Уряд України торгується з МВФ, Європейським енергоспівтовариством і "Нафтогазом" - за ціну на газ для побутових споживачів і "анбандлінг". "Укртрансгаз" - з енергорегулятором, газорозподільними компаніями і трейдерами - за правила і дату впровадження щодобового балансування газу.
Йдуть торги і про те, коли почнеться опалювальний сезон. І все, як завжди, - невміло. Тим часом світовий енергоринок, зокрема ринок газу, змінюється буквально на очах. І поки вітчизняні учасники ринку газу намагаються виторгувати для себе, що краще, в масштабах глобального і активного переділу енергоринку Україна втрачає дедалі більше з існуючого, а також саму перспективу бути повноправним учасником європейського енергетичного ринку.
Шанси на енергонезалежність України тануть із кожним днем. Втратимо їх остаточно, якщо держава, влада (законодавча і виконавча) і далі отримуватимуть фоли і оперативно не реагуватимуть на мінливі й поглиблювані виклики. Не сподівайтеся, "світ не прогнеться під нас". Хоча готовий почути вигідні "комерційні" пропозиції України.
Та де вони? Де термінал для приймання LNG у районі порту "Південний" (біля Одеси)? Де інтерконектори, що з'єднують українську газотранспортну систему (ГТС) із сусідами - словацьким, польським, угорським операторами ГТС і ринками ЄС?
Де незалежний оператор ГТС України, коли він буде легітимним, хто стане його співзасновником і шипером? Де конкурентні тарифи на вхід-вихід у/з газотранспортної системи України? Де Східноєвропейський хаб як гарантія енергетичної безпеки країн регіону? Ні, хіба що значаться... Влада і весь держапарат пішли на вибори. Але коли держава схаменеться, може бути вже пізно. Після бійки руками не розмахують. Тим більше, не беручи участі в ній.
Газоекспортна політика США
"Перші експортні поставки (скрапленого газу) підуть до Японії, Індії. Але ви пам'ятайте: щоразу, коли хтось купить американський газ, це означає, що він не купить російського чи іншого газу, а отже, збільшується обсяг, який може поставлятися в Європу. І в результаті це може вплинути на ціни, зокрема для України.
Що стосується прямих поставок скрапленого газу в Україну, то для цього вам потрібні потужності для його приймання, регазифікаційний термінал або установка. А з цим якраз проблема. Бо деякі країни не хочуть пропускати скраплений газ через Босфор", - так в на початку 2015 року прогнозував перспективи експорту американського скрапленого газу нинішній незалежний директор наглядової ради "Нафтогазу України" Амос Гохштейн, який був на той момент спеціальним посланником і координатором з міжнародних енергетичних питань, керівником Бюро енергетичних ресурсів у Державному департаменті США (див. інтерв'ю в DT.UA №6 від 20 лютого 2015 р.).
Відтоді газоекспортна політика США набула конкретніших обрисів, а виробники і експортери американського скрапленого газу чітко позначили вектор - окрім Сходу і Європа. З тієї ж причини, що більше американського газу купить Європа, то менше вона купить газу у Росії і то менше від неї залежатиме в енергоаспекті. Таким чином, Путіну доведеться довго чекати розпаду ЄС і підкорення європейських держав "по черзі".
"Західні європейці не можуть поглиблювати енергетичну залежність від тієї ж Росії, від якої США їх захищають. Або збагачуватися від Ірану, який розробляє балістичні ракети, що загрожують Європі. Неприйнятно для союзників США в Центральній Європі підтримувати такі проекти, як "Північний потік-2", - наголосив помічник державного секретаря США у справах Європи та Євразії Весс Мітчелл, виступаючи на конференції в Атлантичній раді у Вашингтоні 16 жовтня ц.р.
Раніше повідомлялося, що двоє сенаторів США представили двопартійний законопроект про європейську енергетичну безпеку і диверсифікацію, який ініціює виділення одного мільярда доларів для фінансування європейських енергетичних проектів, що в поєднанні з посиленням дипломатичної та технічної підтримки допоможе диверсифікувати поставки енергії до Європи і знизити вплив Росії на регіон.
Згідно з документом США можуть надати нові інструменти для боротьби зі злоякісним впливом Росії та створення економічних можливостей у країні і за кордоном.
Авторами документа виступили голова підкомітету з питань зовнішніх зв'язків Сенату США по Європі і регіональному співробітництву в галузі безпеки республіканець Рон Джонсон і член комітету демократ Кріс Мерфі.
"Росія використовує своє панування на енергетичному ринку, а також хабарництво, корупцію і пропаганду, щоб підірвати західні інституції та встановити лояльні уряди, які не можуть або не хочуть протистояти Росії або її президенту Володимиру Путіну", - йдеться в повідомленні сенатора Мерфі.
"Корупція, трансплантація, хабарництво, пропаганда, незаконні вторгнення - Кремль робить усе можливе, щоб завоювати владу над країнами на периферії. Ми справедливо інвестували мільярди в зміцнення військової оборони в Східній Європі, але давайте не будемо забувати про настільки ж небезпечні наслідки енергетичного удушення Росії в Європі, - сказав сенатор Мерфі. - Володимиру Путіну багато що сходить з рук, адже більша частина Європи покладається на Росію заради енергії. Допомагаючи нашим союзникам захищати нові джерела енергії та робити свій внесок у стратегічно важливі проекти, ми можемо допомогти зламати контроль Путіна в Європі і створити тут робочі місця в США".
