Телепортацію Ігоря Діденка невідомо звідки на посаду заступника міністра енергетики та вугільної промисловості було сприйнято в галузевих та експертних колах однозначно: ця людина з'явилася, щоб знову на себе щось узяти. Робить він це професійно, за що був двічі засуджений, двічі виправданий і знову покликаний для виконання відповідальних завдань. Ким поставлений і на що націлений? Перші ж кроки Ігоря Миколайовича на новій посаді відповідають на багато запитань, залишаючи без відповіді лише одне: саме за такі зміни боролася Україна?
Схоже, єдині, хто радий такому дарунку долі, то це росіяни. Очевидці кажуть, що Ігоря Діденка тепло зустріли в Москві під час його візиту ще в ранзі радника міністра енергетики. А нещодавно глава "Газпрому" Олексій Міллер відкрито заявив, що подібні призначення в українському паливно-енергетичному комплексі в Москві розцінюють не інакше як визнання Україною газових домовленостей 2009 р. (які Київ усіляко намагається змінити). Хто не в курсі, пан Діденко був активним учасником подій навколо підписання газового контракту 19 січня 2009 р. та одним із його безпосередніх виконавців у частині експропріації природного газу Дмитра Фірташа.
Про призначення Діденка почали говорити ще в перших числах квітня, але всерйоз ніхто цих чуток не сприймав. Надто сильно контрастує ця особа з очікуванням приходу нових облич. Та, мабуть, далеке прекрасне знову відкладається. Є всі підстави говорити про те, що людина з минулого була покликана групою "Приват", лідер якої Ігор Коломойський, схоже, не проти хоча б частково монетизувати свою видатну роль у новітній історії України. На невипадковість цього кадрового призначення вказують дуже плідні перетинання дніпропетровців із новим заступником міністра.
У 2009 р. заступник голови НАКу І.Діденко несподівано підтримав переворот у державній "Укртранснафті", у результаті якого її головою став Олександр Лазорко - один із "топів" "Привату". Того самого року НАК абсолютно нез'ясовно відмовилася від пріоритетного права придбати виставлені на конкурс акції НПЗ "Укртатнафта", хоча мала можливість сформувати контрольний пакет і встановити контроль над лідером галузі. Замість цього вакантні пакети було скуплено структурами "Привату". Трохи пізніше Діденко підпише доручення на участь "Нафтогазу" у зборах акціонерів "Укртатнафти", на яких проголосує за остаточну легітимізацію рейдерського по своїй суті захоплення НПЗ дніпропетровцями. А за два тижні до цього Діденко стане главою наглядової ради "Укрнафти" та підпише акціонерну угоду, відповідно до якої власники 42% акцій отримають можливість безроздільно правити в компанії, залишивши не при справах власника контрольного пакета - державу. Перші кроки Діденка, призначеного 7 травня на нову посаду, не дають засумніватися в тому, що низка успішних збігів триватиме.
Страшний сон "Укрнафти"
Першим підтвердженням цього стала модернізація урядової постанови №1064 про порядок проведення аукціонів із продажу енергоресурсів нафтогазових компаній з великою державною участю ("Укрнафти" та "Укргазвидобування"). За інформацією джерел у Міненерговугільпромі, робота під керівництвом Діденка кипіла до пізньої ночі 14 травня, а вже через день на виїзному засіданні Кабміну у Вінниці проект постанови було внесено з голосу та... прийнято.
До речі, практика внесення документів з голосу була негласно заборонена в уряді Миколи Азарова Оленою Лукаш під час її перебування міністром Кабінету міністрів. Надто вже сильно зловживали міністри цим інструментом, проводячи в такий спосіб більшість "жирних" проектів та уникаючи необхідності узгоджувати їх з іншими зацікавленими відомствами. Вийшло так і цього разу.
Міненерговугільпром не врахувало ключових поправок, запропонованих Міністерством фінансів з метою одержати максимально можливий прибуток від продажу нафти та газового конденсату (див. протокол узгодження позицій на сайті DT.UA). Зокрема, Мінфін наполягав на скасуванні понижуючого коефіцієнта 0,85, який використовується для визначення стартової ціни української нафти відносно завезених в Україну імпортних сортів або у разі відсутності імпорту - котирування сорту Brent. Аргументація Міненерго просто вражає. "Скасування перехідного коефіцієнта 0,85... призведе до істотного підвищення стартової ціни на нафту та газовий конденсат, поставить під загрозу реалізацію нафти та газового конденсату... оскільки переробка нафти буде збитковою на вітчизняних НПЗ", - йдеться в протоколі узгодження позицій (вірніше, судячи з результату, неузгодженості позицій).
Узагалі ж аукціони для того й проводяться, щоб одержати максимальну ціну. Запровадження 15-відсоткового дисконту означатиме недоотримання наполовину державною "Укрнафтою", яка реалізує всю нафту на аукціоні, близько 3,3 млрд грн (із ПДВ) на рік! Для порівняння: у 2013 р. прибуток "Укрнафти" становив 190 млн грн, знизившись за рік усемеро.
