підприємство. Вся фінансова звітність проходить регулярні аудити. Саме такий підхід дає нам змогу залучати чималий фінансовий ресурс, у тому числі провідних закордонних банків, для розвитку та розширення. Ми не маємо наміру відступати з цього шляху.
— Найефективнішим запобіжником від корупції в таких проєктах є конкуренція. Чи багато у вас конкурентів на українському ринку?
— Ринок мінеральної вати з базальту — це конкурентний ринок. Сьогодні Izovat — лідер ринку. Але є й інші українські виробники, плюс імпорт.
Більше статей Уляни Стельмашової читайте за посиланням.