Є й інша причина, про яку не раз писало DT.UA, - непрості торговельні відносини зі ще однією великою державою, яка стрімко розвивається економічно, - Китаєм (див. статтю Сергія Корсунського "Війна світів" 2.0", №38 від 13 жовтня 2018 р.). Геополітичний і економічний розклад спонукає США посилювати свою присутність в Європі, враховуючи той факт, що стратегія Китаю, котрий відновлює "Шовковий шлях", спрямована на Західну Європу. Через Східну і Центральну частини ЄС, включаючи також Україну.
Диверсифікація не лише маршрутів, а й джерел газу
Донедавна всі біржі і трейдери оперативно реагували в основному на запаси і ресурси нафти, перш за все в США. Хоча так звана сланцева революція (і не тільки вона) кілька років тому обіцяла суттєво змінити розклад на світовому ринку газу. Спочатку США мали намір експортувати свій скраплений газ передусім на зростаючі ринки Індії, Китаю, а також до Японії. Але сьогодні плани дещо змінилися, і американські компанії всі сили кинули в Європу.
Директор Американської енергетичної асоціації Баррі Вортінгтон, поділившись перспективами експорту американського скрапленого газу під час IV Українського газового форуму (11–12 жовтня 2018 року), відверто сказав, що приїхав "агітувати за американський газ" і Україну. (Шкода тільки, що купувати цей газ доведеться, швидше за все, у польської PGNiG.)
Вортінгтон зробив таку заяву за тиждень до оголошення про укладення контрактів польською PGNiG SA з американськими виробниками/постачальниками скрапленого газу зі США. Вочевидь, знаючи про контракти з польською компанією, перспективу яких ще слід оцінити. Але більшість експертів сходяться на думці, що за іншого розкладу "Польській нафтогазовій компанії" навряд чи вдалося б виторгувати настільки привабливі умови. Чим привабливі? Перш за все, лояльністю.
Польська компанія PGNiG підписала два довгострокові контракти з американськими компаніями Venture Global Calcasieu Pass і Venture Global Plaquemines LNG на поставку скрапленого газу, повідомило Money.pl. Кожна з них протягом 20 років постачатиме до Польщі по мільйону тонн скрапленого газу (LNG, СПГ) щорічно.
Більш того, згідно з умовами контрактів, поставки газу можуть бути предметом подальшої торгівлі польської PGNiG на міжнародних ринках і відбуватимуться за формулою free-on-board (отримання товару покупцем у порту навантаження).
До Польщі американський скраплений газ поставлятимуть із виробничих потужностей в американському штаті Луїзіана, їх планують добудувати до 2023 року.
Торік LNG-термінал у Свіноуйсьце прийняв перший американський танкер зі скрапленим газом. Побудований 2015 року польський термінал раніше приймав танкери зі скрапленим газом із Катару. Всього торік до Польщі прийшло 13 танкерів, у першому півріччі 2018 року обсяг поставок СПГ у країну зріс на 50%.
LNG-термінал у Свіноуйсьце почав роботу в червні 2016 року, його потужність - 5 млрд кубометрів газу. Це стало початком диверсифікації напрямків поставок і джерел газу. І Польща має намір збільшити потужності термінала ще на 2,5 млрд кубометрів газу. Очевидно, це необхідно буде зробити при збільшенні обсягу поставок газу зі США.
Після регазифікації газ піде в польську газотранспортну систему. І таким чином Польща зможе впевнено претендувати на роль ще одного європейського хабу. Того самого, Східноєвропейського, про який багато говорять в Україні. Для цього оператор польської ГТС задіює всі можливі і споруджувані інтерконектори.
Газотранспортна об'єктність України
На жаль, український напрямок досить обмежений, а багаторічні спроби знайти замовників для нього у операторів ГТС Польщі та України не увінчалися поки що успіхом. Щоправда, та ж PGNiG використовує сховища "Укртрансгазу". Але оперує потоками не "Укртрансгаз", а польський оператор Gaz-Sistem.
Чи зможе українська ГТС стати партнером польської як учасник хабу? Якщо подивитися на плани реконструкції української ГТС, то шанс є (див. табл.). Але враховуючи, що плани і їхня реалізація - дві великі різниці, тішити себе марними мріями не варто. Тим більше, що навіть із цих планів зовсім не очевидно, що Україна може запропонувати конкурентоспроможний у всіх сенсах маршрут.
У зв'язку з цим і європейці, і американці відверто кажуть, що вони готові співпрацювати і підтримати Україну. Але робити все за неї ніхто не буде.
Втім, шанс на партнерство є, якщо до часу надходження мільярдних обсягів американського скрапленого газу на польський термінал в Україні хоча б буде створено незалежного оператора ГТС. Скандальну історію національного проекту "LNG-термінал", інвестором для якого примудрилися знайти "лижного інструктора" з Іспанії, ми ще пам'ятаємо в деталях.