Запровадження дисконту на якісну українську нафту, та ще й у такому розмірі - це нонсенс. З 15-відсотковою знижкою до нафти Brent на світовому ринку продаються найважчі сорти нафти, тоді як нафта українських родовищ близька за своїми властивостями до найкращих і тому найдорожчих марок вуглеводневої сировини. Наприклад, набагато гірша за якістю російська нафта Urals дешевша від еталонного сорту Brent трохи більше як на 2%.
Важливість прийняття цього документа підкреслено й подіями, які настали після цього. За наявною інформацією, візувати постанову відмовився Мін'юст, указавши на неузгоджені позиції з Мінфіном. Крім того, не захотіли підписувати "протиснений" у буквальному сенсі документ і деякі співробітники Міненерговугільпрому. На момент написання статті нова редакція постанови №1064 у силу не вступила, але, судячи з тиску, який чиниться на всіх співпричетних до проходження цього документа осіб, це лише справа часу.
Ще одна цікава деталь: за інформацією джерел, Ігор Діденко збирається сам визначити склад аукціонного комітету - ключового органу, який насправді вирішує все в цьому процесі. (Адже торгів як таких немає, один продавець та один покупець, притому пов'язані один із одним). Найшвидше, він же стане його головою.
Та все-таки певний прогрес є, часи змінюються. Втрати, які очікують "Укрнафту", набагато менші тих, яких вона зазнала у 2009 р. Тоді біля керма галузі перебував той самий Юрій Продан, а Ігор Діденко був заступником голови "Нафтогазу України" - найбільшого акціонера "Укрнафти". З допомогою обдарованих клерків Мінекономіки, які роз'їжджають Києвом на "Порше Каєн", було майстерно виписано правила проведення аукціонів і визначення стартових цін на нафту. Колективними зусиллями "Укрнафту" тоді пограбували на ОДИН МІЛЬЯРД ДОЛАРІВ за цілковитої бездіяльності профільних чиновників.
Для когось втрати, а для інших - прибуток. Заробляють на "Укрнафті" двічі. Профіт-центрами в цій схемі виступають "прокладки" "Привату", які переробляють дешеву українську нафту на "Укртатнафті" і згодом через ланцюжок посередників продають нафтопродукти за ринковими цінами... тій самій "Укрнафті" для реалізації через її роздрібну мережу. Друга частина палива продається через власні АЗС "Привату". Палива багато, і щоб торгівля йшла веселіше, ціни в цій мережі мінімальні. Фактично ж вони дотуються за рахунок недоотриманого державою прибутку "Укрнафти" і недоодержаних податкових надходжень через занижені ціни на українську нафту. Але кого це цікавить, адже це десь далеко, а гривня економії на літрі бензину для автомобіліста - це тут і зараз.
Контрольний
в "Укртранснафту"
Дешеве паливо на АЗС "Привату" продається добре, але його вже не вистачає, адже обсяги видобутку "Укрнафти" через багаторічне недофінансування в нарощування ресурсної бази невблаганно падають. 15-відсоткових знижок на імпортну сировину для переробки на "Укртатнафті" чомусь ніхто не дає, тож потрібні інші "родовища". Є впевненість у тому, що тут також допоможе новий заступник міністра Діденко. Йдеться про проект викачування технологічної нафти із системи нафтопроводів держкомпанії "Укртранснафта", про що DT.UA повідомляло на початку квітня. Тоді глава компанії Олександр Лазорко звернувся в Міненерговугільпром по дозвіл звільнити нафтопроводи від 1,35 млн т технологічної нафти для наступної переробки на "Укртатнафті". Балансова вартість нафти в системі - 10–30 дол./бар., ринкова - понад 100 дол. Питання є?
Відчувши погане, Юрій Продан заявив, що проект потребує вивчення. Нібито проти використання по суті стратегічного резерву країни висловився й Арсеній Яценюк. Після цього в прайм-таймі одного з провідних телеканалів стали один за одним виходити сюжети про те, що з Півдня нафту намагається викачати та переробити на своєму Херсонському НПЗ Ігор Єремєєв, а на Сході свердлити труби почали терористи зі Слов'янська. Сюжети сюжетами, а в реальному житті Херсонський НПЗ стоїть уже дев'ять років, а нафту по факту закачали на працюючий Кременчуцький НПЗ. І от ще що незрозуміло. Чому потрібно було викачувати нафту вночі, коли співробітників "Укртранснафти" на місці злочину заскочила міліція в херсонському степу? Чи це така нова технологія в трубопровідному транспорті? За останніми даними, на "Укртатнафту" станом на середину травня було закачано 225 тис. т нафти.
Переробляти "видобуток" поки що не наважуються, необхідно "прикритися" рішенням уряду. Робота триває. Уже нібито не проти проекту "Укртранснафти" заступник голови "Нафтогазу України" Олександр Тодійчук, є відповідний лист... Не викликає сумнівів, що незабаром своє слово скаже й пан Діденко.
Нас очікує захоплююча "Санта Барбара" з елементами драми та комедії. Уже можна передбачати, що відбір нафтопродуктів із цієї нафти буде невеликий, а номенклатура продукції бідніша, та й нафти не так багато, як очікувалося. Але основний попкорн знадобиться в ході розподілу цих нафтопродуктів. Треба діяти швидко, на обрії новий президент і нова ротація в міністерствах і відомствах.